5. між рівнем соціальної адаптації й емоційним кліматом у сім'ї й показниками соціальної взаємодії агресивних школярів.
Таким чином, імовірність успішності соціальної адаптації школярів, схильних до агресивних форм реагування, зростає в тих сім'ях, для яких характерний високий рівень утворення батьків і сприятливий клімат у сім'ї.
Таблиця 4. Фрагмент кореляційного аналізу
| Параметри | АГ.Ф | АГ.К. | АГ.В. | Ин. АГ | GCR | С.С. | Ио | ЭМ.К. | сос. с |
| АГ.Ф. | X | 50* | 42* | 82* | -, 15 | 03 | -, 08 | -, 24* | 08 |
| АГ.К. | 50* | X | 46* | 78* | -, 07 | -, 06 | -, 16 | -, 16 | 20 |
| АГ.В. | 42* | 46* | X | 79* | -, 11 | 01 | -, 01 | -, 41* | 14 |
| Ин. АГ | 82* | 78* | 79* | X | -, 1З | -, 00 | -, 09 | -, 35* | 17 |
| GCR | -, 15 | 09 | -, 11 | -, 13 | X | -, 02 | -, 06 | 24* | 03 |
| С.С. | 03 | -, 06 | 01 | -, 00 | -, 02 | X | -, 18 | 15 | -, 11 |
| Ио | -, 38* | -, 46* | -, 61* | -, 79* | -, 06 | 25* | X | -, 18 | -, 00 |
| ЭМ.К. | -, 24* | -, 16 | -, 41* | -, 35* | 24* | 15 | -, 29 | X | -, 33* |
| сос. с. | 08 | 20 | 14 | 17 | 03 | -, 11 | -, 00 | -, 33* | X |
АГ.Ф. – фізична агресія; АГ.К. – непряма агресія; АГ.В. – вербальна агресія; Ин.АГ. -індекс агресивності; GCR коефіцієнт–коефіцієнт соціальної адаптації по тесту С. Розенцвейга; С.С. – соціальний статус; Ио – загальна інтернальності; ЭМ.К. – емоційний клімат у сім'ї; СОС.С. – склад сім'ї.
Аналізуючи отримані данні ми можемо зробити висновок що учні ПТУ‑3 агресивніше учнів коледжу, а десь на 3%. Результати підтвердження перебувають в експериментальній частині роботи. А в основному учні коледжу й ПТУ приблизно рівні по показниках агресії.
Висновок
У підлітковому віці одним з видів поведінки, що відхиляється, є агресивна поведінка, що нерідко приймає ворожу форму (бійки, образи). Для деяких підлітків участь у бійках, твердження себе за допомогою куркулів є устояною лінією поведінки. Ситуація збільшується нестабільністю суспільства, міжособистісними і міжгрупповими конфліктами. Знижується вік прояву агресивних дій. Усе частіше зустрічаються випадки агресивної поведінки учнів колледжа та ПТУ у дівчат.
Проведене вивчення підлітків-правопорушників (об'єктом якого були психічно і фізично здорові діти) показало, що ядром конфліктної ситуації, привівшої до моральної деформації особистості, є недоліки сімейного виховання, а жорстокість, агресивність, замкнутість, підвищена тривожність – у процесі стихійно-групового спілкування можуть приймати стійкий характер.
Неодмінною умовою агрессивнної поведінки є надлишок вільного часу, відсутність позитивна формуючих особистість захоплень. У багатьох підлітків відзначається неповна родина з порушеними функціональними зв'язками.
Виховно-профілактична діяльність не може обмежуватися лише заходами індивідуального впливу і корекції, застосовуваними безпосередньо до неповнолітнього. Соціального оздоровлення і соціально-педагогічної корекції вимагає несприятливе середовище, що викликає соціальну дезадаптацію неповнолітнього.
Профілактика і попередження агрессивної поведінки неповнолітніх стає не тільки соціально значимим, але і психологічно необхідним.
Звідси виникає необхідність у проведенні системного аналізу індівідуальних, особистісних, соціально-психологічних і психолого-педагогічних факторів, що обумовлюють соціальні відхилення в поводженні неповнолітніх, з обліком яких повинна будуватися і здійснюватися виховно-профілактична робота по попередженню цих відхилень. Раннє виявлення поведінкових проблем у підлітків, системний аналіз характеру їхнього виникнення й адекватна виховно-коррекційна робота дають шанс запобігти десоціалізацію підлітків. Несвоєчасне виявлення початкових ознак поводження, що відхиляється, і проблем у вихованні, що перешкоджають розвитку дитини, приводить до швидкого переходу відхилень у хронічні порушення поводження.
Порівняльний аналіз проявів агресивності показав, що найбільша фізична агресія відзначається в підлітків у сільських родинах і родинах робітників, а найменша – у дітей з родин торгових працівників. Непряма агресія переважає в підлітків з родин керівників і родин підсобних працівників. Вербальна агресія типова для дітей службовців середньої ланки. Найбільший рівень негативізму виявляється в дітей керівників.
Розгляд прояву різних форм агресивності в хлопчиків і дівчинок на різних стадіях підліткового віку і з різних соціальних груп населення дає необхідну орієнтацію в характері сфер особистості дитини, що розвивається під впливом різного мікросередовища і дозволяє цілеспрямовано будувати виховний процес.
Список літератури
1. Ананьев Б.Г. «Про людину, як об'єкті і суб'єкті виховання» Обрані психологічні праці в 2‑х томах Москва, 1980
2. Андріенко В.К. Гербеев Ю.В. Невський И.А «Система перевиховання підлітків в умовах спеціальної школи», Москва, 1990
3. Белічева С.А. «Основи превентивної психології» Москва, 1993
4. Горшкова Е.А. «Педагогічна діагностика старших класів, що учаться, при організації реабілітаційної роботи» сб. Проблеми особистості, профілактика відхилень у її розвитку Москва & Архангельськ, 1993
5. Горьковая И.А
6. «Медико-психологічне дослідження формування характеру делінквентних підлітків», автореферат дисертації кандидата психологічних наук, Санкт-Петербург, 1992
7. Іванова Л.Ю. «Агресивність, жорстокість і відносини старшокласників до їхніх проявів» зб. Проблеми особистості, профілактика відхилень у її розвитку Москва & Архангельськ, 1993
8. Ісаєв Д.Д. Журавльов И.І Дементьєв В.В. Озерецьковский С.Д. «Типологічні моделі поводження підлітків з різними формами аддиктивного поводження» Санкт-Петербург, 1997
9. Кулагін Л.Г. «Про підлітків, яким важко» журнал Радянська педагогіка, 1991 рік, №6, стор. 141–142
10.Личко А.Е. Попов Ю.В. «Делінквентне поводження, алкоголізм і токсикоманії в підлітків», Москва, 1988
Паренс Генрі «Агресія наших дітей» Москва, 1997
11.Першаніна Е. «Проблема профілактики педагогічної занедбаності підлітків» журнал «Радянська педагогіка», 1984, №5, стор. 141
12.Саенко Е.В. «Професійна діяльність психолога при профілактиці девіантного поводження» автореферат дисертації кандидата психологічних наук Твер, 1995
13.Семенюк Л.М. «Психологічні особливості агресивного поводження підлітків і умови його корекції» Москва, 1996
Степанов В.Г. «Психологія важкого школяра» Москва, 1998
14.Бабаків А. «Сімейні війни» газета «Стріла», №14 (143), Санкт-Петербург 1999, квітень, стор. 6
Тархова Л. «Як уберегти дитини від в'язниці і панелі» Москва, 1997
15.Фельдштейн Д.И. «Психолого-педагогічні проблеми співвідношення біологічного і соціального» журнал «Радянська педагогіка», 1984, №5, стор. 52–55
16.Фрідман Л.М. Волкова К.Н. «Психологічна наука – учителю» Москва, 1985
17.Шипиціна Л.М. Іванов Е.С. «Порушення поводження учнів допоміжної школи» Уельс, Великобританія, 1992
18.Журнал – «Практична психологія та соціальна робота» 2003 рік, №5
19.Журнал – «Практична психологія та соціальна робота» 2003 рік, №4
20.Немов «Настільний підручник практичного психолога», Освіта, Київ, 2000 рік
21.Ф. Аллан «Психологія підлітків» Москва, 1993 рік.
22.А.А. Реан «Вікова психологія» Санки-Пітербург, 1990 рік.
23.А.А. Реан, Т.Р. Румянцева «Сімейна педагогіка» Кіїв, 1991 рік.
24.Зільман, «Загальна психологія» Москва, 1995 рік.
25.Бріолін, «Психологія виховання», Львів, 1989 рік.
26.М. Другал, «Особливе виділення якостей агресії», Москва, 1990 рік.