В підлітковому віці "вирішальне значення набуває прагнення дітей знайти своє місце в суспільстві" [8, 163], "підлітки прагнуть визначити своє місце в житті, активно шукають ідеал – робити життя з кого?" [8, 165]. У зв'язку з цим, дуже важливо, які зразки поведінки пропонує суспільство. В суспільному житті велику роль може грати система психологічної і соціальної підтримки підлітків, яка забезпечує допомогу молодому поколінню в становленні, в здоровому задоволенні потреб.
Спрямованість на людей - "своєрідна психологічна звертання до людей" в істотній мірі залежить від того, наскільки самі люди, суспільство в цілому спрямоване на підростаюче покоління. Тому формування таких важливих якостей для міжособових відносин, як емпатія, доброзичливість, готовність до співпраці, тощо потрапляє під залежність від готовності суспільства відповідати підліткам тим же [8, 65].
Неоцінимий внесок в профілактику девіантності може внести культура релігійних відчуттів, якщо вона орієнтована не на вихід з реальності тлінного світу, а, навпаки, наділяє людину вищою духовною і етичною силою для протистояння труднощам і девіантним потягам. А також для формування поважного відношення до своєї особистості і осібистостей оточуючих, що є міцним фундаментом для будівництва міжособових відносин.
Особливе місце в профілактичній роботі треба наділяти формуванню круга інтересів підлітка також на основі особливостей його характеру і здібностей. Необхідно прагнути до максимального скорочення періоду вільного часу підлітка – "часу дозвільного існування і неробства" за рахунок залучення до позитивно формуючих особистість занять: читання, самоосвіта, заняття музикою, спортом, тощо.
При непродуктивній діяльності в період вільного часу – неминучий залучення підлітка до різних видів девіантної поведінки [22, 24].
Висновки до розділу 3
Щоб досягти мети роботи були підібрані методики: на виявлення акцентуйованої поведінки, виявлення показників та форм агресії, та виявлення ранішніх ознак алкоголізму. Вибіркою були студенти коледжу Східноукраїнського національного університету. В дослідження брало участь всього 30 осіб, віком від 15 до 20 років, з них дівчат – 40%(12 осіб), хлопців – 60%(18 осіб).
Згідно методики визначення акцентуйованої поведінки людини були отримані найвищі показники по 3 типам акцентуацій: циклоїдний тип – 60% (18 осіб) випробовуваних: 12 хлопців і 6 дівчат; екзальтований тип – 63,3% (19 осіб) випробовуваних: 11 хлопців і 8 дівчат; емотивний тип – 56,7% (17 осіб) випробовуваних: 11 хлопців і 6 дівчат. Це свідчить про те, що для цих респондентів характерний широкий діапозон ємоційних станів та різка зміна настрою, вчинків і дій без видимих причин.
Згідно методики виявлення показників і форм агресії були отримані найвищи результати по 2 формах агресії: образа – 43,3% (13 осіб) випробовуваних: 7 хлопців і 6 дівчат; аутоагресія – 53,3% (16 осіб) випробовуваних: 11 хлопців і 5 дівчат. Це свідчить про те, що респонденти проявляють заздрості і ненависті до оточуючих, обумовлені відчуттям гніву, виникаючі з можливого переконання самого обстежуваного в тому, що він є поганою людиною, поступає недобре: шкідливо, злобно або безсовісно.
Згідно методики виявлення ранніх ознак алкоголізму були отримані найвищи показники по рівню побутового пияцтва – 40% (12 осіб) випробовуваних: 6 дівчат і 6 хлопців. Це свідчить про те, що рівень молоді, яка зловживає психоактивними речовинами росте щорічно.
Етапами профілактичної діяльності можуть стати наступні складові: діагностичний, інформаційно – просвітницький, тренінги особистого росту.
Висновки
У бакалаврській роботі згідно з поставленої мети дослідження вивчалися питання впливу психоактивних речовин на прояв агресії у підлітків. В ході дослідження були отримані наступні результати:
1. Проведений теоретико-методологічний аналіз проблеми прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою у вітчизняній та зарубіжній літературі. Дану проблематику розробляли: І.С. Кон, А.Е. Лічко, К. Леонгард, Д.Б. Ельконін, Н.Я. Іванов, Б.М. Слуцкин, А.М. Яковльов, В.А. Шаповал та ін. З зарубіжних дослідників та вчених: Ш. Бюлер, Х. Ремшмідт, Г. Фрейд, З. Фрейд, В. Штерн та інші. Теоретичний аналіз робіт показує, що девіантна поведінка - поняття соціально-психологічне, оскільки позначає відхилення від прийнятих в даному конкретно-історичному суспільстві норм міжособових взаємостосунків: дій, вчинків, скоюваних в рамках психічного здоров'я. Девіантна поведінка підрозділяється на дві великі категорії. По-перше, ця поведінка, що відхиляється від норм психічного здоров'я, мається на увазі наявність явної або прихованої психопаталогії. По-друге, ця антисоціальна поведінка, що порушує якісь соціальні та культурні норми, особлива правові.
2. Проаналізовані особливості прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою. В становленні агресивної поведінки можуть грати помітну роль вікові особливості підлітка та соціальні чинники. Поєднання несприятливих біологічних, психологічних, сімейних та інших соціально-психологічних чинників спотворює весь спосіб життя підлітків. Підлітки попадають під сильний вплив підліткової групи, що нерідко формує асоціальну шкалу життєвих цінностей. Алкоголізація і наркотизація найтіснішим чином вплітаються в структуру девіантного способу життя підлітків. Але чи приведе алкоголь до агресії залежатиме від взаємодії між індивідуальними особливостями того, хто вживає алкоголь, психологічними ефектами алкоголю та провокуючими і стримуючими чинниками в конкретній ситуації.
3. Проведене емпіричне дослідження особливостей прояву агресії у підлітків з адіктивною поведінкою. Було проведене тестування за допомогою особистих опитувальників: визначення акцентуйованної поведінки людини (методика Леонгарда - Шмішека), виявлення показників і форм агресії (методика Басса – Дарки), виявлення ранніх ознак алкоголізму (опитувальник Яхина – Мендельовіча) ).
4. Зроблений аналіз отриманих даних. В дослідження брало участь всього 30 осіб, віком від 15 до 20 років, з них дівчат – 40%(12 осіб), хлопців – 60%(18 осіб). Згідно методики визначення акцентуьованої поведінки людини були отримані найвищі показники по 3 типам акцентуацій: циклоїдний тип – 60% (18 осіб) випробовуваних: 12 хлопців і 6 дівчат; екзальтований тип – 63,3% (19 осіб) випробовуваних: 11 хлопців і 8 дівчат; емотивний тип – 56,7% (17 осіб) випробовуваних: 11 хлопців і 6 дівчат. Це свідчить про те, що для цих респондентів характерний широкий діапазон емоційних станів та різка зміна настрою, вчинків і дій без видимих причин. Згідно методики виявлення показників і форм агресії були отримані найвищі результати по 2 формах агресії: образа – 43,3% (13 осіб) випробовуваних: 7 хлопців і 6 дівчат; аутоагресія – 53,3% (16 осіб) випробовуваних: 11 хлопців і 5 дівчат. Це свідчить про те, що респонденти проявляють заздрості і ненависті до оточуючих, обумовлені відчуттям гніву, виникаючі з можливого переконання самого обстежуваного в тому, що він є поганою людиною, поступає недобре: шкідливо, злобно або безсовісно. Згідно методики виявлення ранніх ознак алкоголізму були отримані найвищі показники по рівню побутового пияцтва – 40% (12 осіб) випробовуваних: 6 дівчат і 6 хлопців. Це свідчить про те, що рівень молоді, яка зловживає психоактивними речовинами росте щорічно. Для молоді алкоголь засіб для розкріпачення і подолання сором'язливості, від якої страждають багато підлітків, але за цим, нажаль, тягнеться низка проявів хуліганства.
5. Зроблені практичні рекомендації щодо профілактики агресії у підлітків з адіктивною поведінкою. Профілактика девіантної поведінки повинна торкнутися всіх сфер життя підлітка: сім'ї, освітнього середовища, суспільного життя в цілому. Етапами профілактичної діяльності можуть стати наступні складові: діагностичний, включаючий діагностику особових особливостей, які можуть зробити вплив на формування девіантної поведінки (низька стресостійкість, нестійка я-концепція, нездатність до емпатії, підвищений егоцентризм, низьке сприйняття соціальної підтримки, стратегія уникнення при подоланні стресових ситуацій, спрямованість на пошук відчуттів, тощо), а також отримання інформації про положення дитини в сім'ї, про характер сімейних взаємостосунків, про склад сім'ї, про його захоплення і здібності, про його друзів та інші можливі референтні групи; інформаційно – просвітницький етап, що є розширенням компетенції підлітка в таких важливих областях, як психо-сексуальний розвиток, культура міжособових відносин, технологія спілкування, способи подолання стресових ситуацій, конфліктологія і власне проблеми девіантної поведінки з розглядом видів девіантної реалізації, динаміки розвитку девіантного процесу та наслідки; тренінги особистого росту з елементами корекції окремих особових особливостей і форм поведінки, що включають формування і розвиток навичків роботи над собою. Особливе місце в профілактичній роботі треба наділяти формуванню круга інтересів підлітка також на основі особливостей його характеру і здібностей. Необхідно прагнути до максимального скорочення періоду вільного часу підлітка за рахунок залучення до позитивно формуючих особистість занять: читання, самоосвіта, заняття музикою, спортом, тощо.
Мета дослідження досягнута, всі завдання досліждення розв'язані.
Список використаної літератури
1. Агеев В.С. Влияние факторов культуры на восприятие и оценку человека человеком // Вопросы психологии. - 1985. - № 3. – С. 135-140.
2. Алмазов Б.Н. Психическая средовая дезадаптация несовершеннолетних. – Свердловск: Мысль, 1986. – 207 с.
3. Анисимов Л.Н. Профилактика пьянства, алкоголизма и наркомании среди молодежи. – М.: Юридическая литература, 1988. – 278 с.
4. Анохина И.П. Биологические механизмы зависимости от психоактивных веществ (патогенез) / Лекции по наркологии. Под.ред. И.Н. Иванца. - М.: Нолидж, 2000. - С. 17.