Згідно методики визначення акцентуйованої поведінки людини були отримані наступні результати по 10 основним типам акцентуацій характеру:
застрягаючий тип – 13,3% (4 особи) випробовуваних, з них: 2 дівчини і 2 хлопця, з них, 16-х – 2 особи, 17-х – 1 особи, 18-х – 2 особи;
збудливий тип – 23,3% (7 осіб) випробовуваних, з них: 5 хлопців і 2 дівчини, з них: 16-х – 1 особа, 17-х – 1 особа, 18-х – 2 особи, 20-х – 3 особи;
демонстративний тип – 13,3% (4 особи) випробовуваних, з них: 1 дівчина і 3 хлопця, з них: 16-х – 1 особа, 17-х – 1 особа, 18-х – 1 чоловік, 19-х – 1 особа;
педантичний тип – 10% (3 особи) випробовуваних, з них: 2 хлопця і 1 дівчина, всі 18-річні;
гіпертимний тип – 46,7% (14 осіб) випробовуваних, з них: 10 хлопців і 4 дівчини, з них: 16-х – 1 особа, 17-х – 4 особи, 18-х – 3 особи, 19-х – 2 особи, 20-х – 2 особи;
дистимний тип – 6,7% (2 особи) випробовуваних: 1 дівчина і 1 хлопець, з них: 18-х – 1 особа, 20-х – 1 особа;
циклоїдний тип – 60% (18 осіб) випробовуваних: 12 хлопців і 6 дівчат, з них: 15-х – 1 особа, 16-х – 4 особи, 17-х – 3 особи, 18-х – 6 осіб, 19-х – 2 особи, 20-х – 2 особи;
екзальтований тип – 63,3% (19 осіб) випробовуваних: 11 хлопців і 8 дівчат, з них: 15-х – 1 особа, 16-х – 3 особи, 17-х – 4 особи, 18-х – 5 осіб, 19-х – 2 особи, 20-х – 4 особи;
тривожний тип – 13,3% (4 особи) випробовуваних: 1 дівчина і 3 хлопця, з них: 17-х – 1 особа, 18-х – 3 особа;
емотивний тип – 56,7% (17 осіб) випробовуваних: 11 хлопців і 6 дівчат, з них: 15-х – 1 особа, 16-х – 3 особи, 17-х – 5 осіб, 18-х – 3 особи, 19-х – 1 особа, 20-х – 4 особи.
Наочно результати дослідження наведені у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1Аналіз результатів визначення акцентуйованної поведінки
| З | З | Де | П | Г | Ди | Ц | Ек | Т | Ем | |
| 1.дівчата | 6,7% | 6,7% | 3,3% | 3,3% | 13,3% | 3,3% | 20% | 26,7% | 3,3% | 20% |
| 2.юнаки | 6,7% | 16,7% | 10% | 6,7% | 33,3% | 3,3% | 40% | 36,7 | 10% | 40% |
| 3.15-і | 0% | 0% | 0% | 0% | 0% | 0% | 3,3% | 3,3% | 0% | 3,3% |
| 4.16-і | 26,7% | 3,3% | 3,3% | 0% | 6,7% | 0% | 13,3% | 10% | 0% | 10% |
| 5.17-і | 3,3% | 3,3% | 3,3% | 0% | 13,3% | 0% | 10% | 13,3% | 3,3% | 16,7% |
| 6.18-і | 6,7% | 6,7% | 3,3% | 10% | 10% | 3,3% | 20% | 16,7% | 10% | 10% |
| 7.19-і | 0% | 0% | 3,3 | 0% | 6,7% | 0% | 6,7% | 6,7% | 0% | 3,3% |
| 8.20-і | 0% | 10% | 0% | 0% | 10% | 3,3% | 6,7% | 13,3% | 0% | 13,3% |
3.3 Аналіз результатів виявлення показників та форм агресії за допомогою методики А. Басса і А. Дарки
Згідно методики виявлення показників і форм агресії були отримані наступні результати 8 основних форм агресії:
фізична агресія – 16,7% (5 особа) випробовуваних: 1 дівчина і 4 хлопця, з них: 17-х – 2 особи, 18-х – 2 особи, 20-х – 1 особа;
вербальна агресія – 33,3% (10 осіб) випробовуваних: 3 дівчини і 7 хлопців, з них: 16-х – 1 особа, 17-х – 4 особи, 18-х – 3 особи, 19-х – 1 особа, 20-х – 1 особа;
непряма агресія – 13,3% (4 особи) випробовуваних: 3 дівчини і 1 хлопець, з них: 16-х – 1 особа, 17-х – 2 особи, 18-х – 1 особа;
негативізм – 36,7% (11 осіб) випробовуваних: 5 хлопців і 6 дівчат, з них: 15-х – 1 особа, 16-х – 2 особи, 17-х – 2 особи, 18-х – 4 особи, 20-х – 2 особи;
роздратування – 36,7% (11 осіб) випробовуваних: 7 хлопців і 4 дівчини, з них: 15-х – 1 особа, 16-х – 1 особа, 17-х – 4 особи, 18-х – 2 особи, 19-х – 1 особа, 20-х – 2 особи;
підозрілість – 36,7% (11 осіб) випробовуваних: 6 дівчат і 5 хлопців, з них: 16-х – 2 особи, 17-х – 4 особи, 18-х – 2 особа, 19-х – 1 особа, 20-х – 2 особи;
образа – 43,3% (13 осіб) випробовуваних: 7 хлопців і 6 дівчат, з них: 16-х – 2 особи, 17-х – 5 осіб, 18-х – 5 осіб, 20-х – 1 особа;
аутоагресія – 53,3% (16 осіб) випробовуваних: 16-х – 1 особа, 17-х – 4 особа, 18-х – 6 осіб, 19-х – 3 особи, 20-х – 2 особи.
Наочно результати дослідження наведені у таблиці 3.2.
Таблиця 3.2Аналіз результатів виявлення показників та форм агресии
| Ф | В | Непряма | Н | Р | П | О | Ауто | |
| 1.дівчата | 3,3% | 10% | 10% | 20% | 23,3% | 20% | 20% | 23,3% |
| 2.юнаки | 13,3% | 23,3% | 3,3% | 16,7% | 13,3% | 16,7 | 23,3% | 30% |
| 3.15-і | 0% | 0% | 0% | 3,3% | 3,3% | 0% | 0% | 0% |
| 4.16-і | 0% | 3,3% | 3,3% | 6,7% | 3,3% | 6,7% | 6,7% | 3,3% |
| 5.17-і | 13,3% | 13,3% | 6,7% | 6,7% | 13,3% | 13,3% | 16,7% | 13,3% |
| 6.18-і | 13,3% | 10% | 3,3% | 13,3% | 6,7% | 6,7% | 16,7% | 20% |
| 7.19-і | 0% | 3,3% | 0% | 0% | 3,3% | 0% | 0% | 10% |
| 8.20-і | 3,3% | 3,3% | 0% | 10% | 6,7% | 0% | 3,3% | 6,7% |
3.4 Аналіз результатів виявлення ранішніх ознак алкоголізму за допомогою опитувальника К.К. Яхина, Д.М. Мендельовича
Згідно методики виявлення ранніх ознак алкоголізму були отримані наступні результати по 3 рівням:
рівень алкоголізму – 30% (9 осіб) випробовуваних: 7 хлопців і 2 дівчини, з них: 15-х – 1 особа, 16-х – 2 особи, 17-х – 2 особи, 18-х – 2 особи, 19-х – 1 особа, 20-х – 1 особа;
рівень побутового пияцтва – 40% (12 осіб) випробовуваних: 6 дівчат і 6 хлопців, з них: 16-х – 2 особи, 17-х – 4 особи, 18-х – 3 особи, 20-х – 3 особи;
рівень здоров'я – 30% (9 осбі) випробовуваних: 4 хлопця і 5 дівчат, з них: 16-х – 1 особа, 17-х – 3 особи, 18-х – 4 особи, 20-х – 1 особа.
Наочно результати дослідження наведені у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3Аналіз результатів виявлення ранішніх ознак алкоголізму
| Алкоголізм | Побутове пияцтво | Здоров'є | |
| 1.дівчата | 6,7% | 20% | 16,7% |
| 2.юнаки | 23,3% | 20% | 13,3% |
| 3.15-і | 3,3% | 0% | 0% |
| 4.16-і | 6,7% | 6,7% | 3,3% |
| 5.17-і | 6,7% | 13,3% | 10% |
| 6.18-і | 6,7% | 10% | 13,3% |
| 7.19-і | 3,3% | 0% | 0% |
| 8.20-і | 3,3% | 10% | 3,3% |
3.5 Методи профілактики агресії у підлітків з адіктивною поведінкою
Профілактика девіантної поведінки особливу значущість набуває в підлітковому віці. По-перше, це нелегкий кризовий період розвитку, що відображає не тільки суб'єктивні явища процесу становлення, але і кризові явища суспільства. А, по-друге, саме в підлітковому віці починають формуватися дуже важливі якості особи, звернення до яких могло б стати однією з найважливіших складових профілактики девіації. Це такі якості як прагнення до розвитку і самосвідомості, інтерес до своєї особистості та її потенціалів, здібність до самоспостереження. Важливими особливостями цього періоду є поява рефлексії і формування етичних переконань. Підлітки починають усвідомлювати себе частиною суспільства і знаходять нові суспільно значущі позиції; роблять спроби в самовизначенні.
Етапами профілактичної діяльності можуть стати наступні складові:
· Діагностичний, включаючий діагностику особових особливостей, які можуть зробити вплив на формування девіантної поведінки (підвищена тривожність, низька стресостійкість, нестійка я-концепція, низький рівень інтернальності, нездатність до емпатії, некомунікабельність, підвищений егоцентризм, низьке сприйняття соціальної підтримки, стратегія уникнення при подоланні стресових ситуацій, спрямованість на пошук відчуттів, тощо), а також отримання інформації про положення дитини в сім'ї, про характер сімейних взаємостосунків, про склад сім'ї, про його захоплення і здібності, про його друзів та інші можливі референтні групи.
· Інформаційно-просвітницький етап, що є розширенням компетенції підлітка в таких важливих областях, як психосексуальний розвиток, культура міжособових відносин, технологія спілкування, способи подолання стресових ситуацій, конфліктологія і власне проблеми девіантної поведінки з розглядом видів девіантної реалізації, динаміки розвитку девіантного процесу та наслідків.
· Тренінги особистого росту з елементами корекції окремих особових особливостей і форм поведінки, що включають формування і розвиток навичків роботи над собою [3, 160].
Профілактика девіантної поведінки повинна торкнутися всіх сфер життя підлітка: сім'ї, освітнього середовища, суспільного життя в цілому.
В сім'ї для підлітка значущими чинниками є емоційна стабільність і захищеність, взаємна довіра членів сім'ї. Підліток потребує помірного контролю його дій і помірної опіки з тенденцією до розвитку самостійності та уміння приймати відповідальність за своє власне життя. Роберт Т. і Джина Байярд у зв'язку з цим пишуть: "дивує контраст між тими дітьми, які чинять опір надмірному контролю батьків, і тими, хто не робить цього. Іноді здібна дитина виявляється настільки залежною від рішень, що приймаються батьками, що досягає зрілості абсолютно неготовим до самостійного життя" [7, 52].
У сфері освіти необхідний перегляд деяких підходів у вихованні і викладанні учбових предметів. У зв'язку з проблемою девіантної поведінки актуальні такі сторони шкільного життя, як адекватне учбове навантаження дітей, додання особливої значущості особистому аспекту, що стосується і дитячого, і педагогічного контингенту. Доцільне включення в освітній цикл предметів, інтегрованих курсів, спецкурсів і факультативів, спрямованих на розширення об'єму знань про реальне життя. Дана інформація необхідна для отримання свободи вибору, для розвитку адаптивних здібностей і розуміння важливості уміння жити в реальному житті і вирішувати життєво-важливі проблеми без страху перед дійсністю, і користуючись різноманітними активними стратегіями подолання стресу [28, 201].
Повноцінна профілактика девіантної поведінки не можлива без участі в ній засобів масової інформації – авторитетного і популярного пропагандистського органу. На представників цієї могутньої індустрії повинна бути покладена моральна відповідальність за якість інформаційної продукції та за її зміст. В друкарських виданнях і телепередачах інформація для підростаючого покоління в даний час носить в основному розважальний характер. Діти сприймають засоби масової інформації, особливо телебачення, тільки як розвага, що може відводити їх від проблем реального миру в цілому і проблем підліткового віку зокрема.