Для реалізації цілей були поставлені наступні завдання:
Понизити агресивність і тривожність у дітей в період адаптації до школи і в процесі учбової діяльності.
Гармонізувати рівні базальної емоційної регуляції:
· навчити способам регуляції емоційних станів;
· розвинути навики підвищення працездатності;
· навчити аналізу свого внутрішнього стану і стану інших дітей.
Навчити дітей мовним засобам спілкування, умінню конструктивного спілкування і виходу з конфліктних ситуацій.
Розвинути у дітей в процесі комунікативної діяльності вищі психічні функції: увага, сприйняття, пам'ять, мислення, уява.
Формувати уміння і навики довільних рухів на основі розвитку психомоторики.
Вирішення основних задач досягалося направленою дією на основні сфери особистості: – емоційно-вольову (за рахунок гармонізації рівнів структури базальної афектної регуляції і засвоєння прийомів емоційної саморегуляції), когнітивну (за рахунок навчання теоретичному узагальненню і практичному засвоєнню елементарних закономірностей спілкування), поведінкову (за рахунок розширення соціального досвіду і засвоєння правил соціальної поведінки), рухову (за рахунок розвитку навиків психомоторики).
Засобами реалізації цих завдань були наступні методи (процедури):
· ігри на взаємодію, вільні і тематичні ігри-драматизації;
· рольове програвання моделей бажаної поведінки в різних життєвих ситуаціях;
· імітаційні ігри;
· вільне і тематичне малювання;
· метафоричні етюди-релаксації;
· бесіда, обговорення розповідей, ігор і т. п.;
· танці, ритмічні вправи, валяння (тілесні релаксації), вправи на розвиток дрібної моторики руки з одночасним розвитком моторики, артикуляції.
Педагогічні прийоми направлені на корекцію негативних індивідуально-психологічних особливостей молодших школярів з порушеннями поведінки (агресивності, тривожності, конфліктності, відчуття неповноцінності, неадекватної самооцінки), на навчання дітей соціально адаптивним (конструктивним) формам поведінки і адекватним способам емоційної реакції та негативних переживань, зменшення соціальних страхів, пошук і обігравання виходу їх з конфліктних ситуацій.
Враховуючи особливості довільної уваги даного контингенту дітей, було забезпечено зміну активних і пасивних видів діяльності: обговорення-бесіди змінялися ритмічними вправами, етюди-драматизації – малюванням і т. д.
Виходячи із специфічності емоційної реакції дітей з порушеннями поведінки, корекційна робота спрямовувалася до того, щоб під час роботи в групі панувала атмосфера доброзичливості, взаємної пошани і розуміння, і учасники тренінгу не побоювалися примусових заходів або санкцій із сторони ведучого.
Перед початком занять необхідно ознайомити дітей з деякими загальноприйнятими правилами поведінки в ігрових групах:
1. Участь у вправах є добровільною;
2. Говорити потрібно стисло, конкретно і лише про те, що сам відчуваєш;
3. Слухати один одного уважно, не перебиваючи. Поважати думки інших;
4. Критикувати конкретний вчинок, а не людину взагалі. Критика повинна бути в доброзичливій формі. Ніхто не повинен постраждати фізично.
Структура занять коректувально-розвиваючої програми приблизно однакова і включає:
I. Розминку.
II. Основну частину. На цьому етапі використовуються бесіди, ігри і вправи:
· опрацьовування травматичних ситуацій;
· вироблення соціально прийнятних способів виразу хворобливих емоційних реакцій (гніву, ревнощів, заздрості, образи і т. п.), що виникають в конфліктних ситуаціях, реконструювання негативних поведінкових станів і формування конструктивних форм поведінки;
· програвання негативних переживань, формування адекватних способів емоційного реагування.
III. Завершальну частину.
Кожне заняття розраховане на 45 хвилин, оскільки велика тривалість занять знижує продуктивність роботи. Періодичність зустрічей – двічі в тиждень. Менше число занять знижує їх ефективність (негативно позначається часова перерва, що відокремлює одне заняття від іншого).
Структура програми: програма складається з 20 занять (кожне заняття розраховане на півтори-дві години). Всі заняття, як вже, наголошувалося раніше, мають приблизно однакову структуру, але розрізняються між собою в основній частині. Тобто якщо в одному занятті були танці, то в наступному малювання або релаксація і т. д. Майже на кожному занятті діти вивчали нове правило або новий прийом емоційної регуляції. Таким чином, від першого до двадцятого заняття діти навчалися:
· забороні негативних емоцій, соціально прийнятному виходу їх конфліктних ситуацій, саморегуляції, відіграшу страхів;
· розвитку дрібної моторики руки, координації і виразності рухів, уваги, спостережливості, уяви, швидкості реакцій;
· навикам тілесної взаємодії, зняття напруги, рефлексії.
2.2 Розробка уроку спрямованого на профілактику та корекцію поведінки молодших школярів
Урок «Прогноз настрою».
Мета:
· навчити розпізнавати емоційні стани (своє і інших);
· навчити бути уважними до проявів відчуттів і бажань інших;
· навчити передавати свій настрій різними засобами (у виразних рухах, в малюнку);
· виробляти навики психокорекції негативних емоцій.
Оснащення: магнітофон, і танцювальної музика, релаксації, папір і олівці.
Примітка: при постійному заохоченні дітей до використання «прогнозів погоди» атмосфера в класі стає гармонійнішою.
Хід заняття:
Організаційно вправа складається з трьох частин. У першій частині виконуються імітаційні рухи, направлені на розвиток координації рухів із словом. Діти вчаться розпізнавати емоційні стани (своє і інших). Друга частина направлена на вироблення прийомів, поліпшуючих настрій (навиків саморегуляції). Крім того, діти вчаться бути уважними до проявів відчуттів і бажань інших. Третя частина направлена на передачу свого настрою в малюнку. Діти вчаться здійснювати перенесення дії в ситуацію аналогічно.
Процедура проведення: 1. Ведучий читає вірш і супроводжує текст виразними рухами згідно тексту (виконує разом з дітьми):
Йшов король Боровик через ліс напростець,
Він загрожував кулаком, і стукав каблуком.
Був король Боровик не в дусі: короля покусали мухи.
Обговорення. Питання:
Який настрій був у короля Боровика? Чому?
Як ви дізналися, що він був злий і розсерджений?
Продовження історії: Прийшов король Боровик додому сердитий і злий. Захотілося йому хоч на якийсь час тиші і спокою, щоб ніхто його не турбував. Думав, думав як це зробити, і придумав! Намалював він свій поганий настрій у вигляді поганої погоди. От так (ведучий показує малюнок): темні, грозові хмари і яскраві блискавки. Повісив малюнок на двері і сказав: «Подивимося, чи здогадається хто-небудь, що малюнок – це прогноз мого настрою?».
Потім він включив тиху, спокійну музику, ліг на диван і став згадувати, що хорошого було в його житті. (У цей момент включається музика, релаксації, далі розповідь йде на її фоні). І тоді йому захотілося в думках змінити свій «поганий» малюнок: зникли блискавки; темні, грозові хмари стали ставати все світліше і світліше; із-за хмар стало переглядати сонечко все більше і більше. І ось, нарешті, залишилося тільки яскраве сонце, яке радуючи всіх своїм сяйвом, немов говорить: «Намалюй сонечко в своєму серці і тобі стане добре!».
Проходив мимо зайчик по кличці «Добряк», почув незвичайну красиву музику і вирішив зайти до короля в гості. Але коли він побачив на дверях малюнок із зображенням поганої погоди, він відразу зрозумів, що на якийсь час спокій короля треба дати. За годину він побачив на дверях у короля малюнок з яскравим сонцем і зрозумів, що тепер він буде у нього бажаним гостем.
(Музика звучить ще протягом 3 хвилин; дітям пропонується думати про приємне.)
Обговорення. Питання:
1) Яким способом король Боровик показав, що у нього поганий настрій?
2) Чому зайчик вирішив не йти до короля?
3) Як зайчик дізнався, що у короля гарний настрій?
4) Як можна показати іншим людям яке у вас настрій?
5) Чи потрібно чекати, коли пройде поганий настрій?
6) Що робити, щоб поганий настрій став хорошим?
7) Перерахуйте думки, що створюють гарний настрій.
Вивчаємо прийоми, що допомагає виправити поганий настрій.
Висновок: Все буде добре, якщо:
· слухати спокійну музику;
· думати про хороше і приємне;
· у думках замінити малюнок «поганої» погоди на «яскраву і сонячну»;
· «запалити» сонечко в своєму серці;
· танцювати.
Вивісити плакат, де перераховані думки, що створюють гарний настрій. Разом з дітьми придумати умовні позначення прийомів. Наприклад: танцювати – танцюючі чоловічки; «запалити» сонечко в своєму серці – серце з сонцем всередині і т. п.
Вчитель: «Якщо вам хочеться, щоб до вас ніхто не підходив, тому що у вас поганий настрій, ви можете дати нам це зрозуміти. Зробити це можна так: показати однокласникам малюнок з «поганою погодою». Тоді всім буде зрозуміло, що на якийсь час спокій вас потрібно дати, а коли захочете «дати відбій», скажіть про це або покажіть малюнок з «гарною погодою».
А зараз хай кожен намалює свій настрій, щоб ми змогли скласти прогноз – у кого сонечко в душі, а у кого хмари.
2. Завдання додому. Стежте за своїм настроєм протягом тижня і прагніть його виправити за допомогою правил, які ми з вами вивчили. А щоб ви потім легко могли пригадати, яке у вас був настрій, я дарую вам блокнот. У ньому ви щодня відзначатимете ваш настрій (у вигляді сонечка або хмаринки). Якщо ви зміните свій поганий настрій на хороший, то поряд поставте знак, оклику, а якщо ні – то питальний. Зараз ми всі це виконаємо. Відкрийте зошит. Поставте сьогоднішню дату. Поряд намалюйте сонечко або хмаринку, залежно від того, яке у вас настрій. Якщо у когось був поганий настрій, а зараз воно покращало, то поряд поставте знак, оклику.