Проблема "важких" підлітків (стр. 3 из 6)
РОЗДІЛ ІІ. Шляхи вивчення проблеми «важких» підлітків
2.1 Методи дослідження особистості «важких» підлітків
Для проведення нашого дослідження ми використовували метод для визначення самооцінки учнів та Методику визначення схильності до відхиленої поведінки /О.Н. Орел/, але одним із основних методів дослідження є спостереження.
Метод спостереження - один із випробуваних методів, яким користуються природничі та суспільні науки. Він може застосовуватися самостійно і в поєднанні з іншими методами .
Спостереження як метод передбачає за попередньо розробленим планом цілеспрямоване фіксування тих явищ, які цікавлять дослідника, з метою їх наступного аналізу й використання для потреб практичної діяльності. Від житейського наукове спостереження відрізняється цілеспрямованістю, чіткою схемою і заданістю одиниць спостереження - що саме спостерігати і не менш чіткою фіксацією результатів сприймання.
Цей метод широко застосовується у дослідженнях різних явищ суспільного життя, зокрема під час вивчення психологічного взаємовпливу людей у процесі колективного обговорення проблем на зборах, у ході дискусій тощо. За його допомогою можна також вивчати вплив на аудиторію лекції, бесіди, вистави. Спостереження дає змогу одержати цікаві відомості про людину: манеру її поведінки, характер взаємовідносин з іншими людьми, особливості її спілкування тощо [13].
Метод дослідження самооцінки.
Самооцінка – це оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей – безумовно відноситься до базисних якостей особисті. За думкою авторів короткого психологічного словника, саме вона багато у чому визначає взаємовідношення з оточуючими, критичність, вимогливість до себе, відношення до успіхів і невдач [10]. Самооцінка людини залежить від багатьох факторів. Разом з тим психологи давно вже користуються так званою “формулою Дженса”, яка має наступний вигляд:
Самооцінка =
З цієї формули ми бачимо, що підвищити самооцінку можливо або максимізуючи успіх, або мінімізуючи невдачі, і підлітки повинні достатньо чітко розуміти, що розбіжності між домаганнями і реальною поведінкою людини призводить до викривлення самооцінки і, як наслідок, неадекватній, що загрожує емоційними зривами, поведінці. Само по собі дослідження самооцінки виявляється дуже корисним і для організації навчального процесу, і для самоусвідомлення учнів, відношення яких до себе, як відомо, описується повною драматичних протиріч формулою “геній або нікчема” [1].
Цей опитувальник включає в себе 32 твердження, згідно яких можливі п’ять варіантів відповідей, кожен з яких кодується балами за схемою:
дуже часто – 4 бали;
інколи – 2 бали;
рідко – 1 бал;
ніколи – 0 балів.
часто – 3 бали;
Методика діагностики показників і форм агресії /А. Басса і А. Даркі/.
Великою популярністю, як у закордонній так і у вітчизняній психології, користується опитувальник А. Басса й А. Дарки, що є однією з найбільш популярних методик для дослідження агресивності. Опитувальник має 75 стверджень і два варіанти відповідей на питання - "так" або "ні". Обробка опитувальника відбувається за допомогою індексів різних форм агресивних і ворожих реакцій, котрі визначаються шляхом додавання отриманих відповідей. Методика містить у собі 8 основних шкал і 2 інтегральні шкали. При складанні автори користувалися наступними принципами:
1) питання можуть відноситися тільки до однієї форми агресії;
2) питання складені таким чином, щоб найбільшою мірою послабити вплив суспільного схвалення відповіді на питання.
Опитувальник виявляє наступні прояви й форми агресивних і ворожих реакцій:
Основні шкали:
фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи;
непряма агресія - агресія, непрямим образом спрямована на іншу особу;
роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні (запальність, брутальність);
негативізм - опозиційна манера в поводженні від пасивного опору до активної боротьби проти стійких звичаїв, традицій, правил;
образа - заздрість і ненависть до навколишніх за дійсні й вигадані дії;
підозрілість - від недовіри й обережності до переконання в тому, що інша особа планує й приносить шкоду;
вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (лемент, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокляття, погрози, лайки);
почуття провини - виражає можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що надходить зло, а також відчуття ним каяття совісті.
Інтегральні шкали:
індекс агресивності - ФА (фізична агресія) + ВА (вербальна агресія) + Р (дратівливість) / 3
індекс ворожості - О (образа) + П (підозрілість) / 2.
Для того, щоб допомогти дитині подолати агресію в цьому віці, вчителі, психологи та батьки повинні стежити за змінами в поведінці дітей, проводити різні тести на виявлення стану агресії у дитини, знаходити індивідуальний підхід до кожної дитини.
Використовуючи дану методику, варто пам'ятати про те, що агресивність, як властивість особистості, і агресія, як акт поведінки, можуть бути зрозумілі в контексті психологічного аналізу мотиваційно-потребностної сфери особистості (Див. додатки).
Для дослідження цих особистісних якостей можна використовувати такі методи як:
Тест "Знаходження кількісного вираження рівня самооцінки" за С.А. Будассі
Досліджуваним роздають картки з таблицею (мал. 1) і проводять інструктаж: "Спочатку виберіть із перерахованих 20 слів найбільш неприємне для Вас. Поставте напроти цього слова (у колонку "ідеал") цифру 1. Далі із тих слів, що залишилися, так само виберіть найбільш неприємну якість і поставте напроти цього слова цифру 2. І так далі. Потім із цих же слів виберіть якість, найменш характерну для Вас. І поставте напроти цієї якості в колонку "Реальне Я" цифру 1. Далі із тих що залишилися (19 слів) так само виберіть найменш характерну для Вас якість і поставте напроти цього слова цифру 2. І так далі." (див. Додаток В).
Достатньо відомий є тест “Самооцінка психічних станів” (за Айзенком).
Тест складається з чотирьох блоків, кожен з яких надає 10 запитань про різні психічні стани людини. Підсумок балів по першому блоку діагностує стан тривожності; ІІ – стан фрустрації; ІІІ – стан агресивності; IV – стан ригідності.
Методика визначення схильності до відхиленої поведінки /О.Н. Орел/
Це стандартизований тест-опитувальник, який служить для виміру готовності підлітків до реалізації різних форм відхиленої поведінки. Опитувальник являє собою набір спеціалізованих психодіагностичних шкал. Для вивчення агресивної поведінки старшокласників нами була використана шкала «Схильність до агресії та насильства». Досліджуваному пропонується ряд тверджень та два варіанти відповідей – «так» і «ні». Він повинен вибрати лише одну відповідь, яка найбільше відповідає твердженню, що пропонується. Інтерпретація здійснюється за запропонованим ключем.
Психогеометричний тест /С’юзен Деллінгер/
Тест призначений для визначення основних домінуючих особливостей особистості та поведінки. Досліджуваному пропонується розмістити геометричні фігури (коло, квадрат, зигзаг, трикутник, прямокутник) у порядку їх переважання. Інтерпретація результатів здійснюється за фігурою, що розміщена на першому місці й відповідає певній психологічній характеристиці. Під час вибору методик ми враховували їх позитивну оцінку застосування та надійність; доступність методик для контингенту підлітків, що вивчається; придатність; можливість математичної обробки здобутих результатів. У дослідженні також широко застосовувався метод спостереження, кількісний (кореляційний аналіз) та якісний методи обробки даних.
Методика “Діагностика схильності до агресивної поведінки” А. Ассингера
Спрямована на виявлення ступеню агресивності. Респондент відповідає на запитання, які сформовані у ситуативні блоки. Підсумок балів дозволяє виявити рівні агресії: занадто агресивний, помірно агресивний, миролюбний. Крім того, завдяки цьому опитувальнику можна виявити провокує респондент сам агресію чи подавляє її.
2.2 Дослідження самооцінки та агресивності підлітків
Дане експериментальне дослідження проводилося на базі Білашківської ЗОШ І-ІІІ ступенів учнів 8- 9 класів. Вибірку склали 20 осіб: 12 хлопчиків та 8 дівчаток, з яких 8 хлопчикам 14 років, 4 – 15 років, зокрема 4- дівчаткам 14 років та 4- 15 років. Дослідження проводилося за методикою діагностики показників і форм агресії /А. Басса і А. Даркі/.
Для того, щоб провести аналіз результатів, ми розділили нашу вибірку на дві групи:
середні підлітки - 8 хлопців 14 років та 4 дівчаток 14 років.
старші підлітки – 4 хлопчикам 15 років та 4 дівчаткам 15 років.
Мета: Дослідження особистісних характеристик, які визначають віковий тип міжособових відношень у підлітків.
Для того, щоб дослідити рівень агресивності та ворожості у підлітків, ми застосували методику А. Басса й А. Дарки. В результаті були отримані наступні результати, які відображені у зведених таблицях № 1, № 2. Потім ці результати ми перевели у відсотки і виявлені значення занесли у таблиці № 4, № 5. Для наявності відобразили ці дані на малюнках № 1, № 2.
Таблиця № 1. Результати експериментального дослідження факторів агресивності (середні підлітки)
| № п/п | Досліджувані | Вік | Фактори агресії | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Інт. | Рівень | Інт. | Рівень | |||
| ФА | КА | Р | Н | О | П | ВА | ЧВ | Ворож. | Агр. | |||||
| 1 | Берестяний Є. | 14 | 4 | 4 | 3 | 4 | 3 | 2 | 4 | 4 | 4 | Нижче середнього | 3 | Низький |
| 2 | Денисюк Д. | 14 | 3 | 4 | 3 | 2 | 3 | 3 | 3 | 5 | 3 | Низький | 4 | Дуже високий |
| 3 | Кошовий Д. | 14 | 4 | 3 | 4 | 3 | 2 | 2 | 5 | 4 | 3 | Низький | 4 | Високий |
| 4 | Піліпченко І. | 14 | 4 | 3 | 4 | 5 | 3 | 3 | 3 | 3 | 4 | Середній | 3 | Низький |
| 5 | Холод О. | 14 | 4 | 5 | 4 | 5 | 4 | 3 | 4 | 4 | 4 | Низький | 4 | Нижче середнього |
| 6 | Синяк Я. | 14 | 2 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | 4 | 5 | 2 | Дуже низький | 4 | Нижче середнього |
| 7 | Побережник Г. | 14 | 2 | 3 | 4 | 2 | 3 | 3 | 4 | 5 | 3 | Низький | 4 | Нижче середнього |
| 8 | Соловей А. | 14 | 6 | 8 | 7 | 2 | 7 | 6 | 4 | 6 | 6 | Вище середнього | 7 | Високий |
| 9 | Папуша О. | 14 | 3 | 4 | 4 | 5 | 2 | 2 | 4 | 3 | 4 | Нижче середнього | 4 | Нижче середнього |
| 10 | Нечитайленко М. | 14 | 2 | 3 | 4 | 2 | 3 | 3 | 4 | 5 | 3 | Середній | 4 | Дуже високий |
| 11 | Задвірний В. | 14 | 4 | 3 | 2 | 3 | 3 | 2 | 3 | 2 | 3 | Низький | 3 | Низький |
| 12 | Мельник М. | 14 | 4 | 3 | 3 | 4 | 4 | 3 | 4 | 5 | 3 | Високий | 4 | Середній |
З таблиці видно, що з 12 учнів низький рівень агресивності мають 3 учні, 4 учні мають нижче середнього рівня, 1 – середній рівень, 1- високий рівень, 2 учні мають дуже високий рівень агресивності. Щодо ворожості , то з 12 учнів 5 – мають низький рівень ворожості, і – дуже низький, 2 – нижче середнього, 2 учні середній рівень, 1 – вище середнього, 1 – високий.