Смекни!
smekni.com

Особливості прояву агресивного поводження підлітків, що виховуються в умовах школи-інтернату (стр. 4 из 5)

Якщо підлітки не знаходять взаєморозуміння з ближніми ним людьми – у родині, то такі діти більш схильні до агресивного поводження. «У такий спосіб: родина є основним джерелом для одержання дітьми знань про моделі агресивного поводження. Характер відносин між родителями, між родителями і дітьми, дисгармонією в родині, постійне агресивне поводження батьків – усе це визначає агресивне поводження дітей.» [Райгор, Дьяч]

Розглядаючи дану проблему, нам стало відомо, що агресивність приносить підліткам тимчасове полегшення й у теж час може змусити навколишніх звернути на нього увага, якщо він відчуває потребу в батьківській турботі.

Не можна залишати без уваги і ситуативні фактори, на які вказує И. Фурманів і які також впливають на можливі агресії в дітей: «Оцінка іншими людьми». Було встановлено, що присутність інших людей уже саме по собі може або підсилювати, або гальмувати агресію. «Навмисність агресії». Існує точка зору, що для початку агресії нерідко буває досить знати, що інша людина має ворожі наміри, хоча безпосереднього акта агресії не було. «Сприйняття агресії». Сюжети насильства у відео- і телепрограмах роблять дитини більш агресивним і жорстоким. «Бажання мести». Часто агресія може виникнути як відповідна реакція на поводження навколишніх, тобто як акт мести за що-небудь» [Скребец]

Особлива увага нам би хотілося приділити особистісним характеристикам підлітків, що, на нашу думку, відіграють важливу роль у формуванні агресивного поводження. До них ми відносимо високий рівень психопатизації, нестійкість емоційного стану, що виявляється у високій збудливості, депресивності, що і ведуть високому рівневі тривожності, замкнутості, непевності в собі.

У такий спосіб ми прийшли до висновку, що виникнення агресії в підлітків лежить в основі незадоволенні життєво важливих для дитини потреб, таких як потреба в спілкуванні, самовираженні, самоствердженні. Виступає способом відреагувати і своєрідним захисним механізмом на несприятливу обстановку в родині і жорстоке відношення з боку батьків, досягнення значимої мети.

На закінчення хотілося б сказати, що існує думка про те, що в агресії є свої позитивні і негативні тенденції. Так, наприклад, вона може виявлятися в ініціативній активності або ворожості, неслухняності і відсічі. Агресивність у стані розвити ініціативність, а так само зробити дитини наполегливим, недовірливим і боязким.

Звідси нашою головною задачею є розвиток позитивних сторін агресивності в підлітку і попередження негативних.

Викладені вище теоретичні положення лягли в основу нашого експериментального дослідження агресивності, як властивості особистості вихованців школи-інтернату, і протягом усієї подальшої роботи будемо постійно спиратися на них.


Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей агресивного поводження вихованців школи-інтернату

2.1 Методи діагностики особливостей агресивного поводження підлітків

Наше дослідження було проведено в Донецькій області, міста Слов'янська в інтернаті №1. В експерименті брали участь підлітки 8-А і 8-б класів. Експериментальна група складалася 35 чоловік: 17 дівчинок і 18 хлопчиків. Середній вік випробуваних склав 14 років.

Відповідно до поставленої гіпотези в процесі роботи нами були розроблені приватні задачі:

1) діагностика показника агресії в підлітків;

2) оцінка розвиненості особистісних якостей дітей підліткового віку;

3) діагностика інтелектуального розвитку підлітків;

4) визначення рівня комплексу неповноцінності в підлітків;

5) визначення ступеня значимості зв'язку між показником агресивності, особистісних якостей особистості, рівнем інтелектуальних здібностей і рівнем комплексу неповноцінності.

З метою рішення даних задач нами були використані такі психодіагностичні методики:

1) методика діагностики показників і форм агресії А. Басса й А. Дарки (адаптація А.К. Осмицкого) [10]

2) методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла (16-ФЛО-105-С)

3) критериально орієнтований нормативний тест розумового розвитку Ю.З. Гельбуха (Контур)

4) опросник по визначенню рівнів комплексу неповноцінності.

При виборі даних методик ми спиралися на те що питання в них сформульовані і подаються так, що б уникнути впливу на відповіді тенденцій соціальної бажаності, що дозволить нам одержати найбільш адекватні результати.

2.2 Рівневі показники виразності агресивного поводження вихованців школи інтернату

Для дослідження агресивності застосовуються ті ж групи методів, що і для інших властивостей особистості: спостереження, опитувальні і проективні методики. Частина методів є спеціалізованими, тобто спрямованими на діагностику тільки агресивності. Застосовуються і допоміжні методики, що виявляють агресивність разом з цілим комплексом інших особистісних властивостей і психологічних станів.

У своєї роботі ми використовували опросник А.Басса й А.Дарки, що визначають якісні і кількісні характеристики прояву агресії. Вони можуть бути використані для визначення форм агресивності і ворожості підлітків, до яких відносяться:

фізична агресія – використання фізичної сили;

вербальна агресія – вираження негативних почуттів у виді сварок, лементу, вереску, а також погрози, прокльону;

непряма агресія – використання спрямованих проти інших осіб пліток, жартів і виявляється в неупорядкованих вибухах люті;

негативізм – опозиційна форма поводження, спрямована проти авторитету і керівника;

роздратування – схильність до роздратування, запальності, різкості, брутальності при найменшому порушенні;

підозрілість – схильність до недовіри й обережного відношення до людей, через переконання, що навколишні мають намір заподіяти шкода;

образа – прояв заздрості, ненависті до навколишнього, обумовленим почуттям гніву, невдоволення кимсь саме або усім миром за дійсні або мнимі страждання;

почуття провини – відношення і дії стосовно себе і навколишнє зв'язане з можливим переконання обстежуваного в тім що він є поганою людиною, надходить добре.

У результаті дослідження агресивного поводження учні школи-інтернату за методикою А. Басса – А. Дарки нами були виявлені показники «ворожості» і «агресивності» у даної групи (Табл.1)

Для перекладу балів в рівневі показники нами були використані методи побудови шкал рівневого оцінювання.

Вид нашої шкали зображений на Малюнку 1.

о.н.у. н.у.нормав.у.о.в.у.

Рис 1. Загальний вид шкали рівневого оцінювання показників.

Де

– середнє значення

– стандартне відхилення.

Шкала для рівневого оцінювання по показниках «ворожості» має такий вигляд (малюнок 2)

Малюнок 2. Уровневая шкала показників індексу «ворожості» учнів 8-х класів школи-інтернату.

Де

= 61

= 13

Для характеристики даної вибірки по параметрах ворожості ми розглядали процентне співвідношення показників учнів, що мають різні рівні виразності. Графічно це представлено на малюнку 3.

Отримані нами дані свідчать про те, що 17% учнів даної вибірки мають низький рівень ворожості, 51% середній і 32% високий.

Таким чином, Аналізуючи отримані нами результати ми можемо затверджувати наступне: така реакція «ворожість», що розвиває негативні почуття і негативні оцінки людей і подій, головною метою яких є заподіяння страждань і шкоди жертві, властива значному (32%) кількості учнів досліджуваної групи. Це значить, що багато хто неадекватно сприймають навколишніх їхніх людей, що виявляється в недовірі, підозрілості, заздрості.

Визначена частина дітей (17%) мають низький рівень ворожості. Ми можемо припустити, що така особливість цих дітей може позначатися на зниженні можливості адаптації вихованців школи-інтернату до специфічного середовища.

Нами була побудована шкала рівневого оцінювання по показнику «агресивності». Вона має такий вигляд (Малюнок 4)

Малюнок 4. Рівнева шкала показників індексу «агресивності» учнів 8-х класів школи-інтернату

Де

= 61

= 12

Характеризуючи випробуваних по параметрах «агресивності» ми також розглянули отримані показники в процентному співвідношенні по усіхіх рівням. Це співвідношенні графічно представлено на малюнку 3. З діаграми можна бачити, що в даній експериментальній групі 17,1% учнів мають низький рівень агресивності, 54,2% - середній і 28,7% - високий.

За отриманими результатами можна сказати, що 1/3 учнів досліджуваної групи властиві агресивні реакції. Підлітки з високим рівнем агресивності виявляють такі реакції як «фізична», «вербальна», «непряма» агресія. Цей показник говорить про схильності дітей до застосування фізичної сили проти іншого, вираження негативних почуттів у словесній формі, так і використання проти іншої або іншої пліток, сарказму, а також вибухів люті.

Досить цікавим нам представляється питання про те, чи має місце полове розходження в ступені виразності по показнику агресивності в підлітків школи-інтернату. Для того щоб визначити чи маються ці розходження і наскільки вони виражені нами було сформовано дві вибірки: хлопчики і дівчинки. Потім ми провели порівняння ступеня виразності деяких форм агресивності, що властиві кожної з цих груп. Результати цього порівняння графічно представлені на малюнку 5.