Визначаючись на перших етапах спілкування, фізичний фактор відрізняється винятковою стійкістю. Матеріальний фактор визначається співвідношенням внеску партнера в загальний матеріальний статус сім’ї й відповідністю цього внеску очікуванням і вимогам іншого партнера. Культурний фактор визначається співвідношенням інтелектуально-культурних запитів подружжя. Виразність цього фактора досить мінлива на протязі життя навіть однієї пари.
Сексуальний фактор визначається відповідністю реальної програми інтимної близькості кожного з партнерів сексуальним очікуванням іншого. Цей фактор піддається багатьом впливам, у тому числі впливам віку й стану здоров'я, з якими він і повинен насамперед співвідноситися. Всі розглянуті вище фактори тісно пов’язані один з одним. І, все-таки, особливе положення займає психологічний фактор. Цей фактор – колектор, на якому фокусуються всі інші, і в той же час він визначає єдність і цілісність людської поведінки. У загальній структурі шлюбної взаємодії психологічний фактор має на увазі співвіднесення особистісних особливостей подружжя, насамперед їхніх характерів і рольових домагань [19, 20].
До числа факторів, що впливають на задоволеність шлюбом відносять наступні:
позитивне ставлення до партнера, що виражається в легкості спілкування, сексуальної, фізичної й інтелектуальної привабливості партнера, збіг ціннісних орієнтацій партнерів;
емоційна задоволеність відносинами з партнером: вираження любові з його боку, повага, взаємна допомога подружжя особистісному зростанню кожного, задоволеність тим, наскільки добре партнер виконує запропоновану соціально-емоційну роль, наскільки рівноправними є його відносини з партнером, наявність сексуальної задоволеності, любов до партнера, відповідність образу дружини образу ідеального чоловіка, відчуття подружжя себе єдиним цілим – подружньою парою;
параметри ефективності спілкування в подружній парі: глибина саморозкриття партнерів, точність невербальної комунікації, наявність у подружжя загальних символів, спільність очікувань, частота успішного спілкування в парі, подібність сприйняття подружніх ролей, взаєморозуміння й емпатія;
взаємодія, що поєднує такі фактори успішності шлюбу, як дружба подружжя, спільність їхньої діяльності, ефективність взаємодії, фізична близькість при взаємодії. Крім явища «задоволеності шлюбом» вчені виділяють таке поняття як «незадоволеність шлюбом» [15, 31-32].
Подружня незадоволеність є наслідком незадоволеності потреб, серед яких:
незадоволеність сексуальних потреб одного або обох членів подружжя;
незадоволеність потреби в цінності й значимості свого «я» (порушення почуття власної гідності з боку партнера, його зневажливе ставлення, образи, критика);
незадоволеність потреби одного або обох членів подружжя в позитивних емоціях (відчуження подружжя, емоційна холодність);
фінансові розбіжності подружжя (питання спільного бюджету, внеску кожного партнера в матеріальне забезпечення сім’ї);
незадоволеність потреби у взаємодопомозі, потребі в співробітництві, пов'язаної з розподілом обов'язків у родині;
різні потреби в проведенні відпочинку й дозвілля.
1.5 Методи діагностики подружніх взаємин
Необхідну інформацію, що дозволяє дати кваліфіковану оцінку взаємин подружжя, психолог одержує за допомогою діагностичних опитувальників, що виявляють особливості спілкування й взаємин, якості особистості членів подружжя, способи проведення сімейного дозвілля, спільність інтересів і цінностей, а також дозволяють зрозуміти морально-психологічні основи подружніх взаємин.
Методи вивчення особливостей спілкування й взаємин у подружній парі визначають, що спілкування між людьми є основою сімейного благополуччя й включає дуже важливу функцію – допомога людині забезпечити особистий комфорт собі й своїм близьким.
Спілкування та взаємини подружжя в благополучних сім’ях характеризуються відкритістю, інтимністю, довірою один до одного, високим рівнем взаємної симпатії, конструктивністю, рефлексивністю, гнучким, демократичним характером розподілу ролей в родині, моральною й емоційною підтримкою. Особливості розподілу сімейних ролей, очікувань і домагань у шлюбі, сумісність подружньої пари досліджуються за допомогою спеціальних методик.
Опитувальник «Спілкування в сім’ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська) вимірюють рівень довіри спілкування в подружній парі, подібність у поглядах, спільність символів, взаєморозуміння подружжя, легкість спілкування. Методика «Рольові очікування й домагання в шлюбі» (Див. Додаток І.)виявляє уявлення подружжя про значимість у сімейному житті тих або інших ролей, а також про бажаний розподіл їх між чоловіком і дружиною.
Методика «Розподіл ролей у сім’ї » (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська) (Див. Додаток ІІІ) визначає ступінь реалізації чоловіком і дружиною тієї або іншої ролі: відповідального за матеріальне забезпечення сім’ї, хазяїна (господарки) будинку, відповідального за виховання дітей, організатора сімейної субкультури, розваг, сексуального партнера.
Методи дослідження сімейного дозвілля, інтересів і цінностей визначають духовну взаємодію партнерів, їхню духовну сумісність, проявляються на соціокультурному рівні подружніх відносин. Це спільність ціннісних орієнтації, життєвих цілей, мотивації, соціального поводження, інтересів, потреб, а також спільність поглядів на проведення сімейного дозвілля. Відомо, що подібність інтересів, потреб, цінностей тощо є одним з факторів подружньої сумісності та стабільності шлюбу. Саме ці якості подружжя і допомагає визначити тест-опитуваник задоволеності шлюбом (В.В.Столін, Г.П.Бутенко, Т.Л.Романова) (Див. Додаток ІІ), призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності- незадоволеності, а також узгодження-неузгодженості задоволеності шлюбом у конкретній подружній парі.
Крім тестування в дослідженні подружньої пари можна використовувати опитування, бесіду, інтерв'ю. Метод опитування дозволяє виявити соціально-економічні й демографічні характеристики подружньої пари: житлові умови, сімейний бюджет, стаж шлюбу, вік подружжя й різницю у віці, рід занять, кількість і вік дітей. Метод бесіди або інтерв'ю може бути використаний, якщо буде потреба у вивченні мікрооточення сім’ї. Цей фактор також має значення для стабілізації шлюбу й сім’ї в цілому. Крім того, необхідно знати, на якій стадії шлюбу перебуває пара, тому що для кожної стадії характерні типові проблеми, структура відносин, уклад і спосіб життя сім’ї.
Розділ 2. Організація, методика та результати дослідження рівня подружньої сумісності
2.1 Методика та організація дослідження
У дослідженні взяли участь 20 респондентів (10 пар). Емпіричне дослідження базується на вивченні таких параметрів подружньої взаємодії: об’єкт подружньої взаємодії, умови сімейної взаємодії, показники стабільності подружніх стосунків. Відповідно до завдань емпіричного дослідження було підібрано методики дослідження: опитувальник “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова) (Див. Додаток І),опитувальник “Задоволеність шлюбом” (В.Столін, Т.Романова, Г.Бутенко) (Див. Додаток ІІ), Методика «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська) (Див. Додаток ІІІ.)
Опитувальник «Задоволеність шлюбом» (В.Столін, Т.Романова, Г.Бутенко)
Щоб дослідити особливості задоволеності шлюбом подружніх пар, що входять до вибірки, яка становить десять сімей, було визначено рівень задоволеності шлюбом за допомогою теста-опитувальника «Задоволеність шлюбом».
Даний тест призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності конкретної подружньої пари. Даний опитувальник може застосовуватись індивідуально в консультативній практиці та масово для з’ясування задоволеності шлюбом членів тієї чи іншої соціальної групи.
Опитувальник є одновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. Кожному твердженню з опитувальника відповідають три варіанти відповіді. Якщо обраний варіант відповіді досліджуваного збігається з наведеним у ключі, йому нараховується 2 бали, якщо досліджуваний обрав проміжний варіант, то він отримує 1 бал, якщо відповідь не збігається з наведеною в ключі – 0 балів. Після цього підраховується сумарний бал.
Високі бали свідчать про високу задоволеність шлюбом, при цьому за розподілом балів розрізняють такі сім’ї : – 0-16 балів - абсолютно неблагополучні; – 17-22 бали - неблагополучні; – 23-26 бали - скоріше неблагополучні; – 27-28 балів - перехідні; – 29-32 бали - скоріше благополучні; – 33-38 балів - благополучні; – 39-48 балів - абсолютно благополучні.
Опитувальник “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова)
За допомогою методики РОД визначають уявлення подружжя:
про значущість у сімейному житті сексуальних стосунків, особистісної згуртованості чоловіка і дружини, батьківських обов’язків, професійних інтересів кожного з подружжя, господарсько-побутової сфери, моральної й емоційної підтримки, зовнішньої привабливості партнерів (ці показники, що відбивають основні функції сім’ї, утворюють шкалу сімейних цінностей — ШСЦ);
про бажаний розподіл ролей між чоловіком і дружиною при виконанні сімейних функцій (ці показники утворюють шкалу рольових очікувань і домагань — ШРОД).
Приладдя. Два набори по 36 карток з цупкого паперу (картону). На кожну картку наносять номер і текст тверджень набору. 4 картки-класифікатори з таким написом на кожній: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”, “Це не зовсім так”, “Це неправильно”.