Зазвичай дитина поступово починає розуміти значення гри в умовах свого нового місця в системі соціальних відносин людей, при цьому незмінно й жагуче любить грати.
Не дивлячись на те, що в більшості випадків старший школяр залишається учнем, навчальна діяльність повинна отримати нову спрямованість і новий зміст, орієнтовані на майбутнє. Учні починають приділяти більше уваги певним предметами, пов'язаними з майбутньою професійною діяльністю або продовженням навчання у різних навчальних закладах.
Діяльністю, що визначає подальший розвиток особистості, а отже і провідною діяльністю, на даному етапі розвитку вважається праця [14, с.165]. Новоутворенням цього періоду вважається професійне самовизначення, чітка направленість на майбутнє, побудова життєвих планів, які повинні бути реалізовані в майбутньому.
В старших класах формується психологічна готовність до самовизначення. Готовність до самовизначення значить не завершені в своєму формуванні психічні структури і якості, а певну зрілість особистості, тобто сформованість психологічних утворень і механізмів, які забезпечують можливість зростання особистості зараз і в майбутньому.
Зміст поняття психологічної готовності до самовизначення:
Сформованість на високому рівні психологічних структур: теоретичного мислення, основ наукового і громадянського світогляду, самоусвідомлення і розвиненої рефлексії;
Розвиненість потреб, які забезпечують змістовне наповнення особистості (потреба зайняти внутрішню позицію дорослої людини, члена суспільства, потреба в спілкуванні, потреба в праці, моральні установки, ціннісні орієнтири, тимчасові перспективи);
Становлення прагнення до здобуття індивідуальності внаслідок розвитку своїх здібностей та інтересів, критичного ставлення до них.
Професійне самовизначення слід розглядати, як процес розгорнутий у часі. Оскільки це багаторівневий і багатоступінчатий процес, у якому відбувається виділення задач суспільства і формування індивідуального стилю життя, частиною котрого являється професійна діяльність. В процесі професійного самовизначення встановлюється баланс особистих інтересів і схильностей та існуючої системи розподілу праці.
Ні в якому випадку не можна думати, що професійна визначеність зменшує можливості: набутий в обраній професійній діяльності досвід змінює картину майбутніх можливостей вибору людини і можливих напрямів її розвитку, відкриває для неї новий, раніше недоступний світ.
Бачення людини себе майбутнім професіоналом являється показником зв'язку людини з суспільством та включеності в нього. Вибір професії фактично означає проекціювання в майбутнє певної соціальної позиції.
Процес вибору професії проходить кілька стадій:
1) фантастичний вибір (11 років);
2) пробний вибір (16 - 19 років);
3) реалістичний вибір (після 19 років) [15, с.269].
На розглянутому віковому етапі старший школяр проходить лише дві з цих стадій.
Основу професійного самовизначення складають такі фактори:
усвідомлення цінності суспільно корисної праці;
загальна орієнтація в соціально-економічній ситуації в країні;
усвідомлення необхідності загальної та професійної підготовки для повноцінного самовизначення і самореалізації;
загальна орієнтація в світі професійної праці;
виділення дальньої професійної мети;
узгодження мети з іншими важливими життєвими цілями;
знання про внутрішні перешкоди, які можуть ускладнити досягнення обраної мети.
Говорячи про працю та професійне самовизначення на цьому віковому етапі, слід також згадати про гру та навчання.
У старших школярів, як і у дорослих людей, гра та навчання перестають бути провідними видом діяльності. Гра втрачає свою розвиваючу функцію, відходить на задній план і починає служити засобом спілкування, розрядки і відпочинку.
Трохи інакшою є справа з навчальною діяльністю. Вона хоч і не являється провідною, але все-ж-таки зберігає важливе значення, якби вплітаючись у інші види діяльності. Навчання дійшовши до рівня самоосвіти, на цьому віковому етапі стає допоміжним засобом розвитку та зростання людини в особистому та професійному плані.
В ході виконання курсової роботи було здійснено:
теоретичне дослідження таких видів діяльності: гри, навчання та праці;
систематизовано та узагальнено, психологічні знання в межах даної тематики;
також було теоретично досліджено, сформульовано та конкретизовано значення вищезазначених видів діяльності на різних вікових етапах;
для вікової періодизації в якості критерія було обрано зміну провідних видів діяльності на протязі життя людини.
Під час проведення роботи було встановлено, що:
на різних вікових етапах один з досліджуваних видів діяльності займає місце провідної, два інших або тільки починають зароджуватись, або займають місце допоміжних;
провідний вид діяльності являється основним чинником за якого формуються психологічні та соціальні новоутворення, на основі яких буде здійснюватись провідна діяльність наступного рівня розвитку;
в дошкільному віці гра являється провідною діяльністю, в той час як навчання та праця не можуть здійснюватись без додаткової мотивації з боку дорослих;
у молодшого школяра провідним видом діяльності стає навчання; в грі акцент зміщується з процесу на результат, вона набуває релаксуючого і адаптивного значення; праця слугує допоміжним засобом виховання та розвитку;
для старшого школяра провідним видом діяльності стає праця, здійснюється професійне самовизначення; гра стає засобом спілкування, розрядки і відпочинку; навчання стає допоміжним засобом розвитку та зростання людини в особистому та професійному плані.
Отже кожний новий віковий етап психологічного розвитку з його певним видом провідної діяльності і новоутвореннями, що характерні для цього етапу, являється якби сходинкою на шляху індивіда до адаптації і входження в соціум.
1. Маклаков А.Г. Общая психология. - СПб.: Питер, 2001. - 592 с.
2. Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. - М.: Издательство "Москва", 1959. - 426 с.
3. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / 2-е изд. - СПб.: Питер, 2001. -272 с.
4. Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология. - Л.: Издательство Ленинградского Университета, 1990. - 256 с.
5. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 2007. - 713 с.
6. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2 т. - М.: Педагогика, 1983.
7. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М., 1960. - 456 с.
8. Эльконин Д.Б. Детская психология: Учеб. пос. для студ. вузов.3-е изд., стер. - М.: Академия, 2006. - 384 с.
9. Ананьєв Б.Г. Труд как важнейшее условие развития чуствительности // Вопросы психологии. - 1955. - № 1
10. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте // Вопросы психологии, 1971, № 4
11. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр "Академия", 1999. - 456 с.
12. Заброцький M.М. Основи вікової психології. Навчальний посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 112 с.
13. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. - М.: ТЦ "Сфера", 2001. - 464с.
14. Хрестоматия по возрастной психологии. Учебное пособие для студентов: Сост.Л.М. Семенюк. Под ред. Д.И. Фельдштейна. - Издание 2-е, дополненное. М.: Институт практической психологии, 1996. - 304 с.
15. Шаповаленко И.В. Возрастная психология (Психология развития и возрастная психология). - М.: Гардарики, 2005. - 349 с.
Додаток А
Стадії психічного развитку за Д.Б. Ельконіним
| Вік | Провідна діяльність | Тип діяльності |
| 1 | 2 | 3 |
| Немовля | Емоційне спілкування з матір'ю | Соціальна |
| Молодший дошкільний (1-3 роки) | Предметно-маніпулятивна | Культурна |
| Старший дошкільний(5 - 7 років) | Рольова гра | Соціальна |
| Молодший шкільний(7 - 11 років) | Учбова | Культурна |
| Средній шкільний(11 - 15 років) | Інтимно-особистісна | Соціальна |
| Старший шкільний(16 - 17 років) | Навчально-професійна | Культурна |
| 17 - 30 років | Освоєння соціальних позицій - професійна група та сім'я | Соціальна |
| 30-40 років | Самореалізація і творчість | Культурна |
| Більше 40 років | Збереження соціального статусу і відхід на заслужений відпочинок | Соціальна |