Нашою задачею в даній роботі було дослідження мислення хворих за допомогою методу піктограм. Особливість нашої роботи полягала в ретельному аналізі змісту самих виборів образів для запам'ятовування. У зв'язку з цим зазначена методика, що не мінялася по своїй істоті, була трохи доповнена докладними розпитами хворих про те, якої шляхом і чим саме зроблений вибір допоможе при відтворенні заданого слова і вираження. Ми намагалися розкрити причину виникнення того або іншого виду вибору.
Методика „Закономірності числового ряду”
Методика оцінює логічний аспект мислення. Обстежувані повинні знайти закономірності побудови 8 числових рядів і написати відсутні числа. Час виконання - 5 хв.
Методика "Кількісні відносини"
Призначається для оцінки логічного мислення. Обстежуваним пропонуються для рішення 18 логічних задач. Кожна з них містить 2 логічні посилки, у яких букви знаходяться в якихось чисельних взаємозв`язках між собою. Спираючись на пред'явлені логічні посилки, треба вирішити, у якому співвідношенні знаходяться між собою букви, що стоять під рисою. Час рішення 5 хв.
Серед отриманих видів виборів було відзначено адекватних по змісту 37%, неадекватних - 62%. Критерій розподілу обираних хворими образів на адекватні і неадекватні не міг, зрозуміло, бути суб'єктивним. Не було, однак, переконливих формальних основ для такого розподілу. Підсумовуючи матеріал, можна було відзначити, що відстрочене відтворення 10 слів було доступніше хворим шизофренією, чим відстрочене на такий же інтервал часу відтворення піктограм. Але критерій відтворення для оцінки адекватності кожного окремого образа не був придатний, тому що всі досліджені хворі були молоді і відтворювали часто механічно (навіть такі слова, що пропускали, зовсім нічим не оперували або оперували безглуздо). Можна було б настільки ж сумарно відзначити, що на відміну від деякої стандартності виборів у здорових ("дружба - рукостискання", "хвороба - ліжко" і т.д.) вибори психічно хворих, особливо хворих неврастенією, були нестандартними, своєрідними (аналогічно нестандартності ознак порівняння в роботі Т.К. Мелешко).
Нам, однак, здавалося більш доречного і продуктивним, відправляючись від узагальнення фактичного матеріалу, виявити типологію і піддати аналізу усі вибори. Доказом неадекватності стає при такому підході сам психологічний аналіз обраних образів. Приведемо приклади найбільш неадекватних, майже непояснених образів.
При запам'ятовуванні виразу "важка робота" хворий малює Ісуса Христа, пояснюючи так: "Навколо голови сяйво, він сіяє від щастя... не роби зла ближньому. Одухотворена особа. Ісус Христос виконує свою функцію".
До слова "справедливість" малює курку: "Якщо я в житті украв курку, то мене запитують і я говорю: так, я украв курку".
Видно, що образи, що хворі придумували для запам'ятовування пропонованих понять, були дуже далекими від змісту заданого поняття. І як не дивно, але подібні види виборів відзначалися в хворих з формально збереженими операціями аналізу, синтезу, відволікання, абстрагування; у піктограмі таких хворих нерідко зустрічалися також адекватні по змісту вибори. Аналізові піддати ці зв'язки надзвичайно важко. "Віддалені" образи можна лише трактувати як "розірваність", "вичурність", "примхливість" і т.п. Це широко розповсюджені в психіатрії характеристики мислення при шизофренії. Але, як відзначає Ю.Ф. Поляків, "такі поняття являють собою лише образні характеристики того, як ми сприймаємо прояви порушень", тому теоретична задача полягала в спробі психологічного аналізу особливості мислення, аналізу цих вигадливих виборів.
У зв'язку з виниклими труднощами в поясненні настільки "віддалених" зв'язків ми вирішили спробувати побудувати психологічний аналіз виборів на більш доступних, менш вигадливих видах зв'язків, сподіваючись, що результати їхнього аналізу допоможуть розібратися в причинах виникнення й у характері структури "віддалених" зв'язків.
1. Аналіз вибірки за об'єктами
Вихолощені (9%). До них ми віднесли порожні, беззмістовні, схематичні зв'язки. Схематизація доходить іноді в малюнках до повної абсурдності. Піддослідні роблять настільки схожі малюнки, що їх стає неможливо диференціювати. Іноді створюють не малюнки, а порожні схеми. Малюнок настільки втрачає границю умовності, що в ньому, власне кажучи, нічого не залишається від потрібного слова. У таких хворих уся потрібна умовність для даного завдання відсутній. Ми приведемо кілька таких видів виборів.
Хвора Б., 1967 р. народження, утворення середнє. При запам'ятовуванні слова "справедливість" ставить двох крапок: "Сказане - зроблено. Якщо багато крапок, то це без закінчення".
Хворий А., 1961 р. народження, утворення середнє. Для того щоб запам'ятати слово "справедливість", малює коло: "Справедливість асоціюється в мене чомусь з навкруги. Коло - це начебто без усяких кутів".
Псевдоабстрактність. Підвидом зазначених типів виборів є псевдоабстрактні, тобто такі, у яких засобом запам'ятовування служили не порожні значки, крапки, лінії, а абстрактні фігури. Ці фігури також несли символічне навантаження.
Хворий Д., 1960 р. народження. "Розлука" - малює брусок: "Брусок потягнули, він і порвався, не витримав навантаження, адже розлука виходить не від людей, що розлучаються, а від якихось зовнішніх умов, факторів. Було єдине ціле, єдине тіло, а утворилося два, розлучаються дві сусідні частини того самого тіла".
Хворий В., 1970 р. народження. "Сумнів" - малює безформний предмет: "Щось безформне, невизначений предмет... сумнів - це теж невизначеність".
Предметність малюнка для пригадування не була витримана, вибори були Надмірно широкими і зовсім не відбивали реального змісту слова.
З прикладів, приведених вище, видно, що хворі опосередковують процес запам'ятовування неадекватно, тобто вибирали такі образи для запам'ятовування, що уже самі по собі не мали ніякого змісту, не несли ніякої інформації, яка б допомогла при відтворенні. Змістовність тут цілком була відсутня, хворий оперував безглуздими символами. Тут слід зазначити, що абстрактні знаки і символи нерідко зустрічаються в піктограмах психічно здорових людей, але там вони змістовні. Тут справа йде про явище, що істотно відрізняється від того, котре позначається словом ("символ") у застосуванні до психіки здорової людини. Для останній символ є умовна позначка якого-небудь поняття або відносини за допомогою визначеного конкретного знання ("серце - любов", "якір - надія", "спіраль - розвиток"). Психічно здорова людина чітко розмежовує буквальне значення від переносного, конкретне від відверненого, тому він, уживаючи символ, завжди усвідомлює відносний і умовний характер зв'язку між позначенням і що позначається.
Вибори по співзвуччю (2%) також випливало віднести до формального. У даному випадку хворі при виборі образа, що допомагає запам'ятати, керувалися звуковим складом слова і вибирали такий малюнок, у назву якого входив той же самий склад, що й у задане слово. Приведемо приклади.
Хворий Р., 1975 р. народження. Щоб було легше запам'ятати слово "обман", малює ложку: "Це неправда, можна обдурити один одного, брехати. Це теж обман. Обман - це неправда, неправда схожа на ложку".
Хворий Н., 1962 р. народження, утворення середнє. Для запам'ятовування вираження "хлопчик - боягуз", малює хлопчика в трусах:
"Хлопчик у трусах, саме труси, спеціальною темною лінією обвів, щоб вони залучали мою пам'ять і навмисне не намалював ніг, на трусах букву Т".
Аналіз приведених засобів запам'ятовування показує, що хворі при виборі образів керувалися складом слова, початковими буквами, зовнішніми враженнями.
Тут також порушені конкретні зв'язки, слова не з'єднані між собою значеннєвим образом, залишається порожня форма слова, зв'язок між ними утвориться "на основі зовнішніх, чисто звукових моментів". Це було описано Б.В. Зейгарник.
Конкретні вибори із символічним поясненням (6%). При утворенні зазначених видів виборів хворі оперували вже не порожніми символами або абстрактними фігурами, а конкретними образами. Однак ці образи не відбивали змістовну сторону заданого поняття, а також несли на собі символічне навантаження. Приведемо приклади.
Розлука - пісковий годинник. "Пісковий годинник - символ часу і розлуки, тому що пісок - це живе, має властивість пересування, а символ розлуки, тому що цей пісок підлеглий не природі, а замкнуть у судині, вона мертвий, але живучий, тому що живе за допомогою людини".
Дружба - бетонний блок. "Що важливіше всього в дружбі? Її міцність, монолітність. Намалюю бетонний блок. Бетонний блок - це символ міцності".
Щастя - квітка і метелик. "Квітка і метелик, що пурхає - це символ спокою і рівноваги в житті". Хворий А., 1976 р. народження. Щоб запам'ятати слово "розлука", малює стіну, сміттєве цебро і людину. Пояснює: "Стіна, сміттєве цебро і сидить людині на цьому цебрі, обхопивши голову, і думає, що знову один. Людини як непотрібну особистість, марність його існування можна асоціювати зі сміттям, смітником, теж яка не потрібна. Стіна - символ самітності, це символ того, що людина замкнулася в собі. Стіни звичайно такі малюють, дуже високими".
Ми бачимо з прикладів, що хворі при опосередкуванні брали один з аспектів поняття. Цей аспект настільки розширювався і гіпертрофувався, що цілком визначав вибір образа. Розберемо один із прикладів. При опосередкуванні слова "дружба" хворий малює бетонний блок. З міркуванні хворого випливає, що дружба - це "міцність", "монолітність". Так, дружба дійсно асоціюється з перерахованими поняттями. Але хворий односторонньо підходить до поняттю, розглядає "дружбу" тільки саме в одному аспекті. Обраний аспект, у свою чергу, настільки неадекватно роздутий і гіпертрофований, що дуже легко погоджується хворим з "бетонним блоком". Таким чином, виходить, що бетонний блок - символ дружби.