Повторення проб служило метою зміцнення, або фіксації, установки, відповідно описувані досвіди одержали назву експериментів з фіксованою установкою.
Припущення це абсолютно справедливо, і для того, щоб його перевірити, Д.Н. Узнадзе проводить контрольний експеримент із гіпнозом.
Випробуваного присипляють і в стані гіпнозу проводять попередні настановні проби. Потім випробуваний пробуджується, але перед тим йому навіювали, що він нічого не буде пам'ятати. Слідом за пробудженням дається всього одна, контрольна проба. І от виявляється, що в ній випробуваний дає помилкова відповідь, він не знає, що до того йому багато разів пред'являлися кулі різного розміру. Установка в нього утворилася й тепер виявилася типовим для неї образом.
Отже, описаними досвідами було доведено, що процеси утворення й дії установки досліджуваного типу не усвідомлюються.
Д.Н. Узнадзе, а за ним і його послідовниками додали принципове значення цим результатам. Вони побачили в явищах неусвідомлюваної установки свідчення існування особою, форми психіки. На їхню думку, це рання (у генетичному й функціональному змісті) щабель розвитку будь-якого свідомого процесу.
Можна різним образом ставитися до тієї або іншої теоретичної інтерпретації явищ неусвідомлюваної установки, але безумовний факт полягає в тому, що ці явища, як і розглянуті вище автоматизми, виявляють багаторівневу природу психічних процесів.
Література
1.Хольт Р. Образи: повернення з вигнання //Зорові образи: феноменологія й експеримент. - К., 2001
2.Узнадзе Д.Н. Психологічні дослідження. - К., 1991
3.Уотсон Дж. Психологія як наука про поводження. - К., 1998
4. Фресс П., Пиаже Ж. Експериментальна психологія. - К., 1999