У психотерапії після того, як ідентифікуються негативні/ірраціональні переконання та думки клієнта, терапевт часто працює над тим, що на підставі очевидності змінити у свідомості пацієнта такі думки та переконання на більші ясні, адекватні або просто подати їх у біль позитивному світлі. Це може допомогти клієнтам виробити в собі більш раціональні думки та стратегії вирішення проблем.
Автор бестселерів, блискучий промовець, а також фахівець з NLP може сказати, що сигнал має зміст лише у тій формі або в тому контексті, в якому ми сприймаємо це."[15]
„Якщо ми сприймаємо щось як дане, то ниш мозок отримує відповідні дані для опрацювання. Далі мозок виробляє установки, які дозволяють сприймати нам щось як реальність.якщо ми змінимо так би мовити форму зв’язку між побаченим, тобто подивимося з іншого боку, то ми можемо змінити спосіб яким побачене вплине на наше життя. Ми можемо змінити наше уявлення чи відчуття про що-небудь і разом з тим змінити наші установки та переконання. Ось це і є суть рефремінгу.”[16]
Метод „змаху”.
Метод „змаху”дає мозку направлення в його роботі і може бути використаний для будь-чого: для зміни настрою, позбавлення згубних звичок, такого синдрому, як нав’язливого стану і т.ін. В основі методу лежить вроджений потяг людини до „неприємного” до „приємного”, від „незадоволення” до „задоволення”. Цим потягом забезпечується рівність, гомеостаз.
Техніка:
Визначіть проблему, з якою ви потім будете працювати. Це може бути симптом, шкідлива звичка…. девіантна поведінка і т.д.
Поглибтесь в себе та визначіть пускову картину (звук, почуття), які передували небажаній поведінці чи симптому. Постарайтесь не включати себе в цю картину (дисоціація).
Тепер створіть другий образ, другу картину - так якби ви вже звільнились від шкідливої звички чи небажаного симптому. Відрегулюйте цю „картину” по розміру, кольору, контрастності.
„Змах”. Спочатку уявіть собі першу „пускову” картину, велику та яскраву. Потім у нижній правий кут розташуйте поки що маленький другий образ, другу картину. Друга маленька картина знаходиться всередині першої великої картини. Тепер „махніть” картини, тобто миттєво замініть велику картину маленькою та зробіть останню великою, яскравою, контрастною. Почистіть екран (або відкрийте очі) і „махніть” картини знову. І так 5 разів.
Перевірка. Уявіть перший небажаний образ. Якщо „змах" був ефективний, то це буде важко зробити, а якщо і вдасться, то образ буде тьмяним, розмитим, віддаленим і, головне, неприємним.
Приклад. Припустимо, проблема, над якою ви збираєтесь працювати - це звичка (обсесія, компульсія) зловживати алкоголем. Уявіть собі картину, пов’язану з випивкою або ритуалом випивки. Це можуть бути пляшки, склянки, наповнені горілкою, ваша рука, яка тримає повну чарку і т.д. Зараз на деякий час залиште цю картину в стороні і створіть своїм уявним поглядом ситуацію або власний образ, якби ви вже покінчили з шкідливою звичкою. Напевно, це буде здорова, упевнена в собі людина. Тепер візьміть першу картину, зробіть її більшою, яскравою, чіткою і в нижньому правому куті розташуйте маленьку, темну, нечітку другу картину. Тепер швидко збільшіть розмір, яскравість, чіткість цієї маленької картинки до такої величини, щоб вона закрила першу картину. Це - „змах”.
Як тільки ви „махнете”, ці картини повністю очистять екран. Можете відкрити очі. Потім знову „поверніться” всередину себе і проробіть „змах" ще раз. І так зробіть 5 разів.
Тепер спробуйте уявити собі першу картину. Якщо „змах" проведений ефективно, то це буде важко зробити. Картина буде постійно зникати, а якщо і з’явиться, то буде тьмяною, далекою, а почуття, пов’язані з нею - бляклі. Для того, щоб „змах" був ефективним, краще, щоб у першій картині ви себе не бачили, а в другій картині бажано бути самому.
Цілеспрямована поведінка неможлива за відсутності ретельно продуманої стратегії. Вироблення певних стратегій мислення є невід'ємною складовою частиною процесу моделювання. Погляньте на дитину, батько якого - футбольний фанат. Природно, така дитина намагатиметься наслідувати батькові, неусвідомлено моделювати його поведінку. Те ж саме відбуватиметься, якщо дитину оточують художники, кравці, любителі читання, плавання, велосипедних прогулянок тощо. Значний вплив на формування світогляду і, відповідно, певного типу поведінки надає телебачення. При цьому моделюється не тільки позитивна поведінка, але і негативне, асоціальне. НЛП дозволяє додати моделюванню позитивніший і свідоміший характер.
Перш за все, кожному з нас необхідно навчитися представляти себе на місці іншого. В термінах НЛП це називається перцептуальним зрушенням і означає такий спосіб сприйняття, при якому ви неначе бачите світ очима іншої людини і чуєте його вухами. Наприклад, ви можете стати уважнішим слухачем, а не намагатися весь час говорити самі, як ви звикли. Можете почати інакше реагувати на обставини або скоювати нехарактерні для вас вчинки, - іншими словами, ви можете почати робити все те, чого ви чекаєте від інших. Ми часто поступаємо так, коли по-справжньому кому-то співчуваємо: "Я знаю, що ти зараз відчуваєш". Це і є перший крок на шляху навчання: спостерігайте за кимось, уявляйте себе тим, що робить щось, а потім спробуйте зробити це насправді.
Часто буває так, що люди, поведінку яких ви моделюєте, і самі не усвідомлюють, як у них все так добре виходить. Тому необхідно виявити ті стратегії, якими користуються ці люди. Пам'ятайте про те, що справжня досконалість неможлива без несвідомої компетентності і не дивуйтеся, що навіть найвидатніші люди, як правило, не можуть розповісти про свої дії більше, ніж проста людина з вулиці.
Як тільки ви навчитеся робити те ж саме, що і ваша модель, хай з деякою знижкою на ваш поки що невеликий досвід, вам необхідно буде подумати, як можна змінити запозичену вами стратегію, щоб вона найбільшою мірою підходила саме вам. Вносячи ті або інші зміни і аналізуючи одержані результати, ви зможете відмовитися від тих стратегій, які вам не підходять.
Раніше ми обговорювали один з основних принципів НЛП: " Карта не є територією". Різні способи сприйняття світу знаходять своє віддзеркалення в стратегіях мислення і поведінки, від яких залежить успіх нашої діяльності. При описі стратегій зручно скористатися аналогією з кухарським мистецтвом. Перш за все, необхідні певні інгредієнти - реальні або уявні, - відповідні використовуваним нами системам сприйняття (зорові та слухові образи), які і складають те, що називається людським досвідом. Потім слід визначити оптимальні кількості кожного з цих інгредієнтів - субмодальності. Це нагадує настройку телевізора: додати яскравості або контрастності, збавити звук і т.д. Крім того (про це знає кухар), важливо, в якому порядку всі ці інгредієнти додаються у страву в процесі її приготування. Відповідно, велике значення має послідовність кроків, які ми робимо для досягнення поставленої мети. Подібна послідовність кроків, або синтаксис стратегії, повинна бути ретельно продумана наперед, ще до початку будь-якої діяльності. Ці три чинники - що робити, до якого ступеня і в якому порядку - і складають основу будь-якої стратегії і ефективного моделювання успіху в НЛП.[17]
НЛП є назамінним помічником в управлінні та бізнесі. Це підвищення ефективності внутрішніх і зовнішніх комунікацій компанії і підтримка управлінських рішень.
Можна говорити про два варіанти використовування НЛП в компанії: особисте й інституційне. Під особистим застосуванням мається на увазі застосування НЛП окремим топ-менеджером або групою менеджерів. В цьому випадку НЛП використовується індивідуально або стає частиною організаційної культури. Такий варіант використовування дає достатньо швидкий і має добре відчутний ефект. Найважливішим елементом в цьому випадку є навчання і "емоційне зараження".
Відповідно, запровадження НЛП як профільної технології вимагає серйозної роботи з системою цінностей і мотивації. У тих випадках, коли система цінностей в компанії відповідає технології, її необхідно впроваджує.
1. Бейтсон Г. Шаги в направлении экологии разума. - М.: УРСС, 2005. (Расширенное переиздание.) (електронне видання)
2. Бейтсон Г. Разум и природа. - М.: УРСС, 2006. (електронне видання)
3. Бендлер Ричард, Гриндер Джон. Рефрейминг: ориентация личности с помощью речевых стратегий.
4. Дилтс Роберт. Изменение убеждений с помощью НЛП. (електронне видання)
5. Мак-Дермотт Ян, О'Коннор Дж. НЛП и здоровье. (електронне видання)
6. Эриксон Милтон. Мой голос останется с вами. (електронне видання)
7. Alok Jha. Was Derren Brown really playing Russian roulette - or was it just a trick?. The Guardian, 9 oct. 2003 (електронне видання)
8. Andreas, Steve & Faulkner, Charles; NLP: The New Technology of Achievement by NLP Comprehensive Feb 19, 1996 (електронне видання)
9. Bandler, Richard & Grinder, John (1979). Frogs into Princes: Neuro Linguistic Programming.
10. Bandler, Richard & Grinder, John (1979). Frogs into Princes: Neuro Linguistic Programming.
11. Bandler, Richard & John Grinder (1983). Reframing: Neurolinguistic programming and the transformation of meaning.
12. Bandler, Richard & John Grinder (1975). The Structure of Magic I: A Book About Language and Therapy.
13. Dilts, Robert B, Grinder, John, Bandler, Richard & DeLozier, Judith A. (1980). Neuro-Linguistic Programming: Volume I - The Study of the Structure of Subjective Experience. Meta Publications, 1980 (електронне видання)
14. Druckman, Enhancing Human Performance: Issues, Theories, and Techniques (1988) с.138
15. Love M. H. Neuro-Linguistic Programming: A Basis for Language Learning // The Journal of the Imagination in Language Learning and Teaching. Volume VI, 2001
16. Korzybski A. Science and Sanity: An Introduction to Non-Aristotelian Systems and General Semantics. - Inst. of General Semantics, 1995. (електронне видання)