Виходячи з даних Довідника пільг, такі пільги потрібно показувати в статистичній звітній формі № 1-ПП.
Квартальний додаток К6 пов'язаний із рядком 13 Декларації. Він складається з трьох таблиць:
-таблиця 1 "Зменшення нарахованої суми податку", в якій розшифровуються суми, на які зменшується податкове зобов'язання. У рядку 13 цієї таблиці зазначається загальна сума зменшення податкового зобов'язання звітного періоду;
-таблиця 2 "Розрахунок податку, що сплачується за місцем розташування філій", призначенням якої є розшифрування рядка 13.6 попередньої таблиці, в якому зазначається сума податку, нарахованого платником за місцезнаходженням його філій (у разі сплати консолідованого податку). У таблиці і відображається нарахована сума податку за кожною з філій;
-таблиця 3 "Розрахунок вартості придбаних торгових патентів, що враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку".
Особливості заповнення таблиці 1
Правильне заповнення таблиці 1 додатка К6 є особливо важливим, оскільки Саме завдяки йому ми визначаємо суму, на яку зменшується нараховану податок на прибуток. Під час його заповнення слід враховувати цілу низку норм Закону про прибуток, зокрема стосовно вартості придбаних торгових патентів (п. 16.3); податків, сплачених за кордоном); суми податків, сплачених філіями при складанні консолідованої Декларації головним підприємством (пп. 2.1.3); авансових внесків при виплаті дивідендів (пп. 7.8.2 , 7.8.4).
За логікою побудови самої таблиці зменшення нарахованої суми податку відбувається спочатку на суми вартості торгових патентів і в самому кінці на суми авансових внесків з податку на прибуток. При цьому лише стосовно авансових внесків у рядку 13.7.2 передбачено перенесення їх залишку, не зарахованого у зменшення податкового зобов'язання звітного Періоду, на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
Особливості заповнення Таблиці 3 додатка К6
Відповідно до таблиці 3 вартість патентів розшифровується шляхом окремого визначення податку на прибуток, отриманого від здійснення:
-торгової діяльності (що підлягає патентуванню);
-діяльності з надання побутових послуг;
-діяльності з торгівлі готівковими валютними цінностями;
-операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу (нагадаємо: на сьогодні видача патентів на право надання послуг у сфері грального бізнесу зупинена).
Квартальний додаток К7 пов'язаний із рядками 19.1 Декларації і складається із двох таблиць:
-таблиця 1 "Розрахунок податку на доходи фізичних осіб, нарахованих у вигляді процентів";
-таблиця 2 "Розрахунок відрахувань до Державного бюджету України оператора державної лотереї".
У таблиці 1 "Розрахунок податку з доходів фізичних осіб, нарахованих у вигляді процентів" відображається загальна сума нарахованих відсотків і сума утриманого податку з доходів фізичних осіб.
Слід зазначити, що ця таблиця не є актуальною: дію пільги продовжено і на 2010 рік, оскільки саме до цієї дати оподаткування процентів не здійснюється, згідно із Законом про доходи.
Таблицю 2 заповнюють оператори державних лотерей стосовно своїх відрахувань до держбюджету.
Річний додаток Р1 пов'язаний із рядком 04.6 Декларації і складається з однієї таблиці: "Суми нарахованих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включаються до валових витрат".
Помічником підприємству при заповненні цього додатка стануть відповідні декларації та розрахунки щодо тих податків, які воно нараховувало та сплачувало протягом року.
При заповненні рядка 04.6 та додатка Р1 не слід забувати про загальне правило "валововитратності", встановлене пп. 5.2.1 Закону про прибуток. Тому податки, пов'язані, наприклад, з невиробничими фондами, немає підстав відносити до складу валових витрат. Крім того, пп. 5.2.5 Закону про прибуток не дозволяє включати до складу валових витрат:
-податки та збори (обов'язкові платежі), які прямо не визначено в переліку, встановленому ст. 14,15 Закону України "Про систему оподаткування";
-податки та збори (обов'язкові платежі), передбачені підпунктами 5.3.3
-5.3.4 Закону про прибуток. Це власне податок на прибуток, а також: податок на нерухомість, ПДВ, авансові внески при виплаті дивідендів, податок на доходи нерезидента, вартість торгових патентів;
-пеню та штрафи, нараховані як податковими органами, так і контрагентами на підставі договору;
-податки та збори, якщо підприємство фактично не є їх платником (наприклад, при оренді автомобіля орендодавець може наполягати на компенсації орендарем сум податку з власників ТЗ, проте орендар фактично не буде платником податку в такому випадку, а отже суми компенсованого податку не включатимуться орендарем до складу його валових витрат).
Перераховані платежі не містяться у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), що вказані у додатку Р1, а тому бухгалтер при його заповненні не повинен помилитися.
Необхідно звернути увагу, що в рядку 04.6 не відображаються суми зборів (внесків) на пенсійне та соціальне страхування. Хоча деякі з них ще зазначено в Законі України "Про систему оподаткування" (зокрема, пенсійний збір), але їх суми відображаються в рядку 04.4.
Річний додаток Р2 пов'язаний із рядком 04.8 Декларації і складається з однієї таблиці: "Витрати на добровільне перерахування коштів, передачу товарів (робіт, послуг)".
При заповненні додатка РЗ слід керуватися переліком офшорних зон і нормами п. 18.3 Закону про прибуток.
Відповідно до цього пункту, до складу валових витрат відноситься лише 85% сум витрат за операціями з нерезидентами, які мають офшорний статус.
Відповідно до п.16.4 Закону про прибуток податок за звітний період сплачується його платником до бюджету щоквартально.
Відповідно до п. 4.1.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", квартальні та піврічні податкові декларації з податку на прибуток повинні подаватися протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), а річна декларація – протягом 60 днів за останнім календарним днем звітного року.
Згідно з п. 5.3.1 цього ж Закону, платник податку повинен самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.
Ст. 17 Закону №2181-ІІІ передбачена відповідальність платників податків за порушення правил оформлення та здавання декларацій, а також за невчасне перерахування податку до бюджету [2, c. 4-32].
3.3 Заключний етап – складання аудиторського висновку
Після закінчення аудиторської перевірки аудитор складає два кінцевих документа – звіт за результатами аудиторської перевірки і аудиторський висновок.
В аудиторському звіті відображається вся суттєва інформація, виявлена у ході аудиторської перевірки. В звіті лаконічно описуються допущені помилки, порушення, відхилення, проводиться оцінка стану бухгалтерського обліку.
В звіті аудитор надає конструктивні пропозиції відносно виправлення помилок і удосконалення системи внутрішнього і зовнішнього обліку клієнта.
Стандартний аудиторський звіт складається з трьох розділів:
1. Вступного розділу
2. Основного розділу
3. Аудиторського висновку
В першому розділі зазначається, що була проведена перевірка певних звітів. Крім того, міститься інформація про відповідальність керівника компанії і аудиторської фірми.
В основному розділі аудитор повинен представити зміст своєї роботи. В розділі подаються відомості про характер роботи, проведеної аудитором.. ця частина є дуже важливою для розкриття якості і масштабності перевірки.
Аудиторський звіт складається тільки для клієнта, його зміст не підлягає оприлюдненню і він може бути опублікований тільки з дозволу клієнта.
Для користувачів звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність. Порядок складання висновку регламентований стандартами аудиту.
Висновок надається у вільний формі, але відповідно до національних нормативів аудиту у ньому маються бути присутні наступні дані: заголовок, вступ, масштаб перевірки, висновок аудитора, дата аудиторського висновку, адреса аудиторської фірми, підпис.
Заголовок. У заголовку говориться про те, що аудиторська перевірка проводилася незалежним аудитором. Вказують назву аудиторської фірми, повна назва підприємства, яке перевіряється і час перевірки.
Вступ. Аудиторський висновок має містити інформацію про зміст податкової звітності і дату підготовки звітності..
Масштаб перевірки. У висновку необхідно надати інформацію про масштаб аудиту і зміст виконаних робіт. Цей розділ показує користувачам, що аудиторська перевірка проведена згідно з вимогами українського законодавства, і нормам, які регулюють аудиторську практику і ведення бухгалтерського обліку згідно з вимогами міжнародних стандартів.
Висновок. В цьому розділі безпосередньо наведений висновок аудитора щодо звітності і відповідності всіх суттєвих аспектів П(с)БО і принципам обліку передбаченим у законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".
Дата. Аудитор має проставляти дату аудиторського висновку на день закінчення перевірки. Дата в аудиторському звіті проставляється в день, коли керівник підприємства підписує акт прийому-передачі висновку.
Підпис. Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми чи уповноваженою на це особою, яка має відповідну серію сертифікату аудитора України на вод проведеного аудиту.