3) удосконалення функціонально-психологічної структури: склад учасників стабілізується, визначається злочинна спеціалізація (злочинні плани та об'єкти злочинних домагань).
Структура злочинних груп:
1. лідер;
2. відповідальні виконавці;
3. виконавці;
4. "опозиціонери".
4) заміна емоційних стосунків між учасниками на суто функціонально-ділові;
5) вимушена відособленість, замкнутість щодо інших людей та соціального середовища;
6) розвиток групи супроводжується територіальним розповсюдженням злочинної діяльності, розширенням сфер впливу (мікрорайон — район — місто — область — регіон) та виникненням суперництва з іншими групами, що з часом призводить до їх перерозподілу.
Зазначені психологічні особливості, в тому числі й закономірності функціо-нування, стосуються злочинних груп загалом. Можна виділити окремі різновиди злочинних груп, що матимуть свою специфіку:
1. Злочинні групи неповнолітніх і молоді.
2. Злочинні групи раніше засуджених.
3. Злочинні групи розкрадачів державної чи приватної власності.
4. Злочинні групи, що вчиняють пограбування та розбійні напади з метою заволодіння державною та приватною власністю.
5. Злочинні групи, що вчиняють насильницькі злочини.
Список використаної літератури
1. Бараненко Б. І. Психологія оперативно-розшукової діяльності: Навчальний посібник. –– К.: ЦУЛ, 2007. –– 272 с.
2. Бедь В. В. Юридична психологія: Навчальний посібник. –– Львів: Новий Світ-2000, 2004. –– 376 с.
3. Іванов В. М. Юридична конфліктологія: Навчальний посібник. –– К.: МАУП, 2004. –– 224 с.
4. Коновалов В. Е. Правовая психология: Учебное пособие для юристов. –– Харьков: Основа, 1990-1991. –– 198 с.
5. Костицкий М. В. Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы. –– К.: Выща школа, 1990. –– 259 с.
6. Сабуров А. С. Юридична психологія: Навчальний посібник. –– К.: ТП Прес, 2003. –– 208 с.
7. Юридична психологія: Підручник. –– К.: КНТ, 2007. –– 360 с.