Навколишньої здавалося, що Гальтон постійно що-небудь уважає. В університеті й у театрі він підраховував числі позіхів і покахикувань серед публіки, трактуючи отриманий результат як міру нудності лекції або спектаклю. Під час сеансів у портретиста він підрахував кількість мазків, зроблених художником, і визначив, що їх треба було приблизно 20 тисяч. Один раз Гальтон вирішив вести підрахунки за допомогою заходів, а не чисел. Намагаючись привчити себе забути значення чисел, він приписав цифрові значення ароматам і став учитися використовувати ці незвичайні терміни для додавання й вирахування. У підсумку цих інтелектуальних вправ на світло з'явилася оригінальна робота за назвою «Арифметика заходів», опублікована в першому номері американського журналу «Психологічний огляд» (Psychological Review).
Гальтон займався психологією тільки 15 років, але результати його досліджень придала розвитку цієї науки новий напрямок. У дійсності він був психологом нітрохи не в більшій мері, чим антропологом або євгеністом. Просто його обдарованій натурі було тісно в рамках однієї наукової дисципліни. Перелік проблем, що цікавили Гальтона й стали згодом предметами дослідження інших учених, містить у собі питання адаптації, порівняльного впливу спадковості й змін навколишнього середовища, розвитку дітей, індивідуальних розходжень, використання статистичних методів, застосування опитувальників і психологічних тестів. Діапазон його наукових досліджень і обсяг отриманих їм результатів дозволяє затверджувати, що вплив Гальтона на розвиток психології в Сполучених Штатах був навіть більше глибоким, чим у засновника цієї науки Вільгельма Вундта.
Література
1.Ждан А.Н. Історія психології: від античності до сучасності. - К., 1997
2.Ліхі Т. Історія сучасної психології. - К., 2003.
3.Сміт Н. Сучасні системи психології. Історія. Постулати. Практика - К., 2003.
4.Ярошевский М.Г., Анцыферова Л.И. Развитие и современное состояние зарубежной психологии. - М., 1974.