9. Здібність до розподілу уваги одночасно між декількома видами діяльності має особливе значення для роботи вчителя.
Як ми бачимо багатьма авторами були виділені різні якості, здібності викладачів, педагогів. На цю тему проводиться безліч досліджень. На мій погляд, психологічний профіль педагога найчіткіше і повно представлений в професійному стандарті педагогічної діяльності (Під редакцією Я.І. Кузьмінова, В.Л. Матросова, В.Д. Шадрікова) [9].
Спочатку, звичайно, треба розкрити зміст термінів, що вживаються.
Компетентність – новоутворення суб'єкта діяльності, що формується в процесі професійної підготовки, є системним проявом знань, умінь, здібностей і особових якостей, що дозволяють успішно вирішувати функціональні задачі, складові суть професійної діяльності.
Компетенції – опредмечені в діяльності компетентності працівника; круг питань, в яких хто-небудь добре поінформований, круг чиїх-небудь повноважень, прав.
Компетенції відносяться до діяльності, компетентність характеризує суб’єкта діяльності. Компетентність не протистоїть знанням, умінням, здібностям і особовим якостям. За певних умов знання, уміння, здібності і особові якості можуть розглядатися з позицій професійної компетентності.
Ключові компетенції, що виділяються в європейських дослідженнях
(У роботі взяли участь більше 100 університетів з 16 країн-підписантів Болонской декларації, в консультаціях і опитах були задіяні 5183 випускники вузів, 998 професорів, 944 працедавці.)
Виділені: 1.загальні компетенції:
- Інструментальні
- міжособистісні
- Системні;
2. Спеціальні компетенції.
Ключові компетенції (результати європейського дослідження)
Інструментальні
- здібність до аналізу і синтезу;
- здібність до організації і планування;
- базові загальні знання;
- базові знання по професії;
- комунікативні навики в рідній мові;
- елементарні комп’ютерні навики;
- навики управління інформацією (здатність витягувати і аналізувати інформацію з різних джерел);
- здатність вирішувати проблеми;
- здатність ухвалювати рішення.
Міжособистісні
- здібність до критики і самокритики;
- здатність працювати в команді;
- міжособистісні навики;
- здатність працювати в міждисциплінарній команді;
- здатність взаємодіяти з експертами в інших предметних областях;
- здатність сприймати різноманітність і міжкультурні відмінності;
- здатність працювати в міжнародному контексті;
- прихильність етичним цінностям.
Системні
- здатність застосовувати знання з практики;
- дослідницькі здібності;
- здібність до навчання;
- здібність до адаптації до нових ситуацій;
- здібність до генерації нових ідей (творчості);
- здібність до лідерства;
- розуміння культур і звичаїв, інших країн;
- здатність працювати автономно;
- здібність до розробки проектів і їх управління;
- здібність до ініціативи і підприємництва;
- відповідальність за якість;
- волю до успіху.
Висновки
Проаналізувавши літературу з питання якостей викладача вищої школи, я дійшла певних висновків.
Педагог повинен мати великий об’єм уваги, стійкість та розділення бо він працює з великою кількістю людей одночасно, повинен охоплювати увагою усе, що відбувається під час заняття.
Також він відразу повинен аналізувати велику кількість інформації і утримувати її не тільки в увазі, але і в пам’яті. Можна казати, що короткочасна та довгочасна пам’ять, їх добра розвинутість є також необхідною складовою для успішної діяльності педагога.
Оскільки педагог аналізує велику кількість інформації, то повинна бути розвинена, може не ідеально, але певною мірою, зорова, слухова, моторна пам’ять.
Для того, щоб, проаналізувавши інформацію викладач міг адекватно донести її до учнів, йому потрібне не тільки репродуктивне мислення, але й багато що залежить від розвину тості творчого, образного, логічного мислення. Теоретичне і практичне мислення також виграють важливу роль, особливо теоретичне. Тому що багато викладачів вищої школи є науковцями, тому теоретичне мислення повинно бути дуже розвинутим. Це є необхідною складовою для аналізу інформації.
Для роботи також важливі і деякі особистісні характеристики та риси характеру. Стриманість, емпатія, відчуття інших, розуміння їх проблем, відчуттів, спокій у відношеннях з іншими людьми це необхідні складові для успішної праці педагогом, тому що він постійно спілкується з людьми, студентами і для взаєморозуміння та збереження власного спокою і здоров’я йому потрібно бути спокійним.
Чесність, справедливість повинні бути невід’ємними характеристиками педагога, інакше він не зможе повноцінно працювати, мати добру репутацію (а це дуже важливо), не зможе бути авторитетом для студентів.
Слід також відзначити врівноваженість, самоконтроль, психічну стійкість, якими повинен володіти педагог.
обов’язково повинен бути розвинутий загальнокультурний рівень, ерудиція, енергійність, дисциплінованість.
2.Особистісно-професійна характеристика магістра
Визначення спрямованості особистості
Ця орієнтаційна анкета використовується для визначення спрямованості особи. За допомогою методики ми виявляли наступні спрямованості особи: спрямованість на себе, на спілкування, на справу.
У загальнопсихологічному сенсі спрямованість особи визначається як «сукупність стійких мотивів, орієнтуючих діяльність особи і відносно незалежних від наявних ситуацій. Особистісна спрямованість характеризується інтересами, схильностями, переконаннями, ідеалами, в яких виражається світогляд людини».[10]
Відповівши на питання анкети, я отримала наступні результати.
Більше всього виражена спрямованість на себе (31 бал, що складає 38,3%). Можна говорити, що я орієнтуюся на пряму винагороду і задоволення безвідносно роботи і співробітників, може спостерігатися агресивність в досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, интровертованность.
Але, оскільки по кількості балів у мене спрямованість на себе і на справу не сильно відрізняються (3 бали, що складає 3,7%) і цими відмінностями можна нехтувати, а також після якісного аналізу відповідей на питання анкети, можна говорити, що також досить виражена спрямованість на справу(28 балів, що складає 34,6%). Тобто, я майже в рівній мірі орієнтована і на ділову співпрацю, зацікавлена в тому, щоб виконувати роботу якнайкраще, зацікавлена у вирішенні ділових проблем. Здатна відстоювати свою думку, якщо знаю, що вона піде на користь загальній справі.
Шкала оцінки рівня реактивної і особистісної тривожності (Ч. Д. Спілберг, Ю. Л. Ханін)
Реактивна тривожність – тривожність як стан, характеризується напругою, неспокоєм, нервозністю.
Особистісна тривожність – тривожність як стійка характеристика людини, характеризує стійку схильність сприймати великий круг ситуацій як загрозливі, реагувати на такі ситуації станом тривоги.
Після проходження даного тесту у мене були отримані наступні результати.
Рівень реактивної тривожності (РТ) – 60 балів, що відповідає високому рівню тривожності.
Рівень особової тривожності (ЛТ) – 66 балів, що також відповідає високому рівню тривожності.
Тест «Провідна півкуля»
Після виконань завдань тесту я отримала наступні результати. У мене вийшов варіант 9 – ЛЛПП, що говорить про те, що мені властиві дружелюбність, простота, деяка розкиданість інтересів, схильність до самоаналізу.
Тести на визначення право- і ліворукості
За наслідками даного тесту у мене провідна рука права, тільки в двох з шести вправ я діяла лівою рукою.
Тест-опитувальник Айзенка
Аналіз результатів тесту показав, що у мене 10 балів за шкалою інтроверсії – екстраверсії і 21 бал за шкалою нейротизма, що відповідає меланхолійному типу темпераменту.
Темперамент - сукупність типологічних особливостей людини, що виявляються в динаміці його психологічних процесів: у швидкості і силі його реакції, в емоційному тонусі його життєдіяльності.
Темперамент - це прояв в психіці людини природженого типу нервової діяльності.
На відміну від інших типів темпераменту, у меланхоліка висока сензитівність, що виявляється в хворобливій чуттєвості, в образливості. Мала реактивність і знижена активність виявляються у меланхоліка в тому, що він рідко сміється, не упевнений в собі, часто і легко втрачається, не доводить роботу до кінця. Відрізняється повільним психічним темпом - його рухи мляві, слабкі, говорить поволі. Швидко стомлюється від людей і нової обстановки, відчуття поволі виникають, але виявляється завглибшки. Ці люди легко уразливі, хоча зовні цього не показують. Тактовні, м'які, сором'язливі. Їм властива недовірливість і песимізм.
У меланхоліків поволі протікають психічні процеси, вони насилу реагують на сильні подразники; тривала і сильна напруга викликає у людей цього темпераменту сповільнену діяльність, а потім і припинення її. У роботі меланхоліки зазвичай пасивні, часто мало зацікавлені (адже зацікавленість завжди пов'язана з сильною нервовою напругою). Відчуття і емоційні стани у людей меланхолійного темпераменту виникають поволі, але відрізняються завглибшки, великою силою і тривалістю; меланхоліки легко уразливі, важко переносять образи, засмучення, хоча зовні всі ці переживання у них виражаються слабо. Представники меланхолійного темпераменту схильні до замкнутості і самоти, уникають спілкування з малознайомими, новими людьми, часто бентежаться, проявляють велику незручність в новій обстановці. Все нове, незвичайне викликає у меланхоліків гальмівний стан. Але в звичній і спокійній обстановці люди з таким темпераментом відчувають себе спокійно і працюють дуже продуктивно. У меланхоліків легко розвивати і удосконалювати властиву ним глибину і стійкість відчуттів, підвищену сприйнятливість до зовнішніх дій.