- не запізнюйтесь і ніколи не змушуйте чекати того, хто
буде проводити бесіду;
- не сідайте, поки вам цього не запропонують. Отримавши
запрошення, сідайте на указаний стілець. Якщо вам його не
вкажуть, сідайте на той, що стоїть напроти того, з ким вам
треба вести бесіду. Сидіть прямо;
- не вдягайтеся надто яскраво. На зустріч можна прийти в
діловому костюмі. Жінці не слід вдягати прозору блузку або
сукню, що щільно облягає тіло: ваші професійні якості залежать не від цього;
- приходьте охайні, вдягнені «з голочки»; жінкам не слід
зловживати ювелірними прикрасами;
- не паліть, якщо вам не запропонували не забудьте взяти з собою всі необхідні ділові папери та документи. Потурбуйтесь, щоб у випадку необхідності можна було дістати їх відразу, не перериваючи весь зміст вашої сумочки;
- розмовляйте з почуттям власної гідності. Не соромтеся
ставити питання про майбутню роботу, адже питання типу
«Які в мене будуть перспективи росту?» справляють на роботодавця більш позитивне враження, ніж «Скільки триватиме моя відпуска? »;
- не обговорюйте ваші сімейні проблеми, не згадуйте у бесіді
ім'я вашої дружини чи чоловіка;
- не кидайтеся іменами поважних персон, якими б близькими ви з ними не були;
- не просіть вибачення за те, що не вмієте робити: просто
визнайте цей факт та додайте, що швидко цього навчитеся,
оскільки любите навчатися;
- не пропустіть момент, коли вам дадуть зрозуміти, що зустріч
закінчена. Іноді це потребує пильності, але не втрачайте її;
- будьте ввічливими. Під час співбесіди дотримуйтесь правил ґречності. Перед тим, як піти, можна потиснути співбесіднику руку (якщо він її подасть першим). Виразіть вдячність тому, хто з вами розмовляв, за проявлену до вас зацікавленість. Усміхайтеся. Виходячи з кабінету, не забудьте подякувати секретарці того, з ким розмовляли.
В Європі та Америці прийнято після співбесіди письмово висловлювати подяку тому, хто з вами бесідував. Впевнені, що ця норма етикету засвідчить вашу вихованість, крім того, вона допоможе нагадати про себе ще раз. Можливо, ця традиція приживеться і в нашій країні найближчим часом.
Починаючи роботу. Перш за все, познайомтесь у деталях з порядками, заведеними в установі, куди ви найнялись: це допоможе вам одразу ефективно та з найменшими втратами справлятися зі своїми обов'язками, з'ясуйте та дотримуйтесь розпорядку праці, дізнайтесь про термін відпустки, про порядок оплати за хворобою та правила надання вихідних днів. Крім того, слід уточнити, на чиє ім'я та за якою формою треба писати заяви та службові записки. І, певна річ, не забудьте запитати, коли і з якою періодичністю вам будуть видавати заробітну платню, які суми будуть з неї утримуватися, які премії можуть вам нараховуватись і якими є критерії збільшення платні.
Починаючи роботу, з'ясуйте, хто із співробітників за який сектор роботи відповідає. Запам'ятайте їх прізвища та імена: це допоможе вам звернутись за адресою у тому випадку, якщо виникне потреба в допомозі; до речі, розпочинаючи нову службу, не соромтеся звертатись за допомогою до співробітників: вам швидше пробачать ваше незнання, ніж ваші помилки.
Коли ви будете знайомитись із співробітниками, можете вголос повторювати їх прізвища. Ніяково будете /почувати себе, якщо не запам'ятаєте їх. Без дозволу колег не слід переходити на ім'я: це нагадує панібратство. Якщо вам запропонував співробітник називати його на ім'я, буде доречним запропонувати йому те ж у відповідь. Коли вас будуть знайомити з іншими співробітниками, потисніть їм руки. Якщо ви сиділи - підведіться, навіть в тому разі, коли ви старші!
Якщо вас прийняли на керівну посаду, краще в перший же день прийдіть раніше до офісу та познайомтесь із підлеглими: якщо хтось, не маючи можливості познайомитись одночасно з іншими, зайде до вашого кабінету зробити це - підведіться йому назустріч, цим ви тільки здобудете собі доброзичливе ставлення.
Під час обідньої перерви, якщо вас ніхто не запросив до їдальні, краще самому туди не ходити. Пройдіться замість цього по вулиці, зайдіть до кав'ярні, випийте чашечку кави: ні до чого сидіти самотньо у кабінеті та скаржитись на життя. Ближче до кінця робочого дня не слід постійно дивитись на годинник та першим бігти до дверей, як тільки вийде час. Якщо ви в перший день трохи затримаєтесь на роботі, зможете простежити, як поводяться інші співробітники та скористатися цим досвідом.
І ще: не поспішайте заводити дружбу з кимось із колег: ви ризикуєте здатися нав'язливим. Почекайте, будьте з усіма рівно коректними та/доброзичливими. І що найбільш важливо - не беріть участі у внутрішніх чварах - інакше ви ризикуєте набути репутації людини, що любить лізти не в свої справи.
У взаєминах на роботі між чоловіком та жінкою слід прислухатися до своєї інтуїції та пропускати цей голос через ситечко ґречності. Але наведемо декілька пропозицій Емілі Пост: це надасть можливості вибирати тактику та стратегію поведінки в конкретних випадках:
-двері відчиняє той, хто ближче до них стоїть;
-до ліфта заходить або виходить з нього той (та), хто
стоїть ближче до дверей;
-запальничку іншому подає той, у кого вона ближче під
рукою;
-і чоловіки, і жінки підводяться зі стільця, щоб привітати
клієнта, не зважаючи на його стать;
-ані чоловікам, ані жінкам на роботі не слід звертатися
одне до одного за зменшено-лагідними формами звертання:
«Лапочка», «Крихітка» і т. ін. Якщо хтось цим зловживає — не вагаючись, у м'якій формі про це йому слід сказати.
Роль етикету у роботі без конфліктів. Дуже часто кар'єра людей закінчується лише тому, що вони не думали про інших. Це зауваження - на поверхні, не бачити цього - значить бути сліпим. Японці кажуть: слід надавати увагу працівникам, а не роботі. Службові відносини впливають на настрій людей, створюють той мікроклімат, в якому доводиться їм працювати.
Нормальні службові стосунки складаються з двох головних вимог: відповідальності за справу та поваги до колег. Відповідальність передбачає чесне та обов'язкове виконання даного слова. Надто часті перекури, виконання особистих справ у робочий час — у нас це пересічні порушення, але вони є порушенням ділового етикету. Гасло ділової людини «Час - це гроші» не вкладається в таку схему! Зверніть увагу: американці, а за ними і японці, надають перевагу праці в одній кімнаті, якщо ж начальник і відокремлюється, то не дубовими дверима (хто знає, чим він за ними займається?), а тільки скляною стіною! Американський етнопсихолог Е. Холл розповів: якось його запросили з'ясувати, в чому причина непорозумінь, що виникли у філіях американських фірм, розташованих у Швейцарії та Німечинні. Там під одним дахом працювали місцеві спеціалісти та запрошені з США. І з'ясувалось, що в усьому винні... двері! Справа з тому, що американці звикли працювати або у великих приміщеннях, або тільки при відчинених дверях, якщо приміщень декілька. Відкритий кабінет означає, що його власник на місці і, головне, що йому немає чого приховувати. Хмарочос Фонду Форда у Нью-Йорку побудований цілком зі скла і наскрізь прозорий, у ньому всі - на виду. Для німця ця обставина неприпустима! А в американців глухий коридор із зачиненими дверима створює почуття підготовки заколоту. Ділова атмосфера значною мірою залежить і від поваги до колег, вміння на чомусь наполягти, а в чомусь поступитися, спроможності розрядити конфліктну ситуацію. Повага до колег — це вміння брати до уваги їх інтереси, проявляти турботу, робити невеличкі, але приємні послуги. Дуже важливо володіти мистецтвом розмови при повсякденному спілкуванні у колективі. Але ще важливішим є мистецтво слухати. Проведене серед 1 500 менеджерів великих західноєвропейських компаній опитування показало, що 93 % з них віднесли вміння вислуховувати колег та підлеглих до найбільш важливих якостей керівника. Воно опинилося на другому місці, випередивши навіть таку важливу якість, як вміння приймати ефективні рішення. В діловому спілкуванні взаємовідносини чоловіків та жінок дещо відрізняються від повсякденних стандартів. На роботі не слід чекати, що чоловік кине свою справу і буде виконувати роботу колеги-жінки, яка пішла до магазину, що розташований по сусідству, чи припинить важливі розрахунки, щоб подати жінці пальто. Однак не слід забувати, що галантний чоловік завжди знайде можливість підкреслити свою повагу до дами. Зробити жінці-колезі комплімент, поступитися місцем, допомогти перенести важкі речі, пропустити вперед, проходячи в двері, і таке інше — все це обов'язок чоловіка в будь-яких умовах. Одним з найважливіших у діловому спілкуванні є вміння виходити з конфліктних ситуацій. Деякі з них можуть призвести до виплеску агресії з боку тих, з ким ви маєте справу. Є багато спеціальної літератури, яка навчить вас із гідністю виходити з конфліктної ситуації. Але краще за все в таких випадках запросити спеціаліста з розв'язування міжособистісних конфліктів у колективі! На жаль, до представників конфлікто - логічного напрямку в психології вітчизняні бізнесмени ставляться з недовірою, але в цьому випадку повторюється ситуація з рекламою: деякий час тому ті з вітчизняних фірм, які вважали, що не слід надто витрачатись на рекламу, незабаром або припинили свою діяльність, або ж змінили свій погляд на сутність реклами. Але, незалежно від того, чи є у вас спеціаліст - конфліктолог, пам'ятайте про те, що одні люди мають низькі показники рівня конфліктоспроможності, інші - навпаки, високі, і в «критичних» ситуаціях краще пам'ятати про те, що не слід дратувати колегу, в якого зазначені показники досить високі, а краще проявити себе справжнім дипломатом. Часто трапляється таке, що співробітник, щойно прийшовши на нове місце роботи, показує своє «я» негативними діями: запізнюється на роботу, не погоджується з колегами та начальством. «Звільнити» - так частіше за все вирішують проблему деякі керівники. Але якраз таке рішення найчастіше характеризує їх як поганих керівників, «ніяких» психологів. Краще рішення - дати таким співробітникам проявити себе, розкрити ініціативність, розширити творчість.