Рівнь успішності студентів знижується від I до II семестру. Це однак не можна трактувати як пониження рівню інтелекту, а лише як прояв адаптації студентів у нове середовище, оскільки умови навчання у закладах середньої освіти і ВУЗів суттєво відрізняються. Цей аргумент знаходить підтвердження у тому факті, що у III семестрі успішність знову піднімається. До III семестру минає період адаптації студентів і піднімається здатність студентів розвязувати завдання які перд ними ставить ВУЗ.
Крім вікової відмінності у інтелектуальному розвитку, яскраво виражені відмінності і за спеціалізацією. Однак це не можна розглядати як прояв інтелектуальної обмеженості студентів одних факультетіву порівнянні із блискучим розумом студентів інших факультетів. І ці відмінності у інтелектуальному розвитку треба трактувати як відповідь на професійні вимоги до студентів різних спеціальностей. Так у студентів психологів і природничників вища здатність до логічного мислення, оскільки у своїй діяльності їм доводиться обробляти значні масиви даних і на їхній основі робити висновки і узагальненя. Студенти-гуманітарії мають високий показник мовного розвитку, оскільки їхні дослідження ведуться переважно мовними засобами.
Крім того не можна нехтувати і таким суб’єктивним чинником як престижність тієї чи іншої освіти - молодий, цікавий чи вигідний у моральному чи фінансовому аспекті факультет привертає до себе амбітних людей із високими пізнавальними інтересими, які надіються проявити себе у перспективній галузі.
Сучасні методи тестування дозволяють визначити рівеньінтелектуального розвитку людини. Крім того, можливо, цей рівень може у значних межах змінюватись. Ця зміна є певною адаптацієюдо тих вимог,що ставить перед людиноюкожна з областей діяльності. Однак можна поставити питання – як змінювати певні риси інтелектуального розвитку людини, щоб із новими набутими властивостямияк найкраще відповідати потребам своєї роботи.Таке питання має право на існування, оскільки видно, що у залежності від стилю інтелекту людини, залежить рівень успішності студента. А оскільки навчальний план вищої школи складається з метою, за час навчання створити із студента спеціаліста своєї справи. Тому логічним є висновок, що люди, що володіють певним типом інтелекту(середній-вербальний чи помірно-невербальний) і мають вищий рівень успішності є тими людьми, що відповідають меті вищої школи по вихованню спеціалістів. Тому можливо завданням розділу психології, що займається діагностикою інтелектуального розвитку дорослих на майбутнє, є дослідження факторів,що впливають на структурні зміни інтелекту.
1.Ананьев Б. Г. Интелектуальное развитие взрослих людей как характеристика обучаемости/”Советская педагогика” 1969. №10
2.Анастази А. Психологическое тестирование: в 2 т. Пер. с англ. М.: Педагогика, 1982. Т.1-2.
3.Баранова Л. А. Борисова Л. Н. Сравнительная характеристика интелектуальных особеностей студентов различних специальностей/ в книге “Современные психолого-педагогические проблеми высшей школи”, вып 2. Издательство ленинградского университета. Ленинград 1974.
4.Баранова Л. А. , Дворяшина М. Д. О соотношении интелекта взрослого человека./ в книге ”Человек и Общество” вып. 9. Издательство ленинградского университета 1971.
5.Баранова Л. А. , Суходольский Г. В. О характере структурних изменений интелекта взрослих в возрасте от 18 до 25лет. / в книге”Человек и Общество” вып. 13. Издательство ленинградского университета 1973.
6.Бергер М. А., Логинова Н. А. К проблеме соотношениея некоторих содержательних и структурных характеристик интелекта (по методу Векслера) / в книге “Современные психолого-педагогические проблеми высшей школи”, вып 2. Издательство ленинградского университета. Ленинград 1974.
7.Дворяшина М. Д. О соотношениях успеваемости и динамики интелектуального развития студентов в прьоцессе их обучения в вузе/ в книге “современные психолого-педагогические проблеми высшей школи”, вып 2. Издательство ленинградского университета. Ленинград 1974.
8.Дружинин В. Н., Гребенюк Г. А., Самсонова Е. Ю. Исследование психосемантической репрезентации общих умственних способностей/”Психологический журнал” том 14. №3. 1993.
9.Елманова В. К. О соотношении типа интелекта студентов и успешности их обучения. . / в книге”Человек и Общество” вып. 13. Издательство ленинградского университета 1973.
10.Клепіков О. І. , Кучерявий І. Т. Основи творчості особи: Навч. Посібник. – К.: Вища шк., 1996. – 295с.: іл.
11.Подгорецкая Н. А. Изучение приймов логического мышления у взрослих. М.. Изд-во Моск. Ун-та, 1980, 150с.
12.Психологическая диагностика: проблеми и исследования/ под ред. К. М. Гуревича. Науч.- исслед. Ин-т общей и пед. Психологии Акад. Пед. Наук СССР.- М.: Педагогика, 1981. – 232с., ил.
13.Психологические и педагогические особености студентов./науч. ред. доцент Н. М. Пейсахов. Исдательство Казанского университета 1977 – 296с.
14.Юсупов Ф. М. О соотношении вербальной и невербальной состаляющей в структуре интелекта/ “Психологический журнал” том 16. №1. 1995.