Світогляд сучасного юнака.
ПЛАН:
Вступ
Життєві цінності підлітків
Активність та безсилля
Цинізм та оптимізм
Взаємовідносини з батьками
Відповідальність та безвідповідальність
Розлад у сі`мї
Засоби масової інформації
Висновок
Література
Вступ
Сьогодні, на початку 21 століття, розвиток і світогляд молоді зазнав великі зміни. Порівняно з попередніми десятиріччями молодь стає більш розкутою та самостійною, починає орієнтуватися в сучасному суспільстві. Але не завжди самостійність позитивне явище, адже стикаючись з доволі сумними реаліями життя підлітки стають цинічними та байдужими до навколишнього світу, погіршуються їх взаємини з батьками.
Звісно, що зараз змінилися й життєві цінності нового покоління, якщо років 10 – 20 назад головним було навчання, ставлення до оточуючих людей, то зараз молодь не дуже цікавить думка їхніх батьків та друзів, більш помітними стали егоїстичні спрямування молоді. Важливе місце посідає робота, матеріальне забезпечення та фізичний розвиток. На основі вседозволеності значно змінилися відносини з батьками, можна сказати, що тепер батьки перестали бути ідеалом та прикладом для наслідування. Але все таки батьки ще можуть управляти своїми дітьми.
Життєві цінності підлітків
На які ж цінності орієнтуються сьогоденні підлітки? Багато людей вважає, що на сучасному етапі юнаки все більш цінують власні інтереси. Взагалі, є документальні свідоцтва того, що ні фінансові, а ні філософські питання грають велику роль у житі студентів вищих навчальних закладів. Сьогоденні студенти вже менше, ніж їх попередники, засуджують егоїстичні дії, особливо якщо вони спрямовані на досягнення якихось матеріальних цінностей. Завдяки дослідженням становиться видно, що починаючи зо 60х років йде перелом у світогляді юнаків та дівчат, вони все менше засуджують егоїзм та обман. Ця тенденція відображає і зрослу меркантильність молодих людей 80-х років. На цю проблему зазнала великий вплив корупція в політиці, бізнесі і ті матеріальні труднощі, з котрими підліткам приходиться стикатися. Все це й могло привести до терпимості по відношенню до обману заради грошей, до егоїстичної та безвідповідальної поведінки.
Однак слід зазначити, що при вивчені цінностей орієнтації підлітків спостерігаються й позитивні тенденції. Більша частина підлітків вважає, що в майбутньому для них буде головним – сім`я , на другому місці була – робота. Також стало відомо що у дослідженнях проведених у 1969 і 1981 роках стала помітна у останній час тенденція молоді до релігії. Це сталося внаслідок того, що серед молодих людей почали розповсюджуватись нові культи і ріст числа релігійних общин у студентських містечках.
Оцінка сучасних студентів своєї власної перспективи можна охарактеризувати їх, як позитивні, однак їх бачення світу неоднозначне. Послаблення міжнародної напруженості поменшило страх перед можливою війною й остудило інтерес до міжнародних справ. Але турбує то, що молодь 90-х все з меншим оптимізмом відносяться до ідей расової рівності. Інших підхід до вивчення цінностей молоді був використаний при опитувані англомовних підлітків шкіл в Австрії, Франції, Швейцарії та Південної Німеччини. Підлітків лише просили продовжити фразу “Я хотів би бути схожим на...”. Деякі відповідали, що вони на хотіли би бути схожими ні на кого крім себе. Деякі відповідали що хотіли би бути схожі на зірок естради чи кіно. Деякі бажали зробити кар`єру (причому бажання були різноманітні, починаючи від естрадних співаків і закінчуючи археологами). Також більшість підлітків хотіли б бути матеріально забезпеченими. Хотіли також бути фізично розвинутими і подобатись дівчатам. Близько сімнадцяти відсотків опитаних сказали, що вони хотіли б стати дружелюбними й ввічливими людьми з добре розвинутим почуттям гумору. Вісімнадцять відсотків хочуть стати чесними, надійними, працелюбними, добрими. Так наприклад один швейцарський хлопчик написав:
“Я хотів би стати поважним, дружелюбним, відкритим і корисним для оточуючих – коротше кажучи, стати дійсну людиною, спілкування з яким буде доставляти задоволення. Я розумію, що мені навряд чи удасться преуспіти у цьому на усі 100 – це ж непросто, але я б хотів й буду намагатись, щоб про мене можна було сказати: “Він дійсний друг й помічник””.
Даний вислів дає нам можливість стверджувати, що молодим людям, в усі часи и у всьому світі, властиво бути ідеалістами.
Не дивлячись на те, що політична активність молоді в цей час різко знизилась, але тисячам підлітків ще притаманний ідеалізм. Багато з них збираються пов`язати своє життя з професією, де можна допомагати іншім людям, наприклад в сфері соціального обслуговування чи освіти.
Цинізм і оптимізм
Багато підлітків дуже цинічні й підозрілих по відношенню до інших людей. При опитувані тільки четверта частина старшокласників середньої школи заявили, що людям можна довіряти, стільки же не затруднялись відповісти, а половина учнів дотримувались думки, що “завжди краще підстрахуватись”. Є багато причин для такої недовірливості: кожен шостий підліток повідомив, що йому погрожували з застосуванням зброї, також кожному шостому погрожували без застосування зброї, кожен четвертий підлягався образам.
Сучасна молодь дивиться на майбутнє без особливого оптимізму. Песимізм в наш час більш поширень, ніж десятиріччя тому. Більшість підлітків вважають, що найближчі 5 років на планеті в кращу сторону нічого не буде зроблено, і нічого не станеться краще. Однак по відношенню до свого життя вони були оптимістичні. Так наприклад: дев`ять студентів із десяти впевнені, що їх життя зміниться на краще. Таке відношення характеризує підлітків – як правило, вони впевнені: якщо трапиться якесь лихо, так не з ними. Для підлітків характерно відноситись до свого майбутнього оптимістично, а до всього іншого – песимістично.
Взаємовідносини з батьками
Згідно одному з стереотипів, всі підлітки знаходяться у стані ротації з батьками та їх цінностями. Але це не так. Ніхто не спорить з цим. Дійсно юність – це час, коли діти намагаються бути незалежними. Делсимер пише про це так:
“Доволі природно, тому що в період полової зрілості, батьки перестають бути для своїх дітей первісними об`єктами любові. Такий розрив – одна з більш болісних й одна з важливіших психологічних задач”.
Якщо підліток не вміє приймати свої рішення, сам відповідати за своє життя, то він не може стати зрілою особистістю.
Більшість підлітків на сьогоднішній день поважають своїх батьків. Але серед сьомі відсотків опитаних стало видно, що їм здається нібито їх батьки соромляться їх, чи скоріш всього будуть разочаровани в майбутньому. Також є підлітки які стверджують що їх мати недостатньо хороша (13%), чи їх батько не достатньо хорош (15%).
Опрос юнаків і дівчат 7-12 класів показав, що відношення до думки батьків різне, навіть видно різницю у відношенні до думки матері та батька.
| Число підлітків 7-12 классів, згідних з думкою батьків по різним питанням. | ||
| Сфера | Згідні з матір’ю , % | Згідні з батьком, % |
| 1. Наркотики2. Освіта3. Робота4. Політика5. Вибір друзів6. Релігія7. Секс8. Одяг | 82,6 81,2 80,4 77,6 74,4 74,0 69,4 64,5 | 75,6 74,6 73,0 69,2 66,8 65,5 62,4 53 |
Факти свідчать про те, що підлітки у більшості своєї все ще управляємі ще своїми батьками та поділяють їх цінності. Таким чином поширений погляд, що відчуженість від батьків – атрибут юності, не більш ніж міф.
Але очевидно й те що деякі підлітки дійсно можуть не бути згодними з батьками з приводу найбільш важливих життєвих цінностей – особливо з початку дорослішання. Але відношення до думки батьків в більшості залежить від того який образ життя веде підліток, якщо він веде “активний” образ життя, то більшість його поглядів буде розбігатися з поглядами батьків. Але усі ці розбіжності ні яким чином не сказується на відношенні дітей до батьків, та на їх почуттях.
Відповідальність та безвідповідальність
Дуже часто трапляється таке, що підлітків звинувачують у безвідповідальності та лінощах. Можна привести безліч скаржень батьків на своїх дітей, одна мати так зображає своїх двох синів:
“Вони обидва залишили коледж, тепер живуть дома і ніде не працюють. Завжди вечорами десь вештаються, вдень сплять та сидять вдома, дивляться все підряд по телевізору. Але саме прикре те, що вони ніде не працюють і не приносять додому ні цента. Я повністю утримую їх, а вони не допомагають мені навіть в роботі по дому”.
Приведеними прикладами можна співставити історію одного сімнадцяти річного іспанського юнака. Його матері потрібні були гроші, тому він почав працювати, але й навчання він не хотів залишати. В школі у нього 7 уроків з 7:45 до 2:30 по обіді, а на роботі він повинен бути в 3:00, так що він не встигає навіть й пообідати. Діставшись додому десь приблизно о 9 годині, він вже занадто втомився щоб виконувати домашню роботу. А на наступний день він йде до школи з неспокійною душею.
Як показали дослідження, більшість юнаків ненавидять допомагати батькам по дому, але залюбки працюють за його межами. Більшість людей молодого віку, щоб уникнути неприємної праці, влаштовуються на роботу. За статистикою кожен третій – четвертий учень старших класів працює і кількість працюючих учнів постійно зростає. Але, як не прикро, це не стосується України, де молодь, якщо і працює то тільки влітку. Справа у тому, що батьки не звикли навчати дітей бути самостійними.