Вирішувати соціально-психологічні проблеми необхідно на двох рівнях:
- формування соціальної політики для вирішення конкретної проблеми;
- надання індивідуальної допомоги конкретним особам, які потерпають від цієї проблеми.
Завдання ЦССМ і громадських організацій - це, як правило, надання індивідуальної допомоги конкретним людям.
Визначення персоналу, зайнятого в проекті. План реалізації конкретної соціально-психологічної програми, конкретні заплановані заходи передбачають наявність відповідного персоналу. Безумовно, координатор програми має бути професіоналом такого напряму роботи. Для ЦССМ це, як правило, штатний працівник центру. Для громадської організації він може бути і функціонером, і волонтером.
Розподіл переліку робіт серед персоналу і волонтерів. Цей етап роботи можливий тільки на підставі попереднього. У центрах ССМ, де загальна кількість працюючих складає 2-3 людини, питання вирішується автоматично методом винятку: не директор, не бухгалтер, отже - єдиний фахівець буде керівником. У центрах, де штатним розкладом передбачені фахівці, запрошені до роботи центру, можливе керівництво програмою запрошеним фахівцем. У випадку з запрошеним фахівцем важливо, щоб вінбув не лише професіоналом, але й хорошим організатором, який зміг би не тільки організувати роботу волонтерів, а й викликати в них інтерес до цієї роботи, бажання співпрацювати.
Визначення вимог до волонтерів, які будуть залучатися до даної роботи. До різних груп волонтерів ставляться різноманітні вимоги. Так лікар-педіатр повинен мати, з одного боку, високу кваліфікацію, з іншого - бути достатньо мобільним і контактним. Співробітник міліції може бути діючим або у відставці, основне його завдання – консультування. Психолог має спеціалізуватися у галузі дитячої психології. Для студентів визначені такі вимоги: одні мають бути майбутніми педагогами, інші - майбутніми психологами. Для тих і для інших важлива наявність певних знань, хоча б теоретичних. До того ж їм має бути більше 18 років, оскільки вони мають відповідати за свої дії і за власну безпеку.
Підбір волонтерів за заданими критеріями. Практично зміст роботи на цьому етапі полягає у визначенні місць, де можна залучити волонтерів. У нашому випадку - це органи охорони здоров'я (педіатр і психолог), педагогічний і психологічний факультети вищих навчальних закладів (III і IV рівнів акредитації).
Для центрів, де діють постійні загони волонтерів, і громадських організацій з фіксованим членством пошук волонтерів полегшується за рахунок вже підготовлених добровольців.
Волонтерами можуть бути і молоді люди, які нещодавно виступали в якості клієнтів. Так, у програмах по роботі з наркоманами часто беруть участь колишні наркомани, їхні батьки. В роботі з сиротами доцільно використати колишніх випускників інтернатних установ та ін.
Переконання волонтерів щодо необхідності і важливості тієї роботи, що їм пропонується. В організаціях повинна проводитись робота з метою переконання їх взяти участь у певному виді соціально-психологічної діяльності. Мотиви волонтерської діяльності найрізноманітніші і використати їх необхідно у повному обсязі.
Деякі центри соціальних служб для молоді пропускають цей етап, практично поєднуючи його з попереднім. Існує думка, що волонтер готовий до будь-якої роботи і немає потреби в чомусь його переконувати. Робота з волонтером є індивідуальною. Кожен волонтер має знати свої завдання і бути готовим до їх виконання.
Навчання волонтерів з метою формування необхідних навичок (психологічних, медичних тощо). Навчання може мати індивідуальний або груповий характер. Для підлітків, студентів, волонтерів-батьків це можуть бути теоретичні й практичні курси. Саме тут виправдують себе школи волонтерів. Для фахівців важливе не саме навчання, а введення їх у суть справи, докладне визначення мети, завдань, режиму роботи, вимог до них як волонтерів.
Практично від навчання волонтерів у майбутньому залежить значна частина успіху програми. Тут важливо підготувати волонтерів не лише у професійному плані, а й у моральному. Досвід доводить, що значна частина волонтерів розгублюється, втрачає впевненість в собі вже при першій зустрічі з клієнтами, особливо з сім'ями дітей-інвалідів, з наркоманами, безпритульними сім'ями, засудженими. Важливо, щоб волонтери мали максимальну інформацію про об'єкт їхньої роботи, змогли спочатку спостерігати за ними, і лише після цього вступати в прямий контакт.
Соціально-психологічна допомога конкретній людині з конкретною проблемою. Етап безпосередньої допомоги є ключовим у всій роботі волонтера. Йому присвячений весь попередній, досить довгий і нелегкий підготовчий шлях.
Тут треба зазначити, що підготовки потребують не лише волонтери, а й клієнти. Наприклад, діти-інваліди і особливо їх батьки не завжди адекватно сприймають волонтерську допомогу. Більшість з них звикли до певного відчуження їх дітей, вважають, що все повинно бути так, як тривало багато років. Діти вулиці теж нелегко йдуть на контакт, оскільки їх спосіб життя ґрунтується на недовірі до оточуючих. Те саме практично можна сказати про всі групи ризику. Тому все це потрібно враховувати у кожному конкретному випадку і готувати "об'єкт".
Надання соціальної допомоги волонтером - процес багатогранний. Це може бути масова робота волонтерів по проведенню дослідження або масового заходу.
Може бути робота у невеликих групах: спільний турпохід волонтерів з дітьми-сиротами, проведення ігротек на вулицях, коли волонтери можуть підтримати один одного, отримати певну допомогу від керівника під час реалізації програми.
Найвідповідальнішим видом волонтерської роботи є індивідуальний. Тому включати в процес волонтера необхідно поступово: спочатку - колективна робота, потім - в малих групах, і вже після цього - індивідуальна робота.
Зворотний зв'язок. Для кожної людини, котра виконує роботу, а тим більше на добровільних засадах, важлива оцінка її діяльності. Для одних важливо визнання цінності їх роботи ровесниками, для інших - професіоналами, для третіх - керівниками програм тощо.
Тому в кожному соціальне - психологічному проекті необхідно передбачати оцінку його ефективності. Зауважимо лише те, що кожен учасник проекту має бути оцінений і оцінений об'єктивно. Це важливо не лише для волонтерів, а й для розвитку конкретної програми.
Безумовно, наведені рекомендації мають загальний характер. У кожному конкретному випадку вони можуть видозмінюватися. Головний висновок, який слід зробити, це висловити пораду: необхідно ставитися до волонтерів як до повноправних членів колективу, враховувати їх інтереси, розвивати їх соціально - психологічні значущі прагнення, допомагати їм самоутверджуватися. У цьому - запорука успіху волонтерської діяльності.[2]
VI. Із досвіду організації волонтерської роботи в центрах соціальних служб для молоді
Залучення волонтерівдо соціальної роботиє одним із завданьцентрів ССМ. З метою вивчення цього напряму діяльності були проаналізовані звіти обласних ССМ про залучення волонтерів до соціальної роботи.
Певна робота щодо розвитку волонтерства в межах ЦССМ, безперечно проводиться. Так, працівниками Чернівецького ОЦССМ та волонтерами з числа студентів педагогічного факультету ЧДУ організовано постійне чергування міському притулку для неповнолітніх дітей. Дніпропетровським ОЦССМ під час проведення семінару директорів центрів ССМ області проведено ділову гру “Мої права” для фахівців та волонтерів ЦССМ. У квітні 1998 р. зареєстровано волонтерський клуб Дніпропетровського ОЦССМ “Юр-клуб”, створений з метою підвищення правової освіти молоді області, задоволення і захисту їх соціально-економічних та інших прав.
У Київському міському притулку для неповнолітніх притулку активно працює загін волонтерів. У притулку працюють волонтери – студенти педагогічного коледжу та Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, які двічі на тиждень проводять заняття для дітей молодшого віку, що не відвідують школу.
Велика робота проводиться ЦССМ спільно з волонтерами у плані розробки підготовки та розповсюдження друкованого агітаційного матеріалу серед молоді та підлітків. З метою профілактики негативних явищ Дніпропетровським ОЦССМ розповсюджено близько 15000 листівок, буклетів, пам’яток; з метою профілактики та боротьби зі СНІДом Донецьким міськцентром СММ спільно з міським Центром здоров’я і волонтерами розповсюджено 500 у міському транспорті, а до Дня молоді Донецький ОЦССМ розробив і розповсюдив листівки “Обережно! Наркотики!!!”, “СНІД” та інші, міськими та районними ЦССМ Донецької області розроблені та розповсюджені пам’ятки “СНІД...”.
На сьогодні ЦССМ України ведуть активний пошук волонтерів з метою їх навчання та подальшої роботи: Харківським ОЦССМ організовано роботу експериментального майданчика “Школа волонтерів” на базі Інституту екології та соціального захисту і економічного ліцею для відпрацювання соціальних технологій для роботи з дітьми, підлітками та молоддю з груп ризику.
Викликає інтерес груповий тренінг у Львові, проведений для студентів-волонтерів “Дозволь собі бути щасливим”. Слід зазначити, що волонтери беруть активну участь у розповсюдженні профілактично-агітаційного матеріалу під час різноманітних акцій та масових форм роботи, включаються в роботу “Телефону довіри” та консультативних пунктів.
Реалізація широкого спектра програм дозволяє волонтерам побачити як їх складність, так і їх привабливість. Водночас деякі можуть остаточно визначитись, яким видом діяльності вони зможуть займатися у подальшій роботі.