Смекни!
smekni.com

Конструювання і розрахунок сталевих зварних посудин та апаратів Обичайки та днища (стр. 48 из 74)

1  min 1,0; 1   min1,0;
144  1.

 144

“Надлишковий” метал зовнішньої частини люка визначаємо за формулою (3.184)

A1  l1p S1  S1p Cs1  57,4 8 1,6 2,81 207 мм2.

Довжину внутрішньої частини люка приймаємо рівною l3p 0 .

При цьому “надлишковий” метал внутрішньої частини люка, що визначається за формулою (3.186), складає А3  0.

Ширину зони зміцнення визначаємо за формулою (3.177) Lо  Dp S C  187682,8  98,8 мм.

Розрахункову ширину зони зміцнення визначаємо за формулою

(3.179) lp Lo  98,8 мм.

Розрахунковий діаметр визначаємо за формулою (3.189) dор 0,4 Dp S C 0,4 187682,8  39,5мм. “Надлишковий” метал укріплюваного елемента (днища), що бере участь у зміцненні, визначаємо за формулою (3.187)

A4  lp  S S р C 98,8 8 3,62 2,81 156 мм2.

Компенсовану площу отвору визначаємо за формулою (3.188) А  0,5 dp dop S p 0,5415,2 39,53,62 680 мм2.

Умова зміцнення люка без використання накладного кільця (3.183)

А1  А4 207 156 363 A 680 мм2

не виконується, тому приймаємо схему зміцнення з накладним кільцем.

При використанні для зміцнення отвору під люк накладного кільця площу перерізу кільця визначаємо як різницю між площею, яку необхідно скомпенсувати, і сумою площ “надлишкового” металу зміцнюваного елемента (днища) і зовнішньої частини обичайки люка

AA1  A4 680207156 317мм2.

При товщині накладного кільця S2  S 8 мм мінімальне значення ширини кільця складає

l2min AA1  A4   680207156  39,6 мм.

S28

Із конструктивних міркувань приймаємо l2  60 мм.

Розрахункову ширину накладного кільця визначаємо за формулою

(3.180)

l2p minl2; Dp S2 S C

min60; 18768 8 2,8 min60; 157,4 60 мм.

Допустимі відношення напружин матеріалів накладного кільця та днища за формулою (3.191) складають

2  min 1,0; 2   min 1,0;
177  1.

 177

Площу поперечного перерізу накладного кільця, яке бере участь у зміцненні отвору, визначаємо за формулою (3.185)

А2  l2p S2 2  60 8 1 480 мм2.

Умова зміцнення отвору під люк з урахуванням накладного кільця

(3.183)

А1  А2  А4  207480156 843А  680мм2

виконується.

Коефіцієнт зниження міцності визначаємо за формулою (3.194)

l1pS1 Cs 1 l2p S2 2 l3pS1 Cs Cs11 

1 

V  min 1;

1   

 lp Dp 1lp

157,48 2,8160810

min 1; 415,2 39,985 ,84008 2,82 2,8 0,9 57,4   0,798.

10,5  1   

 98,8 1876 0,9 98,8 

Допустимий внутрішній надлишковий тиск при значенні коефіцієнта K1 2 для еліптичного днища визначаємо за формулою (3.193)

P2 K1 S CV  228 2,80,9 1440,7981,14 МПа. Dp  S CV1876 8 2,80,798

Умова міцності

P 1,0  P1,14МПа

виконується.

Перевіряємо, чи є отвори поодинокими, за умовою (3.161). Розгля-

немо наступні пари отворів відповідно до рисунка 3.50: люк А і штуцер Б (І); будь-яка пара суміжних штуцерів, наприклад, штуцерів Б і В. Штуцери розташовані на окружності радіусом R2 360мм, кут між ними складає  30o .

Обчислюємо праву частину нерівності (3.161):

для люка А і штуцера Б

Dp S C  Dp S C  18768 2,8  15648 2,8 

189 мм;

для штуцерів Б і В

Dp S C Dp S C  2156482,8 180,4 мм.

Зовнішній діаметр обичайки люка складає

dн  d 2 S1  40028 416 мм.

Відстань b між зовнішніми поверхнями люка А та штуцера Б (або І) обчислюємо приблизно як різницю між гіпотенузою прямокутного трикутника з катетами R1 і R2 та половиною суми зовнішніх діаметрів люка та штуцера.

b  R12 R22 dн dн  3602 2002 41657 175,3 мм.

2 2

Умова (3.161) для люка А і штуцера Б (І)

b 175,3Dp S C Dp S C 189мм

не виконується, отже, отвори А і Б (І) є взаємновпливаючими.

Відстань b між двома суміжними штуцерами Б і В визначаємо за теоремою косинусів

b  2 R22 2 R22 cos30o dн 

2360223602 cos30o 57 129,3 мм.

Умова (3.161) для штуцерів Б і В b 129,3Dp S C Dp S C 180,4 мм