144
“Надлишковий” метал зовнішньої частини люка визначаємо за формулою (3.184)
A1 l1 p S1 S1 p Cs 1 57,4 8 1,6 2,81 207 мм2.
Довжину внутрішньої частини люка приймаємо рівною l3 p 0 .
При цьому “надлишковий” метал внутрішньої частини люка, що визначається за формулою (3.186), складає А3 0.
Розрахункову ширину зони зміцнення визначаємо за формулою
(3.179) lp Lo 98,8 мм.
A4 lp S S р C 98,8 8 3,62 2,81 156 мм2.
Компенсовану площу отвору визначаємо за формулою (3.188) А 0,5 dp dop S p 0,5415,2 39,53,62 680 мм2.
Умова зміцнення люка без використання накладного кільця (3.183)
А1 А4 207 156 363 A 680 мм2
не виконується, тому приймаємо схему зміцнення з накладним кільцем.
При використанні для зміцнення отвору під люк накладного кільця площу перерізу кільця визначаємо як різницю між площею, яку необхідно скомпенсувати, і сумою площ “надлишкового” металу зміцнюваного елемента (днища) і зовнішньої частини обичайки люка
AA1 A4 680207156 317мм2.
При товщині накладного кільця S2 S 8 мм мінімальне значення ширини кільця складає
S2 8
Із конструктивних міркувань приймаємо l2 60 мм.
Розрахункову ширину накладного кільця визначаємо за формулою
(3.180)
Допустимі відношення напружин матеріалів накладного кільця та днища за формулою (3.191) складають
177
Площу поперечного перерізу накладного кільця, яке бере участь у зміцненні отвору, визначаємо за формулою (3.185)
А2 l2 p S2 2 60 8 1 480 мм2.
Умова зміцнення отвору під люк з урахуванням накладного кільця
(3.183)
А1 А2 А4 207 480156 843 А 680мм2
виконується.
Коефіцієнт зниження міцності визначаємо за формулою (3.194)
l1 pS1 Cs 1 l2 p S2 2 l3 pS1 Cs Cs11
1
V min 1;
lp Dp 1 lp
1 57,48 2,8160810
10,5 1
98,8 1876 0,9 98,8
Допустимий внутрішній надлишковий тиск при значенні коефіцієнта K1 2 для еліптичного днища визначаємо за формулою (3.193)
Умова міцності
P 1,0 P1,14МПа
виконується.
Перевіряємо, чи є отвори поодинокими, за умовою (3.161). Розгля-
немо наступні пари отворів відповідно до рисунка 3.50: люк А і штуцер Б (І); будь-яка пара суміжних штуцерів, наприклад, штуцерів Б і В. Штуцери розташовані на окружності радіусом R2 360мм, кут між ними складає 30o .
Обчислюємо праву частину нерівності (3.161):
– для люка А і штуцера Б
189 мм;
– для штуцерів Б і В
Зовнішній діаметр обичайки люка складає
dн d 2 S1 400 28 416 мм.
Відстань b між зовнішніми поверхнями люка А та штуцера Б (або І) обчислюємо приблизно як різницю між гіпотенузою прямокутного трикутника з катетами R1 і R2 та половиною суми зовнішніх діаметрів люка та штуцера.
2 2
Умова (3.161) для люка А і штуцера Б (І)
не виконується, отже, отвори А і Б (І) є взаємновпливаючими.
Відстань b між двома суміжними штуцерами Б і В визначаємо за теоремою косинусів
23602 23602 cos30o 57 129,3 мм.