Приклад : У табл. наведено приклад розрахунку коефіцієнтів (ос.) для окремих операцій механізованої потокової лінії з виробництва яблучного соку.
Розрахунок коефіцієнтів приведення для потокової лінії з виробництва яблучного соку
| Операції технологічного процесу | Кількість оброблених на даній операції предметів праці в процентному відношенні від їхньої початкової кількості (Vі |), % | Виражені в процентах технологічні втрати предметів праці (Vвті) та обсяг внесених на і-ій операції компонентів (Vвні|), % | Коефіцієнт приведення (αі) |
| 1. Загрузка гідрожолоба | 100 | -1,5% | (100-1,5)760,0 = =1,642 |
| 2. Миття яблук | 100-1,5=98,5 | -2,0 % | (98,5-2,0)/60,0 = = 1,608 |
| 11. Укладання банок | 62,5-2,44=60,06 | -0,06 % | (60,06-0,06)/60,0 = =1,0 |
Розрахунок режимного й ефективного фондів часу
Величина виробничої потужності знаходиться у прямій залежності від часу роботи підрозділів основного виробництва підприємства і технологічного устаткування. При розрахунку виробничої потужності для окремих виробничих підрозділів, груп устаткування й окремих верстатів (агрегатів) визначають наступні фонди часу: календарний, режимний (номінальний) і ефективний (дійсний, корисний). Зазначені фонди часу обчислюються в днях і часах.
Календарний фонд часу:
а)у днях: Фк(д) = 365 (366) днів;
б)у годинах: Фк(г) = 365 * 24 = 8760 год.
Режимний фонд часу відображає номінальну (максимально
можливу) кількість днів (годин) роботи підприємства або його виробничих підрозділів з урахуванням кількості святкових і вихідних днів, а також встановленого режиму роботи. За режимом роботи розрізняють підприємства безперервної і перервної роботи. До
перших відносяться підприємства нафтовидобувної,
нафтопереробної, газодобувної, металургійної, хімічної, скляної
і деяких інших галузей. До других - підприємства машинобуд
івної, легкої, харчової і більшої частини інших галузей промис
ловості.
Для підприємств з безперервним процесом виробництва режимний фонд часу дорівнює календарному, дая підприємств із перервним виробництвом він визначається на основі таких формул:
а) у днях: Фр(д) = Фк(д) - Дп - Дв;
б) у годинах: Фр(r) = (Фк(д) - Дп - Дв) * З * t3,
де Дп, Дв - кількість святкових і вихідних днів відповідно
протягом розрахункового періоду (рік, квартал); 3 -змінність (кількість змін) роботи виробничого підрозділу; із - номінальна тривалість зміни в годинах. Ефективний (корисний) фонд часу являє собою максимально можливий фонд часу роботи устаткування (агрегату, лінії) при заданому режимі роботи підприємства (виробничого підрозділу) з урахуванням витрат часу на планово-попереджувальний ремонт. Для підприємств із безперервним процесом виробництва ефективний фонд часу роботи устаткування дорівнює:
а)у днях: Фе(д) = Фр(д) - Др = Фк(д) - Др;
б) у годинах: Фе(г)= Фе(д) * 24 = (Фр(д) - Др) * 24,
де Др - кількість днів простою устаткування в плановому ремонті.
Для підприємств із переривним процесом виробництва ефективний фонд часу роботи устаткування дорівнює:
а) у днях: Фе(д) = Фр(д) - Др = Фк(д) - Дп - Дв - Др;
б) у годинах: Фе(r) = Фе(д) * З * t3 = (Фе(д) - Др) * З * t3 =
= (Фк(д) - Дп - Дв - Др) * З * t,
Простої устаткування внаслідок неукомплектованості робітниками, незабезпеченості матеріальними й енергетичними ресурсами, а також через організаційні неполадки при розрахунку ефективного фонду часу до уваги не беруться.
На консервних підприємствах і підприємствах ряду галузей харчової промисловості із сезонним характером виробництва розрахунок річного режимного й ефективного фондів часу виробничих підрозділів і технологічного устаткування має свою специфіку, яка полягає в наступному:
1. На даних підприємствах номінальна тривалість зміни встановлюється в залежності від характеру продукції і пори року, протягом якого вона виробляється:
♦ для цехів з перервним процесом виробництва (з одним вихідним днем, протягом якого робота повністю припиняється) у сезон при розрахунку виробничої потужності приймається двозмінний режим роботи з 7-го-динною тривалістю зміни;
♦ у міжсезонний період для цехів з перервним виробництвом установлюється двозмінний режим роботи з 8-го-динною тривалістю зміни і двома вихідними днями на тиждень;
♦ при розрахунку потужності цехів з безперервним процесом виробництва (наприклад, цехів, що виробляють томат-продукти), приймається тризмінний режим роботи з 8-годинною робочою зміною. При цьому вихідні дні для кожного працівника визначаються за розробленим календарним графіком.
2. При розрахунку виробничої потужності номінальна тривалість зміни зменшується на величину регламентованих перерв (відповідно до діючих на консервних підприємствах норм), необхідних для періодичного виконання санітарно-гігієнічної обробки устаткування.
3.При здійсненні розрахунків величини виробничої потужності на консервних заводах користуються галузевими рекомендаціями гардо визначення річного фонду часу роботи технологічного устаткування з виробництва консервної продукції в змінах. Наприклад, при виготовленні томатної пасти цей фонд складає від 100 до 150 змін, томатного соку - від 60 до 80 змін, фаршированого перцю - 100 змін, зеленого горошку - від 40 до 70 змін, фруктових компотів - від 100 до 180, освітлених фруктових соків - 70 змін і тд.
1.8.Методика розрахунку виробничої потужності окремих виробничих одиниць
Визначення виробничої потужності підприємства в кінцевому підсумку зводиться до розрахунку виробничої потужності (пропускної здатності) технологічних ліній, груп устаткування, окремих агрегатів. Розглянемо алгоритми розрахунку потужності виробничих одиниць, які найчастіше застосовуються на практиці.
Потужність виробничих одиниць з предметно-технологічною спеціалізацією
Виробнича потужність агрегатів періодичної дії (доменних і мартенівських печей, автоклавів, хімічних агрегатів, плавильних печей і т.ін.) визначається за формулами:
а) у тоннах (лиття та ін.):
ВП = Q* kв Фе / Тц
б) в одиницях готової продукції (виробах, деталекомплектах та ін.)
ВП = Q* Фе* kв / Тц* Вк
де Q – ємність агрегату; kв – коефіцієнт корисного виходу продукції; Тц– тривалість циклу,год.; Фе - ефективний річний фонд часу роботи агрегату, год.; Вк – вага комплекту лиття на виріб (деталекомплект), т.
Потужність потокової лінії механічної обробки чи складанняпродукції, яка часто визначає виробничу потужність цехів масового і крупносерійного виробництва, розраховується за формулою:
ВП = Фе / τ
де Фе -річний ефективний фонд часу потокової лінії, хв.;
τ - такт потокової лінії, хв.
Виробнича потужність автоматичної потокової лінії визначається на основі годинної продуктивності, передбаченої в технічному паспорті лінії і річного ефективного фонду часу її роботи.
Методичний підхід до розрахунку виробничої потужності складального виробництва (цеху, дільниці) залежить від типу виробництва. Так, у масовому і крупносерійному виробництві складання виробів здійснюється на потокових лініях (див. розрахунок потужності потокової лінії).
В умовах одиничного, дрібно- і середньосерійного виробництва в складальних цехах створюються робочі місця (як тимчасові, так і постійні),
обладнані, як правило, спеціальними стендами, на яких здійснюється складання виробів (так звана «стендова»).
Величина виробничої потужності складального цеху при стендовому складанні виробів залежить від співвідношення наявного ресурсу складального цеху і необхідного питомого ресурсу в розрахунку на один виріб. Наявний ресурс складального цеху розраховується в квадратних метро-годинах, як добуток режимного фонду часу цеху (Ф ) на величину його виробничої площі (§в). Питомий необхідний ресурс на один виріб визначається добутком нормативної трудомісткості складання виробів (Јод) на площу, яку займає один стенд (§о ). Формула розрахунку виробничої потужності складального цеху має такий вид:
ВП = Sв*Фр / Sод* tод
Особливості розрахунку потужності технологічно
спеціалізованих виробничих одиниць в умовах багатономенклатурного виробництва
При розрахунку потужностей технологічно спеціалізованих виробничих одиниць (цехів, дільниць, груп устаткування, агре гатів)
в умовах багатономенклатурного виробництва виникають труднощі, пов'язані з тим, що:
♦ на тому самому обладнанні виготовляються машиноком-плекти заготовок і деталекомилекти до великої кількості найменувань виробів;
♦ на тих самих площах здійснюється складання різних видів продукції.
В даних умовах можуть застосовуватися два підходи (або способи) до розрахунку потужності виробничих одиниць: спрощений підхід, заснований на балансових розрахунках, і підхід, що забезпечує розрахунок виробничої потужності у фізичних виробах.