В останні роки трансмісійні масла без присадок (наприклад, нігроли зимовий та літній і т.п.) – це група ТМ-1, які в Україні виробляються і використовуються дуже рідко – тільки в застарілих видах техніки.
У зв'язку з модернізацією автотракторного парку скоротилося, а на деяких заводах цілком припинено, виробництво ряду застарілих трансмісійних масел груп ТМ-1, ТМ-2 і ТМ-3 (АК-15, ТС – 14,5, Тап-15В, ТЭп-15).
На цей час, у залежності від в’язкості, області застосування і складу встановлюється шість марок трансмісійних масел (табл. 15).
Відповідність вітчизняних марок трансмісійних масел вимогам закордонних класифікацій
Відповідність вітчизняних марок трансмісійних масел вимогам закордонних класифікацій представлено в табл. 15.
Таблиця 15. Відповідність вітчизняних трансмісійних маселвимогам закордонних класифікацій
| Позначення масла по нормативному документу | Нормативний документ | Позначення масла по ГОСТ 17479.2–85 | Відповідна група АРІ за експлуатаційними властивостями | Відповідний клас SAE J300 за в’язкістю |
| ТС – 14,5 | ТУ 38. 101110–81 | ТМ-1–18 | GL-1 | 90 |
| АК-15 | ТУ 38. 001280–76 | ТМ-1–18 | GL-1 | 90 |
| ТСп-10 ЭФО | ТУ 38. 101701–77 | ТМ-2–9 | GL-2 | 75W |
| ТЭп-15 | ГОСТ 23652–79 | ТМ-2–18 | GL-2 | 90 |
| ТС | ТУ38.1011332–90 | ТМ-2–34 | GL-2 | 140 |
| ТСЭп-8 | ТУ38.1011280–89 | ТМ-3–9 | GL-3 | 75W |
| ТСп-10 | ТУ 38. 401809–90 | ТМ-3–9 | GL-3 | 75W |
| ТСп-15КТАП-15В | ГОСТ 23652–79 | ТМ-3–18 | GL-3 | 90 |
| ТСз-9гип | ТУ38.1011238–89 | ТМ-5–9 | GL-3 | 75W |
| ТСп-14гипТАД-17и | ГОСТ 23652–79 | ТМ-5–18 | GL-5 | 90 |
| ТСгип | ОСТ 38.01260–82 | ТМ-5–34 | GL-5 | 140 |
| ТМ5–12рк | ТУ 38. 101844–80 | ТМ-5–12э(рк) | GL-5 | 80W-85W |
Умови роботи масел у гідравлічних системах машин, основні вимоги до них. Асортимент і класифікація гідравлічних масел
Гідравлічні системи використовують у багатьох галузях народного господарства. Вони знаходять широке застосування у тракторах, автомобілях, комбайнах та інших сільськогосподарських машинах. Найбільш поширені роздільно-агрегатні гідросистеми дозволяють здійснювати роботу зі знаряддями, що підвішені попереду та позаду трактора.
Крім гідроприводу навісного пристрою трактори орудують окремими гідроприводами – гідро посилювачем рульового механізму, зчіпної ваги, гідросистемою коробки передач та різноманітних системах керування машин.
В якості робочого тіла, що передає зусилля за усіма напрямками, використовуються масла, які одержали назву – робочі рідини. Вони повинні забезпечувати надійну тривалу роботу гідросистеми при різноманітних умовах експлуатації техніки. Для цього робочі рідини повинні задовольняти таким основним вимогам:
- мати низьку температуру застигання, яка повинна бути нижче мінімальної температури повітря;
- мати можливо кращу в'язкіcтно-температурну характеристику;
- мати високу змащувальну спроможність, інакше неминучі підвищений знос циліндрів, поршнів та інших деталей гідросистеми;
- бути стабільними при тривалому використанні (не розшаровуватися, не виділяти осадів і т.п.), не викликати корозії металевих поверхонь, а також не впливати на неметалеві деталі, особливо на гумові шланги та ущільнювачі.
Робочі рідини для гідравлічних систем підрозділяють на нафтові і синтетичні. Більшість сортів гідравлічних рідин виробляють на основі компонентів, що одержані із нафтових фракцій, з використанням сучасних технологічних процесів. Фізико-хімічні і експлуатаційні властивості сучасних гідравлічних масел покращуються шляхом введення до них різноманітних функціональних присадок.
Класифікація робочих рідин для гідравлічних систем мобільної наземної техніки, позначена як гідравлічні масла (ГОСТ 17479. 3–85), заснована на їх в'язкості та рівні експлуатаційних властивостей. В залежності від значення кінематичної в'язкості, гідравлічні масла поділяються на класи, від експлуатаційних властивостей – на групи.
Класифікація в’язкості заснована за показниками в’язкості при 400С (ГОСТ 17479.3–85), тому, гідравлічні масла поділяють на 10 класів (5, 7, 10, 15, 22, 32, 46, 66, 100, 150), що гармонізовано за характеристиками ідентичних відповідних класів ISO VG по ISO 3448 (табл. 16).
Таблиця 16. Класифікація в’язкості гідравлічних масел
| Клас в'язкості | Кінематична в'язкість при 400С, мм2/с | |
| ISO 3448 | ГОСТ 17479. 3–85 | |
| ISO VG 5 | 5 | 4,14–5,06 |
| ISO VG 7 | 7 | 6,12–7,48 |
| ISO VG 10 | 10 | 9,0–11,0 |
| ISO VG 15 | 15 | 13,5–16,5 |
| ISO VG 22 | 22 | 19,6–24,2 |
| ISO VG 32 | 32 | 28,8–35,2 |
| ISO VG 46 | 46 | 41,4–50,6 |
| ISO VG 66 | 66 | 61,2–72,8 |
| ISO VG 100 | 100 | 90,0–110,0 |
| ISO VG 150 | 150 | 135,0–165,0 |
Класифікація за експлуатаційними властивостями. В залежності від експлуатаційних властивостей і складу, гідравлічні масла поділяють на три групи (ГОСТ 17479.3–85) (табл. 17).
Таблиця 17 – Класифікація гідравлічних масел по ГОСТ 17479. 3–85
| Група | Складгідравлічних масел | Рекомендована область застосування | Група, відповідно до ISO 6074/4–82 |
| А | Мінеральні масла без присадок | Гідросистеми під тиском 15 МПа і температурі масла до 80 0С | НН |
| Б | Мінеральні масла з протиокисними і протикорозійними присадками | Гідросистеми, які працюють під тиском до 25 Мпа і температурі масла більше 80 0С. | НL |
| В | Мінеральні масла з протиокисними, протикорозійними і протизносними присадками | Гідросистеми, які працюють під тиском понад 25 МПа і температурі масла більше 90 0С. | HM |
| Масло із загуслою присадкою | HV |
Позначення гідравлічних масел складається з груп знаків:
Перша – позначається буквами – МГ (мінеральне гідравлічне);
друга група знаків позначається цифрами і характеризує клас кінематичної в’язкості;
третя – позначається буквами і вказує на приналежність масла до групи за експлуатаційними властивостями.
Приклад позначення гідравлічного масла: МГ-15В,
де МГ – мінеральне гідравлічне,
15 – клас в’язкості,
В-група масла за експлуатаційними властивостями.