2.2 Вибір двигуна
РН=7,5кВт, n=945 об/хв, МК/МН=2,8. Статор: cosφном=0,7, cosφхх=0,08, ІС.Н=20,9А, Ісх=30А, rc=0,685Ом, хс=0,371Ом. Ротор: Ерн=200В, Ірн=21,6А, rp=0,29Ом, хp=0,544Ом. к=1,59, J=0,142 кг∙м2.
2.3 Розрахунок необхідних механічних і електромеханічних характеристик двигуна
Механічна характеристика ω=f(M). Природну механічну характеристику будують по формулі Клосса.
де М та S – поточне значення моменту і ковзання Skp – критичне ковзання, а – коефіцієнт виражений відношенням активного опору фази статора до приведеного опору фази ротора. По навантажувальній здатності визначимо критичний момент двигуна.
Якщо прийняти механічні втрати в роторі 1% від номінальної потужності двигуна, то номінальний момент можна виразити рівнянням:
Критичне ковзання визначається в результаті рішення рівняння, записаного для номінального режиму роботи двигуна.
Таблиця 2
S | 0,055 | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,519 | 0,6 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1 |
M, Н∙м | 61,579 | 101,474 | 162,138 | 194,717 | 209,75 | 214,46 | 212,983 | 208,278 | 201,826 | 194,558 | 187,02 |
ω, с-1 | 98,941 | 94,23 | 83,76 | 73,29 | 62,82 | 50,360 | 41,88 | 31,41 | 20,94 | 10,47 | 0 |
Асинхронні двигуни з фазним ротором пускають у хід за допомогою активних опорів, включених у ланцюг ротора. Наявність таких опорів зменшує кидок струму і збільшує пусковий момент двигуна аж до значення його максимального моменту.
Перевіримо в даному випадку двоступінчастий пуск. Для якого скористаємося формулою:
2,017 ≥ 1,443;
З розрахунку видно, що такий пуск можливий. Визначимо значення опорів кожної пускової ступіні. Для цього на осі моментів природної характеристики відкладаємо значення моментів М1=0,8Мкр и М2=1,15Мн.
Відповідні ступіні знаходимо по формулі:
Опір першої пускової ступіні:
Опір другої пускової ступіні:
Для побудови пускових характеристик скористаємося пропорцією:
Розрахунок і побудова першої пускової характеристики:
Se | 0,05 | 0,1 | 0,2 |
Su1 | 0,355 | 0,666 | 1,42 |
Розрахунок і побудова другої пускової характеристики:
Se | 0,05 | 0,1 | 0,2 | 0,3 | 0,4 | 0,5 |
Su1 | 0,132 | 0,265 | 0,531 | 0,796 | 1,06 | 1,33 |
Режим противовключения виникає тоді, коли ротор двигуна під дією зовнішніх сил по інерції починає обертатися в напрямку поля статора. Цей режим застосовується для електромагнітних зупинок двигуна в реверсивних електроприводах, а так само для забезпечення посадкової швидкості при опусканні важких вантажів. Практично режим протвовключения можна одержати змінивши порядок проходження фаз обмоток статора. У цей момент двигун необхідно відключити від мережі, інакше він буде розганятися в зворотному напрямку під дією реактивного або активного статичного моменту.
У нашому випадку, тобто у випадку з активним статичним моментом на валові двигуна, різким противовключением, якщо включити в ланцюг ротора значні додаткові опори. Якщо в межах припустимих значень навантажень механічні характеристики прийняти прямолінійними, то значення опору, що забезпечує режим протвовключения, визначитися з вираження:
Загальний опір противовключения складається з опору фази обмотки ротора, пускового опору і власне ступіні противовключения, значення якого визначається з вираження
Режиму противовключения відповідає ковзання в межах 1<S<2.
3. Розрахунок моментів опору на валу двигунів
3.1 Моменти опору на валові двигуна механізму підйому стріли
передаточне число редуктора
η=0,95 – ККД передачі від двигуна до стріли.
При підйомі і спуску стріли з вантажем
При підйомі і спуску стріли без вантажу
3.2 Моменти опору на валу двигуна механізму підйому вантажу
При підйомівантажу
При опусканні вантажу
«–» означає що отримано для гальмового моменту.
4. Розрахунок перехідних процесів
Зміна електромагнітного чи статичного моменту викликає поява так називаного надлишкового, чи динамічного моменту, що у залежності від його знака викликає розгін чи загальмування електропривода. Процес переходу з одного сталого стану в інше називається перехідним процесом. У більшості випадків перехідні процеси впливають на роботу електропривода. Зменшення їхньої динамічності ущільнює графік робочого процесу, що веде до збільшення продуктивності виконавчого механізму. Причинами перехідного процесу є: зміна навантаження, зміна схеми включення, зміна параметрів живильної мережі.