КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Вінницький торговельно-екномічний інститут
Курсова робота на тему:
“Облік витрат на оплату праці”
ПЛАН
Вступ. Залагльні поняття про витрати виробництва.
1. Облік витрат на оплату праці.
2. Види і форми заробітної плати.
3. Аналітичний облік заробітної плати.
4. Синтетичний облік зарплати.
5. Утримання із зарплати.
6. Відрахування на соціальне страхування і інші внески до бюджету.
Висновки.
Витрати виробництва – це витрати живої і опредметненої праці підприємств (об`єднань) на виробництво й збут продукції. В практиці планування і обліку для характеристики витрат виробництва використовують термін “витрати на виробництво”, на випущену продукцію вони виражаються в її собівартості.
Собівартість продукції підприємств являє частину вартості цієї продукції, що включає споживані кошти, предмети праці, послуги інших організацій і заробітню плату працюючих, виражені в грошовій формі.
В умовах удосконалення господарювання собівартість продукції є важливішим економічним показником діяльності об`єднань і підприємств. Управління собівартістю підприємців являє собою планомірний процес формування витрат на виробництво, собівартості одиниці продукції, виявлення резервів економії, зниження собівартості і забезпечення систематичного контролю за виконанням завдань по собівартості.
Складовими елементами системи управління собівартості продукції є прогнозування й планування, нормування витрат, облік і калькуляція, економічний аналіз, контроль за формуванням собівартості.
На схемі зображені найважливіші взаємозв`язки елементів в системі управління.
| Прогно-зування | Плану-вання | Норму-вання | Облік витрат | Кальку-ляція | Економ.аналіз | Контроль |
Облік витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції є основними і відповідальними ланками облікової роботи.
Перед обліком витрат на вир-во продукції поставлені такі основні завдання:
- своєчасне, повне і достовірне відображення в обліці фактичних витрат, пов`язаних з вир-вом і реалізацією продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також невиробничих втрат і робіт; втрат, припустимих на окремих ділянках діяльності підприємства;
- контроль за правильним використанням сировини, матеріалів, топлива й енергій, фонду заробітної плати та іншими статтями витрат, за дотриманням встановлених коштів, затрат по обслуговуванню виробництва і управлінню;
- обгрунтована калькуляція собівартості продукції, правильне складання звітної калькуляції;
- перевірка виконання планів по собівартості і виявленню резервів скорочення витрат;
- виявлення результатів по собівартості продукції цехів і інших підрозділів підпр-ва.
Виконання перерахованих задач повинно базуватися на правильній організації бухгалтерського обліку витрат вир-ва. Добре налагоджений облік сприяє усуненню безгосподарності і надлишків у використанні коштів, їх економії. Це забезпечує зростання рентабельності підприємств і організацій.
У плануванні, обліку і калькуляції собівартості продукції застосовуються декілька угрупувань витрат: по місцю їх винекнення (це можливо для організації внутрішньовиробничого госпрозрахунку), по видам продукції (для калькуляції собівартості) і по видам витрат, тобто по статтям і елементам витрат. Останнє угрупування є досить важливим у обліці собівартості продукції.
Під економічним елементом витрат розуміють первинний однородний вид витрат на вир-во продукції, який на вир-ві неможливо розкласти на складові частини. Основними положеннями прийнята єдина і обов`язкова для всіх об`єднань і підприємств номенклатура економічних елементів витрат на вир-во:
1. Сировина й основні мат-ли (за відрахунок поворотних відходів).
2. Купівельні вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру.
3. Допоміжні мат-ли.
4. Топливо.
5. Енергія.
6. Заробітна плата. Основна і додаткова.
7. Відрахування на соціальне страхування.
8. Амортизація основних фондів.
9. Інші витрати.
Заробітна плата являє собою суттєвий елемент собівартості.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» – це винагорода, виражена, як правило, в грошовій формі, або уповноважений їм орган виплачує робітнику за виконану їм роботу.
Витрати на оплату праці складаються із:
1. Фонду основної заробітної плати.
2. Фонду додаткової зар.плати.
3. Інші заохочення та компенсаційні виплати.
Додаткова зар.плата – це винагорода за працю понад встановлену норму, за трудові успіхи й винахідливість та за
Особі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантовані компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них відносяться виплати у формі винагород по наслідкам роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які передбачені актами діючого законодавства або ті, що проводяться понад встановлені затверджені акти норм.
Під час складання статистичної звітності про праці показуються грошові суми, нараховані до виплати у зв`язку з платіжними документами, за якими з робітниками були проведені розрахунки по зароб.платі. Вказані суми приводяться «брутто», тобто включаючи податки й інші утримання у відповідності з законодавством («нетто» – грошові суми, нараховані до оплати без податку на прибуток і обов`язкових внесків робітника у фонд соціального страхування і пенсійний фонд).
До складу витрат на оплату праці включаються всі витрати підприємств на оплату праці незалежно від джерела фінансування цих (витрат) виплат.
Суми коштів, нарахорваних за щорічні й додаткові відпустки, включаються у фонд оплати праці звітного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки в звітному місяці. Суми, що випадають на дні відпустки в наступному місяці – у фонд оплати праці наступного місяця.
При натуральній формі оплати праці і забезпеченні соціальної допомоги вказані виплати включаються в звіт праці в сумі, обрахованій виходячи з середньої ціни реалізації за звітний період.
Якщо продукція видається безкоштовно, то розмір зароб.плати в цьому випадку буде дорівнювати повній вартості цієї продукції; якщо вона видається за зниженими цінами - то різниці між вартістю проданої за зниженими цінами продукції і її повною вартістю.
Всі види нарахувань в іноземній валюті включаються в фонд оплати праці в національній валюті України в сумі, яка виходить шляхом переоцінки іноземної валюти по курсу Національного банку України на дату їх нарахування.
Дані про фонд оплати за відповідний період минулого року при складанні звітів по праці показуються відповідно до методології, яка прийнята в звітному періоді поточного року.
Фонд оплати праці.
До фонду основної зароботної плати відносяться:
1. Зар.плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки) за відпускними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників і посадовими окладами, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві.
2. Суми процентних чи компенсаційних нарахувань в залежності від об`єму доходів (прибутків), одержаних від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною зар.платою.
3. Суми авторського гонорару робітникам мистецтва, редакцій газет і журналів, телеграфного агенства, видавницвта, радіо, телебачення і інших підприємств та (чи) оплата їх праці, яка відбувається за ставками (розцінками) авторської винагороди, нарахованої на даному підприємстві.
Фонд додаткової зар.плати включає:
1. Надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:
- кваліфікованим робітникам, що зайняті на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майтерність;
- за класність водіям автомобілів;
- персональні надбавки;
- керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строок їх виконання;
- за сумісництво професій (посад).
2. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам і іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів.
- Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи.
- Оплата праці робітників, які не входять до штату підприємства, за виконання робіт згідно договору громоадсько-правового характеру, включаючи договір-підряд.
- Оплата праці у вихідні і святкові (неробочі) дні.
- Вартість бузкоштовно виданих предметів (включаючи форменну одежу, обмундирування), які залишаються в особистому постійному користуванні.
- Оплата щорічних і додаткових відпусток згідно законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку.
- Суми зар.плати по основному місцю роботи робітникам, керівникам і спеціалістам підприємств під час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів.
- Оплата учбових відпусток, передбачених робітникам, які навчаються у вечірніх та заочних вищих і середніх навчальних закладах, а також навчаються без відриву від виробництва у вечірніх, заочних загальноосвітніх школах.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться: