Проектування швейного цеху що спеціалізується на виготовленні демісезонного пальта із напіввовняної (стр. 5 из 11)

2. Технологічні розрахунки і розпланування швейного цеху

2.1 Попередній розрахунок і вибір типу потоку

У даному розділі проектується розробка одномодельного потоку з урахуванням досягнень у науці і швейному виробництві., при продуктивності праці не менше 3%. Вихідними даними являється кількість робочих в швейному потоці – 77 чоловік.

Під тактом потоку розуміють певний проміжок часу, через який повторюється основна фаза: запуск або віпуск одиниці продукції із потоку.

Оскіли відома кількість робочих, знайдемо такт потоку за формулою 2.2:

де Т – трудомісткість виготовлення виробу,с

К_р – кількість робочих в потоці, чол.

(с)

Визначення робочих по вузлах зведемо в таблицю 2.1

Таблиця 2.1 – Попередній розрахунок чисельності робочих потоці

Назва групи, операції, ділянки	Трудомісткість, с	Чисельність робочих
Запуск деталей Заготівельні операціїДублювання деталейОбробка підкладки виробуОбробка капюшонаОбробка спинкиОбробка пілочокОбробка рукавівМонтаж виробуКінцева обробка виробуРазом	5045260937911112112188225913278582	0,454,15,523,4310,0719,161,720,512,0376,96

Потужність потоку виражається випуском виробів в зміну (за добу)., кількістю робочих або робочих місць, встановлених в потоці умовно. Зппотужністю виділяють такі типи потоків:з малою (до 50 чоловік), середньою (52-100 чоловік), великою (більше 100 чоловік.). Оскільки в відома кількість чоловік в потоці – 77, то даний потік можна віднести до середнього.

Знайдемо потужність потоку за кількістю виробів, що випускаються в зміну за формулою 2.2:

М

, (2.3)

де

– тривалість робочої зміни, с (28800)

Т – трудомісткість виготовлення виробу, с

М=260 (од. в зміну)

Визначимо довжину потокової лінії за формулою (2.4):

L_П.Л.

, м

де

– крок робочого місця, м (1,2 – 1,3 для пальто)

К – кількість робочих місць, що приходиться в середньому на 1 одного робочого (1,2 – 1,25 для пальто)

L_П.Л.=77

1,2=110,88 (м)

На основі даних попереднього розрахунку визначається тип запуску і вид потоку

Швейный поток представляет собой сложную производственную систему, объединяющую исполнителей трудового процесса, рабочие места, расположенные в пространстве в соответствии с принятой технологией, организационной формой и оснащенные специальным технологическим оборудованием, и предметы труда (детали кроя, узлы и полуфабрикаты изделия), подвергаемые обработке (и перемещаемые с одного рабочего места на другое) с целью изготовления из деталей кроя готового изделия.

Для любого потока характерны следующие признаки:

. специализация по изготовлению одного или нескольких однородных изделий в определенный промежуток времени;

. закрепление определенной численности рабочих, разделение

производственного процесса на организационные операции, выполняемые одновременно и связанные между собой технологической последовательностью обработки;

. синхронизация всех организационных операций с тактом потока;

. размещение рабочих мест в соответствии с ходом технологического процесса при условии обеспечения минимального пути движения полуфабриката.

Потоки швейного производства можно охарактеризовать такими признаками, как мощность, уровень специализации, форма организации, структура, способом запуска и т. д. Чтобы правильно спроектировать швейный поток применительно к определенным производственным условиям, необходимо знать возможные варианты организации потоков, их сущность, преимущества, недостатки и область применения.

Структура швацького потоку визначається наявністю і кількістю секцій, спеціалізованих ділянок і груп робочих місць і взаємозв’язками між ними. Розрізняють секційні і несекційні потоки. Секційні — це в основному потоки середньої і великої потужності, в яких виділяють спеціалізовані секції або ділянки. Такі потоки в швацькій промисловості знайшли найбільше поширення. У основу спеціалізації покладений принцип ділення технологічного процесу на стадії обробки заготівка деталей і вузлів, збірка (або монтаж) і обробка виробу. Відповідно до цього зазвичай виділяють заготівельну, монтажну і обробну секції. У заготівельній секції розрізняють спеціалізовані ділянки або групи по обробці окремих вузлів виробу. Перевагою секційних потоків є підвищення якості продукції і продуктивності праці на 1,5—2 % за рахунок більшої спеціалізації робочих місць; високий рівень технологічної спеціалізації в секціях і на ділянках дозволяє в значній мірі механізувати процес виробництва шляхом вживання спеціального і напівавтоматичного устаткування; можливість за певний проміжок часу виготовляти в одному потоці більше моделей, а також використовувати різні форми організації потоків, способи запуску і засобу транспортування; наявність міжсекційного запасу створює можливість встановлювати незалежний темп роботи в кожній секції і усувати збої, викликані затримками у зв’язку з освоєнням нових моделей, виходом з буд устаткування і тому подібне