Смекни!
smekni.com

Розробка технологічного процесу обробки диску 07 02 00 в умовах дрібносерійного виробництва (стр. 6 из 8)

найменших граничних розмірів.

На основі даних розрахунку будуємо схему графічного розташування припусків та допусків по обробці отвору Ш80Н7.

Рис. 2.12.1.

Загальні припуски Zmin та Zmax визначаємо додаючи проміжні припуски та записуємо їх значення внизу відповідних граф.

2Zоmin=90+240+1670=2000мкм (2.12.9)

2Zоmах=134+356+2220=2710мкм (2.12.10)

Загальнийномінальна припуск:

Zоном=Zоmin+Вв-Вд=2000+370-30=2340 мкм (2.12.11.)

dзном=dдном- Zоном=80-2,34=77,66 мкм (2.12.12)

Проведемо перевірку правильності розрахунків, які виконали:

--
=134-90=44;
=74-30=44;

=356-240=116;
=190-74=116;

=2220-1670=550;
=740-190=550;

Припуски на механічну обробку інших поверхонь назначаємо по довіднику [10.стор.581].

Лиття в кокіль:

Клас точності розмірів мас 8 для призначення припусків;

Ряд припусків 3;

Для 8 класу точності по [10., табл.2, стор.582] призначаємо допуски лінійних розмірів, на основі яких назначаємо припуски на механічну обробку. Вихідні дані заносимо в таблицю 2.12.1.

Припуски і допуски на поверхні деталі “Диск, які обробляються

Таблиця 2.12.1

Поверхня Розмір Допуск Припуск
1 165 1,6
0,8
2х2,4
2 160 1,6
0,8
2х2,4
3 160 1,6
0,8
2,4
4 Свердлення різьби в суцільному металі
5 Розточування канавки в суцільному металі
6 Ш80 1,4
0,7
2 х 2,3 (розрахунковий 2х1,2)
7 100 1,4
0,7
2,3
8 Ш304 2,0
1,0
:2,8
9 Свердління в суцільному металі
10 Свердління в суцільному металі
11 Шпоночна канавка в суцільному металі

Аналізуючи отримані результати для поверхні 6 – обробка отвору Ш80Н7 бачимо, що розрахунковий метод більш точний 2 х 1,2< 2 х 2,3.

2.13. Розрахунок режимів різання

Основні вихідні дані для розрахунку та вибору режимів різання використовуємо такі: річна програма, робоче креслення деталі та заготовки, використовуване обладнання та інструмент.

Розрахунковим методом визначаємо режими різання на операції фрезерування 020, 1 перехід, різання tпри чорновому фрезеруванні назначаємо максимальну, в нашому випадку дорівнює товщині припуску t=2,4мм (12 квалитет) та шорсткість Ra=12,5.

На вказаному переході виконуємо торцьову фрезерування, на якому для досягнення виробничих режимів фрезерування, діаметр фрези більше ширини фрезерування.

На рис. 2.13.1 покажемо схему фрезерування на 1 перехід 020 операції.

Рис. 2.13.1

При обробці стальних заготовок обов¢язковим являється їх несиметричне розташування відносно фрези.

Для підвищення стійкості інструмента здвиг виконуємо в направленні врізання зуба фрези, чим забезпечуємо початок різання при малій товщині зрізуваного шару.

Подача.

При фрезеруванні розрізнюють такі види подач:

- подача на зуб Sz;

- подача на оборот фрези S;

- хвилиннаподача Sм, яка знаходиться в співвідношенні Sм=Sxn = SzxZxn.

Вихідною величиною при чорновому фрезеруванні є Sz. З таблиці [33.1.стор.240]; Sz=0,09-0,18 призначаємоSz=0,12мм/зуб.

Швидкість різання – окружна швидкість фрези, м/хв;

V=

; (2.13.1)

Значення Сv та показників ступені вибираємо з таблиці 40 [1.стор.241]

Сv=332, q=0,2; x=0,1; y=0,4;u=0,2; p=0;m=0,2; T=240хв.

V=

=206,5 об/хв.

Kv = Kmv x Knv xKuv; (2.13.2.)

Kmv – коефіцієнт, якийвраховує якість обробки матеріалу;

Kmv=Kr(

)nv = 0,85(
)1,45=1,04 (2.13.3)

Knv – коефіцієнт, який враховує стан поверхні заготовки;

Knv = 0.8; - як стальна відливкапо нормальній кірці;

Kuv – коефіцієнт, який враховує матеріал інструменту;

Kuv=1.

Частота обертання шпинделя;

n =

=328,8 об/хв.
330 об/хв;

Знайдемо силу різання Pz при фрезеруванні. Головна складова сили різання при фрезеруванні – окружна сила, Н.

Для знаходження сили різання використовуємо формулу:

Pz=

(2.13.4)

Cp=825; x=1; y=0,75; u=1,1; q=1,3; m=0,2;

Kmp=(

)1 = 0,86;

Pz=

0,86 = 1951,5 H;

Крутячий момент на шпинделі:

Мкр=

=1951б5Нм; (2.13.5)

Потужність різання (ефективна), кВт;

Nc=

=6,58 кВт (2.13.6)

На інші операції режимів різання визначаємо табличним методом.

Результати вибору параметрів різання заносимо в таблицю 2.13.1.

Режими різання при механічній обробці деталі “Диск”

Таблиця 2.13.1

Номер

Глибина

різання

t, мм

Подача

Швид-кість різання V,

м/хв

Частота оберта-ння шпин-деля n, об/хв. Потуж-ність, N, кВт Основ-ний час to, xв.
Опера-ції Пози-ції Пере-ходу

So

мм/об

Sz

мм/зуб

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
020 1-4 1 2,4 2,4 0,12 206,5 330 6,58 4х0,33
5-8 2 2,4 2,4 0,12 206,5 330 6,58 4х0,27
3 2,4 0,96 0,12 262 1324 4,82 2х0,14
4 12 0,32 - 128 509 1,35 0,21
5 1,8 3 - 12 159 2,17 0,10
025 1 12 0,35 - 188 748 3,76 0,09
2 1,1 0,5 - 202 804 2,27 0,39
3 2,8 2,4 0,12 212 675 3,21 0,56
4 0,2 0,25 - 280 1114 1,43 0,57
5 0,06 0,1 - 385 1532 1,07 1,04
030 1 11,5 0,32 - 60 796 1,35 0,09
2 5.7 0,24 - 60 1624 1,04 0,05
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
3 3 0,06 - 60 3185 0,18 0,84
4 0,8 1,34 - 60 1592 0,78 0,01
5 12 0,32 - 186 740 4,85 1,67

Основний час обчислюємо по формулі:

to=

; (2.13.7)

L=l+l1+l2;

де: l- довжина поверхні, що обробляється;

n – число обертів шпинделя;

So – подача мм/об;

l1,l2 – врізання та перебіг інструменту.


3. КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА

3.1. Розробка конструкції верстатного пристрою

В загальному випадку послідовність розрахунку пристрою можна представити в наступному вигляді:

1.Вибір типу тарозмірів установочних елементів, їх кількості, виходячи із схеми базування оброблюваної заготовки, точності та шорсткості базових поверхонь.

2.Вибір типу пристрою (одно- чи багатомісний) виходячи із заданої продуктивності операції.

3.Складання схеми сил, діючих на заготовку, вибір точки прикладання та напрямку сили затиску, розрахунок її величини.

4.Вибір типу затискного механізму та розрахунок його основних конструктивно-розмірних параметрів.

5.Вибір типу силового приводу виходячи із сили тяги та регламентованого часу на закріплення-відкріплення деталі. Розрахунок та уточнення понормалям та ГОСТам розмірів силового приводу.

6.Розробка загального вигляду пристрою та призначення точності його виконавчих розмірів.

7.Розрахунок на міцність тазносостійкість навантажених та рухаючихся елементів пристрою.