Друга фаза композитів на основі міді, що виготовлені методом осадження у вакуумі (стр. 9 из 10)

На Україні прийнятий ряд законів про охорону навколишнього середовища, [21] сформована система по захисту природи і раціональному використанню природних ресурсів, що передбачає систему стандартів охорони праці.

Темою дипломної науково-дослідницької роботи є «Друга фаза композитів на основі міді, що отримані методом осадження у вакуумі».Дана робота проведена в металографічній лабораторії кафедри «Металознавство і термічна обробка металів» НТУ «ХПІ».

При виконанні науково-дослідницької роботи застосовувалось таке обладнання: мікротвердомір ПМТ-3, прилад для стоншення зразків ПТФ-2, мікроскоп електронний, мікроскоп МІМ-7.

Питання охорони праці і навколишнього середовища розглянуті для забезпечення здорових і безпечних умов праці дослідника на робочому місті.

6.2 Виробнича санітарія

З урахуванням вимог ГОСТ 12.0.003–74* [22] в приміщенні лабораторії при виконанні науково-дослідницької роботи можливі небезпечні і шкідливі виробничі чинники, наведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Перелік небезпечних і шкідливих виробничих чинників в приміщенні лабораторії

Небезпечні ішкідливі виробничі чинники	Джерелавиникнення	Нормований параметр	Характер дії	Заходи для забезпечення нормованих параметрів не вище допустимих
1. Електричний струм	Лабораторне устаткування що живиться від мережі	U, В; I, А	Електричні травми, електричні удари	Конструктивні: ізоляція, огорожа; Схемно-конструктивні:занулення, захисне заземлення
2.Неякісне освітлення в лабораторії	Прибори для освітлення	Еmin, лк;КПО, %	Органи зору	Застосуван-ня більш раціональ-них систем освітлення
3.Шкідливі речовини	Протравлен-ня шліфів, шліфувальні станки	ГДК, мг/м³	Захворювання легень, опік	Приточно–витяжна вентиляція, герметизація

При виконанні науково-дослідницької роботи не вимагається постійної фізичної напруги або підняття і перенесення важких речей, тому робота дослідника відноситься до легких фізичних робіт категорії 1б. Енерговитрати організму (витрати енергії при виконанні роботи) – (121 – 150 ккал/г): (140–174 Вт).

Згідно вимогам ГОСТ 12.1.005–88 [23] в приміщенні металографічної лабораторії передбачені допустимі параметри мікроклімату, наведені в таблиці 6.2. з урахуванням періоду року і категорії робіт по фізичній тяжкості.

Дані метеорологічні умови досягнуті за допомогою природної і штучної вентиляції (приточно-витяжна), в холодний період року опалювання, згідно СНиП 2.04.05–91 [24] опалювання здійснено від тепломережі.

Таблиця 6.2 – Допустимі норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря у виробничому приміщенні лабораторії

Період року	Категорії робіт	Температура, ºC	Відносна вологість, %,не більше	Швидкість руху повітря, м/с,не більше
Холодний	Легка – 1б	20–24	75	0,2
Теплий	Легка – 1б	21–28	60 (при 27 ºC)	0,1 – 0,3

В процесі експерименту можливе виділення шкідливих речовин у вигляді парів і аерозолів, що утворюються при отриманні і дослідженні зразків. Перелік шкідливих речовин і їх гранично-допустимі концентрації (ГДК) згідно вимогам ГОСТ 12.1.005–88 [23] наведені в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3 – ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони лабораторії

Шкідливі речовини	ГДК, мг/м³	Клас безпеки
Ортофосфорна кислота	5	ІІІ

Забезпечення ГДК в приміщенні лабораторії досягнуто використанням приточно-витяжної вентиляції згідно з СНиП 2.04.05–91 [24].

В лабораторії передбачено природне і штучне освітлення. Природне освітлення приміщення – бічне одностороннє. Якнайменший розмір об’єкту розрізнення від 0,5 до 1 мм, тому зорові роботи, що виконуються на робочому місці відносяться до IV розряду, під розряду «в» згідно СНиП II-4–79 [25].

Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природної освітленості – КПО (е^ІІІ), %.Нормативне значення КПО для IV – «в» розряду зорових робіт згідно СНиП II-4–79 [25] складає е^III = 1,5%. Оскільки дипломна робота виконана на Україні (м. Харків – IV-й світловий пояс), тому що нормативне значення КПО визначено по формулі:

e^IV = е^III·m·c(6.1)

де е^III – значення КПО світлового клімату для третього поясу, дорівнює 1,5%;

m – коефіцієнт світлового клімату, дорівнює 0,9;

c – коефіцієнт сонячності клімату, дорівнює 0,85;

е^IV = 1,5·0,9·0,85 = 1,15%

Реалізація КПО в лабораторії досягнута шляхом розрахунку площі світлових отворів у стадії проектування будівлі в цілому.

Штучне освітлення в приміщенні – комбіноване і загальне рівномірне. Нормованою величиною штучного освітлення є мінімальне значення освітленості (Е_min, лк). Згідно СНиП II-4–79 [19] для IV – «в» розряду зорових робіт середній точності, контраст об’єкту розрізнення з фоном – середній, характеристика фону – середній; нормативне значення мінімальної освітленості складає 200 лк при загальному і 400 лк при комбінованому освітленні.

Реалізація мінімальної освітленості в лабораторії досягнута використанням в якості джерела світла люмінесцентних ламп ЛБ80–4 та володіючих великою світловіддачею і спектром світла, близьким до природного освітлення.

Розрахунок штучного освітлення у приміщенні лабораторії.

Штучне освітлення в лабораторії–загальне рівномірне. Для даного розряду зорових робіт, виконуваних в лабораторії відповідає контраст об'єкта розрізнення–середній, фон–середній. Нормованою величиною штучного освітлення є мінімальна освітленість, що для проектованої ділянки становить Е_min=200 лк [25].

Вибір джерел світла залежить від наступних факторів: будівельні параметри, архітектурно-планувальні рішення, стан повітря, дизайн.

Лампи накалювання – малоекономічні, мають світловіддачу до 26 лм / Вт і термін служби до 100 годин, але при роботі спотворюють спектр, нагріваються.

Люмінесцентні лампи мають світловіддачу 75 лм / Вт і термін служби 1000 г. також характеризуються гарною передачею кольору, але разом з тим вони дорогі, вимагають спеціального обслуговування, мають складну систему пуску, шумлять і іноді мерехтять. Важко утилізуються.

У приміщеннях з висотою стелі 7 м і вище застосовуються лампи типу ДРЛ. Тому що вони могутніші й мають світловіддачу до 90 лм / Вт.

Висота лабораторії 4 м тому вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ80–4.

Ф_л = 4960 лм

Робимо розрахунок числа світильників у приміщенні лабораторії із формулою 5.2

,

(5.2)

де Е_min – задана мінімальна (нормована) освітленість, лк. Е_min = 200 лк;

k – коефіцієнт запасу, приймаємо 1,6, тому що запиленість значно нижче 1 мг/м^3, відсутність пар кислот і лугів;

S – освітлювана площа, м², S=8·4=32 м²;

z – коефіцієнт мінімальної освітленості, характеризує нерівноваженість освітленості і є функцією багатьох змінних, але найбільшою мірою залежить від відношення відстані між світильниками до розрахункової висоти (L/h),

Для люмінесцентних ламп приймаємо z = 1,1;

n – число ламп у світильнику, n = 2 шт.

η – коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці.

Для визначення η знаходимо індекс приміщення й попереднього коефіцієнта відбиття поверхні приміщення: стелі ρ_п = 70%, стін ρ_с = 50%, підлоги ρ_р = 30% для даного виду приміщення.

Індекс приміщення

i=AB/h·(A+B),

(5.3)

де A, B, h – довжина, ширина, і розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою поверхнею) приміщення, м.

h=H – hсв – hрп,

(5.4)

де H – геометрична висота приміщення, м;

h_св – звис світильника (довжина штанги або шнура, на яких він висить), м; h_cв=0,2…0,8 м, прийнято h_св=0,4;

h_рп – висота робочої поверхні від рівня підлоги, м; h_рп=0,8…1,0 м, прийнято h_рп =0,8 м.

h=4–0,4–0,8=2,8,

i=8·4/2,8 (8+4)=0,95

Тоді коефіцієнт використання світлового потоку для люмінесцентних ламп беремо 37%

Визначаємо кількість світильників за формулою 5.5

,

(5.5)

N=200·1,6·32·1,1/ 4960·2·0,37=3,1 св.

Прийнято 3 світильника.

Розрахунок штучного освітлення призведений методом коефіцієнта використання світлового потоку. Визначена кількість світильників та потужність ламп, що необхідні для забезпечення нормованої освітленості у приміщенні лабораторії.

6.3 Міри безпеки

Все технологічне устаткування, що використовується в ході проведення дипломної науково-дослідницької роботи, живиться від електричної мережі. Особливу увагу приділено питанням електробезпеки.

Приміщення лабораторії по небезпеці ураження людей електричним струмом відповідно до вимог ПУЭ-87 [26], відноситься до класу приміщень з підвищеною небезпекою, оскільки в приміщенні є можливість одночасного дотику людини до металевих будівель (труби водопроводу), що мають з’єднання з землею з одного боку, і металевому корпусу електроустаткування – з іншого.