Проектування парової турбіни (стр. 13 из 16)
на вихідній кромці:
МПа.Згинальні напруження в лопатках під час дії парового зусилля не перевищують 35 МПа.
3. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
Метою економічної частини кваліфікаційної роботи є розрахунок собівартості відпущеної кВтг електроенергії на розглянутій у роботі установці, до складу якої входить турбіна K-22-8.8.
3.1 Теоретична частина
Показники (окремі і загальні) використання основних коштів і способи їхнього підвищення.
Рівень використання основних фондів істотно впливає на загальну ефективність виробництва, тому важливо правильно оцінити цю величину.
Розрізняють загальні і окремі показники використання фондів.
Серед безлічі загальних показників найважливішими є фондовіддача основних фондів, фондоємкість продукції і фондоозброєність праці.
Фондовіддача основних фондів Фвідд показує середній випуск продукції Вгод. у грошовому вираженні в розрахунку на одиницю середньорічних основних фондів Сгод. і розраховується за формулою:
Фвідд.=Вгод./Фгод.
Для розрахунку середньорічної величини основних фондів можна скористатися формулами:
Фгод.=0,5(Фвх.+Фвих.)
Фгод.=Фвх.+Фвв.х nвв./12-Фвив. х nвив./12
де Фвв.,Фвив. - вводимі та виведені основні фонди протягом плануємого періоду;
nвв.,nвив. - кількість місяців від моменту введення (виведення) вводимих (виведених) фондів до кінця року відповідно.
Фондоємкість продукції – показник, протилежний фондовіддачі, що визначає кількість фондів у грошовому вираженні Фгод. в розрахунку на одиницю продукції Вгод і розраховується за формулой
Фємк.=1/Фвідд.=Фгод./Вгод.
Фондоозброєність праці характеризує середню величину основних фондів Фгод. в розрахунку на одного працюючого:
Фозбр.=Фгод./Рспис.
Всі зазначені показники характеризують виробництво в цілому, а їхня величина залежить як від особливостей галузі, так і від ступеня організації виробництва на конкретному підприємстві. Звичайно капіталомісткі галузі із тривалим циклом виробництва мають набагато більш низьку фондовіддачу і високу фондоємкість продукції, ніж галузі з більш сприятливими економічними характеристиками. Наприклад, підприємства важкої промисловості мають фондовіддачу в межах 1-2, тоді як для місцевої, легкої та т.п. галузей її величина доходить до 10-15 і більше.
Недоліки загальних показників використання основних фондів полягають в тому, що вони самі по собі не дають можливості провести детальний аналіз і з'ясувати причини того або іншого стану справ на підприємстві.
Для цього застосовують систему окремих показників використання основних фондів. Ці показники залежать від різних по своїй природі факторів, які розділяються на дві категорії - інтенсивні і екстенсивні. Відповідно до цього і окремі показниками розділяються в такий же спосіб.
До екстенсивних факторів, що визначають екстенсивне використання основних фондів або використання їх за часом, відносять зовнішні стосовно виробничого процесу обставини – дотримання режиму роботи, регламенту праці. Рівень використання основних фондів за часом (екстенсивне використання) визначається коефіцієнтом екстенсивного використання Кекст. за формулой
Кекст.=Квр.=Fдійсн./Fкал.
Де Fдійсн. і Fкал. - дійсний і календарний фонди часу.
Показником екстенсивного використання устаткування на машинобудівних підприємствах також може бути коефіцієнт змінності Ксм.
Кзм.=
Тут -
- відповідно сума працюючих верстатів у кожній із трьох змін (Сi) і в найбільш навантажену зміну (Сmax=C1)Інтенсивне використання фондів визначається внутрішніми факторами, насамперед рівнем завантаження устаткування протягом робочого часу, що у свою чергу залежить як від виробничого завдання, так і від кваліфікації персоналу, стану устаткування, рівня організації виробництва та ін. Все це визначає випуск продукції за одиницю часу і оцінюється коефіцієнтом інтенсивного використання устаткування або коефіцієнтом використання потужності Кінт.
Кінт.=Вфакт./Вном.
Тут Вфакт., Вном. - фактичні і номінальний (паспортний) випуски продукції за одиницю часу.
Узагальнюючим є показник інтегрального використання або просто показник використання основних фондів, що враховує екстенсивні і інтенсивні фактори і розраховується за формулой:
Кінтегр.=Квик=Кекст. х Кінт.
Для підвищення рівня використання основних фондів існують кілька напрямків. Рівень використання залежить від внутрішніх і зовнішніх основних факторів.
До зовнішнього відносять фактори, що визначають стан ринку і позицію виробника на ньому, а саме - конкурентноздатність продукції і самої фірми, попит на вироблений товар, можливість збільшення продажу і т.п.
До внутрішніх факторів відносять усе, що пов'язано безпосередньо з випуском продукції на підприємстві, а саме:
· рівень спеціалізації і кооперування виробництва і відповідна структура устаткування, що у цьому випадку розуміється як співвідношення основного і допоміжного устаткування;
· режим роботи підприємства, скорочення і ліквідація всіх видів нерегламентованих простоїв;
· підвищення інтенсивності використання працюючого устаткування за рахунок відпрацьованої технології, високої якості обслуговування і ремонтів, кваліфікації персоналу, своєчасного забезпечення виробництва всіма видами ресурсів;
· зменшення кількості застарілого і введення в експлуатацію нового і модернізованого устаткування.
3.2 Економічний розрахунок
Розрахунок проводиться за укрупненою методикою, тому що для докладного калькулювання собівартості електроенергії немає достатніх вихідних даних. Розрахунки проводяться за наступними формулами і зводяться в таблиці.
Собівартість 1 кВтг визначається за формулой:
(4.1)де
-собівартість відпущеної кВтг електроенергії; 
-сумарні річні витрати по виробництву електроенергії на установці, обладнаної розглянутою турбіною; 
-річне відвантаження електроенергії на розглянутій установці.Сумарні річні витрати на виробництво електроенергії укрупнено складаються з наступних складових:
- паливна складова Зпал
- амортизаційна складова Aрічн
- витрати на оплату праці з нарахуваннями Зпрац
- загальновиробничі і загальногосподарські витрати Звиробн
Виходячи із цього, можна визначити суму річних експлуатаційних витрат за формулой :
Зсум = Зпал + Aрічн + Зпрац + Звироб (4.2)
Кількість відпущеної електроенергії з урахуванням витрат на власні потреби визначається за формулой:
(4.3)де
- номінальна потужність турбоустановки (кВт) 
- кількість годин роботи за рік турбоустановки з номінальною потужністю (визначається залежно від режиму роботи установки); 
- коефіцієнт витрат на власні потреби установки.Таблиця 4.1 - Вихідні дані для економічного розрахунку
| Найменування показника | Величина | Обґрунтування |
| 1. Установлена потужність, N ном., МВт | 22 | Вихідні дані |
| 2. Число годин роботи блоку з номінальною потужністю, Тріч.ном., година | 7000 | Вихідні дані |
| 3. Питома витрата умовного палива, В пит., кг / кВт | 0,4 | Дані теплового розрахунку |
| 4. Ціна палива, Цпал., грн. /т | 400 | Діючі ціни |
| 5. Питомі капітальні витрати на спорудження основних фондів, Кпит., т. грн/МВт | 800 | Середньостатистичні значення |
| 6. Норма амортизаційних відрахувань,ан., % | 20% | Норматив для даної категорії основних фондів |
| 7. Штатний коефіцієнт, Кшт., чол./МВт | 2 | Середня величина |
| 8. Середньомісячна зарплата одного працюючого, Зміс., грн. / чол. мес. | 2000 | Середньостатистичні дані |
| 9. Коефіцієнт нарахувань на заробітну плату, Кнар. | 0.57 | 0,2 – доп.Зарплата 0,37 – соц. страх та ін. |
| 10. Коефіцієнт витрати на власні потреби, Кв.п. | 0,1 | Дані ТУ на турбіну |
За результатами проведених розрахунків необхідно визначити структуру собівартості відпущеної кВтг електроенергії, виходячи з того, що за 100% береться собівартість 1 кВтг, а всі інші складові собівартості розраховуються за формулой, прийнятою для розрахунку структури будь-якої комплексної величини.
(4.4)де
- питома вага (у частках) i-ої складового цілого числа. 
- i-а складова в абсолютних величинах, 
- сумарна, комплексна величина