Розрахунок на міцність та стійкість колонних апаратів (стр. 7 из 12)
Момент інерції поперечного перерізу корпуса колони відносно центральної осі визначаємо за формулою (4)
.Як суму добавок до розрахункової товщини стінки колонного апарата приймаємо добавку на мінусовий допуск сталевого листа товщиною 8 мм,
мм. 
мм4.Коефіцієнт нерівномірності стиснення ґрунту за відсутністю даних інженерної геології приймаємо рівним
Н/мм3.Оскільки точні розміри фундаменту невідомі, момент інерції підошви фундаменту визначаємо за формулою (5)
.За таблицею 1 визначаємо зовнішній діаметр опорного кільця циліндричної опори колонного апарата діаметром 1000 мм,
мм.Отже
мм4.Період основного тону власних коливань колонного апарата з рівномірно розподіленою по висоті масою в робочих умовах визначаємо за формулою (3)
= 
с.2.3.2 Визначення згинальних моментів в розрахункових перерізах
Згідно з розрахунковою схемою колонний апарат розбиваємо на три ділянки:
мм і 
мм.Відстань від середини 1-ї зверху ділянки до основи колони складає
=15000 – 6500/2 = 11750 мм.Відстань від середини 2-ї зверху ділянки до основи колони складає
=15000 – (6500 +6500/2) = 5250 мм.Відстань від середини 3-ї зверху ділянки до основи колони складає
=0,5×2000 = 1000 мм.Коефіцієнт, який враховує змінення вітрового тиску по висоті апарата, визначаємо за формулою (11)
.Для 1-ї ділянки
.Для 2-ї ділянки
.Для 3-ї ділянки (опори)
.Для району Донбасу (III вітровий район) швидкісний напір вітру складає
МПа.Аеродинамічний коефіцієнт для апарата з обслуговуючими майданчиками приймаємо рівним
.Нормативне значення статичної складової вітрового навантаження на середині
ї ділянки колони визначаємо за формулою (10) 
.Для 1-ї ділянки
МПа.Для 2-ї ділянки
МПа.Для 3-ї ділянки
МПа.Зовнішній діаметр колонного апарата в робочих умовах (з ізоляцією) складає
мм.Середню статичну складову вітрового навантаження на
у ділянку визначаємо за формулою (9) 
.Середня статична складова вітрового навантаження на 1-у ділянку складає
Н.Середня статична складова вітрового навантаження на 2-у ділянку складає
Н.Середня статична складова вітрового навантаження на 3-ю ділянку (опору) складає
Н.Масу
ї ділянки апарата в робочих умовах визначаємо за формулою (13) 
.Маса 1-ї та 2-ї ділянок апарата складає
кг.Маса 3-ї ділянки апарата (опори) складає
кг.Коефіцієнт пульсації тиску вітру для середини
-ї ділянки на висоті 
визначаємо за формулою (21) 
.Коефіцієнт пульсації тиску вітру для середини 1-ї зверху ділянки на висоті 11750 мм складає
.Коефіцієнт пульсації тиску вітру для середини 2-ї ділянки на висоті 5250 мм складає
.Коефіцієнт пульсації тиску вітру для середини 3-ї ділянки на висоті 1000 мм складає
.Коефіцієнт простірної кореляції пульсацій тиску вітру визначаємо за формулою (17)
Параметр
для робочих умов визначаємо за формулою (15) 
.Коефіцієнт динамічності при вітровому навантаженні для робочих умов визначаємо за формулою (16)
.Коефіцієнт
визначаємо за формулою (20) 
.Для 1-ї ділянки
.Для 2-ї ділянки
.Для 2-ї ділянки (опори)
.Відносне переміщення центра ваги
ї ділянки в робочих умовах визначаємо за формулою (19) 
.Для 1-ї ділянки
Для 2-ї ділянки
.Для 3-ї ділянки
Зведене відносне прискорення центра ваги
ї ділянки в робочих умовах визначаємо за формулою (18) 
.Обчислюємо чисельник формули для визначення зведеного відносного прискорення центра ваги
ї ділянки 
Обчислюємо знаменник формули для визначення зведеного відносного прискорення центра ваги
ї ділянки 
Зведене відносне прискорення центра ваги 1-ї ділянки складає
.Зведене відносне прискорення центра ваги 2-ї ділянки складає
.Зведене відносне прискорення центра ваги 3-ї ділянки складає
.Пульсаційну складову вітрового навантаження на
у ділянку 
, Н, в робочих умовах визначаємо за формулою (12) 
.Пульсаційна складова вітрового навантаження на 1-у ділянку складає