Смекни!
smekni.com

Дослідження проблеми взаємозамінності, допусків й посадки (стр. 1 из 3)

Курсова робота

"Дослідження проблеми взаємозамінності, допусків й посадки"


Введення

Ціль курсової роботи – придбання практичних навичок користування стандартами, а також вибору допусків і посадок у конкретних умовах.

Курсова робота складається з наступних основних розділів:

1. Розрахунок і вибір посадок для гладких циліндричних з'єднань;

2. Розрахунок кількості груп деталей для селективного складання з'єднання необхідної точності;

3. Розрахунок і вибір полів допусків для деталей, що сполучаються з підшипниками кочення;

4. Вибір допусків і посадок шпонкових з'єднань;

5. Допуски й посадки шліцевих з'єднань;

6. Розрахунок допусків розмірів, що входять у заданий розмірний ланцюг.

посадка циліндричний шліцевий підшипник


1. Розрахунок і вибір посадок для гладких циліндричних з'єднань

Вихідні дані

1. Номінальний розмір – 120 мм

2. Значення розрахункових зазорів або натягів

мкм;
мкм

3. Система полів допусків – система вала cн

Виконання роботи

1. Визначити середнє значення числа одиниць допуску.

, (1.1)

=346–236=110 мкм

2. Попередньо по таблиці А2 додатки А встановили квалітет 8, по якому виготовляються деталі з'єднання.

3. Визначити значення граничних технологічних натягів.

Шорсткість деталей з'єднання по формулі

, (1.2)

(1.3)


4. Вибрати поля допусків деталей з'єднання по таблицях П 4-П10/4.

, квалітет 8,

, квалітет 8.

Вибираємо основні відхилення отвору по таблиці П8/1 і формулам (1.4), (1.5)

(1.4)

еi=310 мкм

es=ei+Td (1.5)

es=310+54=364 мкм

Записуємо обрану посадку

Перевіряємо дотримання умови вибору

(1.6)

Умова дотримується – посадка обрана вірно.

5. Уточнюємо шорсткість поверхні вала й отвору по формулі (1.2):

мкм,

мкм.

Вибираємо стандартні значення

й
по таблиці:

мкм,

мкм.

По таблиці призначаємо завершальний технологічний процес, що забезпечує необхідну точність і шорсткість:

– для отвору – розточування на токарських верстатах тонке (алмазне)

– для вала – зовнішнє гостріння тонке (алмазне)

6. Вибираємо засобу виміру.

Для отвору:

.00, IT = 54 мкм

Нутромір індикаторний з точністю відліку 0,01 мм, на нормованій ділянці шкали в 0,1 мм,

.

Для вала

, IT =54 мкм – Микрокатр типу ИГП із ціною розподілу 0,005 (±0,15 мм),
.

7. Будуємо схему полів допусків з'єднання

Схема допусків з'єднання

8. Креслимо ескізи з'єднання і його деталей

Малюнок 1.2 – Ескізи з'єднання і його деталей: а – вал, б – отвір,в-в-повне з'єднання

2. Розрахунок кількості груп деталей для селективного складання з'єднання необхідної точності

Вихідні дані

1. З'єднання технологічним, заданим номінальним розміром і полями допусків деталей по можливостях виготовлення –

.

2. Точність з'єднання (експлуатаційного), задана груповим допуском посадки (зазору), необхідне за умовами функціонування з'єднання –

мкм

Виконання роботи

1. Визначити значення допусків, граничних відхилень і граничних розмірів вала й отвору.

По таблиці П4/4 визначаємо верхнього й нижнє граничне відхилення для отвору.

ES = +87 мкм; EI=0 мкм.

По таблиці П8/4 визначаємо верхнього й нижнє граничне відхилення для вала.

es = -36 мкм; ei=-123 мкм.

Найбільший граничний розмір для отвору:

(2.1)

Найменший граничний розмір для отвору:

(2.2)

Найбільший граничний розмір для вала:

(2.3)

Найменший граничний розмір для вала:

(2.4)

Допуски для отвору:

TD=ES – EI =100 – 0 = 100 мкм (2.5)

Допуски для вала:

Td=es – ei = (–36) – (–123) = 87 мкм (2.6)

2. Визначити значення граничних зазорів у заданому з'єднанні (технологічному).

=ES – ei =87 – (–123) = 210 мкм (2.7)

=EI – es =0 – (–36) = 36 мкм (2.8)

3. Визначити число груп вала й отвору для забезпечення заданої точності з'єднання.

, (2.9)

де

– допуск посадки по можливостях виготовлення;

– груповий допуск посадки по вимогах експлуатації.

;
.

Знаходимо кількість груп вала й отвору

, (2.10)

Приймаємо
.

Групові допуски деталей для селективного складання

;
,

т.е. допуски всіх розмірних груп вала або отвори будуть рівні між собою.

(2.11)

4. Виконати схему полів допусків заданого з'єднання

100H9/F9, деталі якого варто розглядати на сім розмірних груп (малюнок 2.1).

Схема полів допусків з'єднання

100H9/f9, деталі якого розсортовані на сім розмірних груп

5. Скласти карту сортувальника, указавши в ній граничні розміри валів і отворів у кожній розмірній групі (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 – Карта сортувальника для сортування на групи деталей з'єднання

Номер розмірної групи Розміри деталей, мм
отвір вал
1 від 100 99,877
до 100,0145 99,8915
2 понад 100,0145 99,8915
до 100,029 99,906
3 понад 100,029 99,906
до 100,0435 99,9205
4 понад 100,0435 99,9205
до 100,058 99,935
5 понад 100,058 99,935
до 100,0725 99,9495
6 понад 100,0725 99,945
до 100,087 99,964

3. Розрахунок і вибір полів допусків для деталей, що сполучаються з підшипниками кочення

Вихідні дані

1. Номер підшипника кочення – 317

2. Значення радіального навантаження на опорі підшипника – 18 кн.

3. Креслення вузла, у якому використовують підшипник кочення – малюнок 15 (додаток Г).