Курсова робота
"Дослідження проблеми взаємозамінності, допусків й посадки"
Введення
Ціль курсової роботи – придбання практичних навичок користування стандартами, а також вибору допусків і посадок у конкретних умовах.
Курсова робота складається з наступних основних розділів:
1. Розрахунок і вибір посадок для гладких циліндричних з'єднань;
2. Розрахунок кількості груп деталей для селективного складання з'єднання необхідної точності;
3. Розрахунок і вибір полів допусків для деталей, що сполучаються з підшипниками кочення;
4. Вибір допусків і посадок шпонкових з'єднань;
5. Допуски й посадки шліцевих з'єднань;
6. Розрахунок допусків розмірів, що входять у заданий розмірний ланцюг.
посадка циліндричний шліцевий підшипник
1. Розрахунок і вибір посадок для гладких циліндричних з'єднань
Вихідні дані
1. Номінальний розмір – 120 мм
2. Значення розрахункових зазорів або натягів
мкм; мкм3. Система полів допусків – система вала cн
Виконання роботи
1. Визначити середнє значення числа одиниць допуску.
, (1.1) =346–236=110 мкм2. Попередньо по таблиці А2 додатки А встановили квалітет 8, по якому виготовляються деталі з'єднання.
3. Визначити значення граничних технологічних натягів.
Шорсткість деталей з'єднання по формулі
, (1.2) (1.3)4. Вибрати поля допусків деталей з'єднання по таблицях П 4-П10/4.
, квалітет 8, , квалітет 8.Вибираємо основні відхилення отвору по таблиці П8/1 і формулам (1.4), (1.5)
(1.4)еi=310 мкм
es=ei+Td (1.5)
es=310+54=364 мкм
Записуємо обрану посадку
Перевіряємо дотримання умови вибору
(1.6)Умова дотримується – посадка обрана вірно.
5. Уточнюємо шорсткість поверхні вала й отвору по формулі (1.2):
мкм, мкм.Вибираємо стандартні значення
й по таблиці: мкм, мкм.По таблиці призначаємо завершальний технологічний процес, що забезпечує необхідну точність і шорсткість:
– для отвору – розточування на токарських верстатах тонке (алмазне)
– для вала – зовнішнє гостріння тонке (алмазне)
6. Вибираємо засобу виміру.
Для отвору:
.00, IT = 54 мкм –Нутромір індикаторний з точністю відліку 0,01 мм, на нормованій ділянці шкали в 0,1 мм,
.Для вала
, IT =54 мкм – Микрокатр типу ИГП із ціною розподілу 0,005 (±0,15 мм), .7. Будуємо схему полів допусків з'єднання
Схема допусків з'єднання
8. Креслимо ескізи з'єднання і його деталей
Малюнок 1.2 – Ескізи з'єднання і його деталей: а – вал, б – отвір,в-в-повне з'єднання
2. Розрахунок кількості груп деталей для селективного складання з'єднання необхідної точності
Вихідні дані
1. З'єднання технологічним, заданим номінальним розміром і полями допусків деталей по можливостях виготовлення – .
2. Точність з'єднання (експлуатаційного), задана груповим допуском посадки (зазору), необхідне за умовами функціонування з'єднання –
мкмВиконання роботи
1. Визначити значення допусків, граничних відхилень і граничних розмірів вала й отвору.
По таблиці П4/4 визначаємо верхнього й нижнє граничне відхилення для отвору.
ES = +87 мкм; EI=0 мкм.
По таблиці П8/4 визначаємо верхнього й нижнє граничне відхилення для вала.
es = -36 мкм; ei=-123 мкм.
Найбільший граничний розмір для отвору:
(2.1)Найменший граничний розмір для отвору:
(2.2)Найбільший граничний розмір для вала:
(2.3)Найменший граничний розмір для вала:
(2.4)Допуски для отвору:
TD=ES – EI =100 – 0 = 100 мкм (2.5)
Допуски для вала:
Td=es – ei = (–36) – (–123) = 87 мкм (2.6)
2. Визначити значення граничних зазорів у заданому з'єднанні (технологічному).
=ES – ei =87 – (–123) = 210 мкм (2.7)
=EI – es =0 – (–36) = 36 мкм (2.8)
3. Визначити число груп вала й отвору для забезпечення заданої точності з'єднання.
, (2.9)де
– допуск посадки по можливостях виготовлення; – груповий допуск посадки по вимогах експлуатації. ; .Знаходимо кількість груп вала й отвору
, (2.10) Приймаємо .Групові допуски деталей для селективного складання
; ,т.е. допуски всіх розмірних груп вала або отвори будуть рівні між собою.
(2.11)4. Виконати схему полів допусків заданого з'єднання 100H9/F9, деталі якого варто розглядати на сім розмірних груп (малюнок 2.1).
Схема полів допусків з'єднання 100H9/f9, деталі якого розсортовані на сім розмірних груп
5. Скласти карту сортувальника, указавши в ній граничні розміри валів і отворів у кожній розмірній групі (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1 – Карта сортувальника для сортування на групи деталей з'єднання
Номер розмірної групи | Розміри деталей, мм | ||
отвір | вал | ||
1 | від | 100 | 99,877 |
до | 100,0145 | 99,8915 | |
2 | понад | 100,0145 | 99,8915 |
до | 100,029 | 99,906 | |
3 | понад | 100,029 | 99,906 |
до | 100,0435 | 99,9205 | |
4 | понад | 100,0435 | 99,9205 |
до | 100,058 | 99,935 | |
5 | понад | 100,058 | 99,935 |
до | 100,0725 | 99,9495 | |
6 | понад | 100,0725 | 99,945 |
до | 100,087 | 99,964 |
3. Розрахунок і вибір полів допусків для деталей, що сполучаються з підшипниками кочення
Вихідні дані
1. Номер підшипника кочення – 317
2. Значення радіального навантаження на опорі підшипника – 18 кн.
3. Креслення вузла, у якому використовують підшипник кочення – малюнок 15 (додаток Г).