Смекни!
smekni.com

Технологія монтажу, ремонту та правила технічного обслуговування синхронних двигунів (стр. 7 из 8)

4.4.1 Просочувальний лак № 447

Просочувальний лак № 447 призначений для сушіння в печі середньої жирності – представляє собою масляно-бітумний розчин. В якості розчинників та розбавників лаку застосовують толуол, ксилом, сольвент та бензин. Час висихання лаку при температурі 100°С – 6 годин. Лак № 447 застосовують для просочування обмоток електричних машин, працюючих при підвищених перегріваннях та в умовах підвищеної вологості.

4.4.2 Просочувальний лак № 458

Просочувальний лак № 458 – прискореного сушіння в печі малої жирності – широко застосовується для просочення обмоток електричних машин загально промислового призначення. Від лаку № 447 відрізняється меншим часом сушіння, який не перевищує 3 год. при температурі 100°С. Різновидом маложирного лаку № 458 являється лак № 458а на скипидарі, який застосовується для просочування обмоток, виконаних із емальованого провода ПЕП. Лаку № 458а властива добра просочувальна здатність та водостійкість, але не стійкий до дії масел. Розчинником лаку є толуол, ксилом, бензин та інші суміші.

4.4.3 Просочувальний лак № 460

Просочувальний лак № 460 – призначний для сушіння в печі, найбільш жирний з усіх масляно-бітумних просочувальних лаків. Відрізняється високою вологостійкістю. Час сушіння – 10 год. при температурі 100°С. Його використовують також в якості покривного лаку для покриття лобових частин обмоток електричних машин. Шляхом змішування різних кількостей готових лаків № 458 та № 460 можна отримати лак № 447.

Загальним недоліком просочувальних лаків є дія їх розчинників на емалеву плівку емальованих провідників обмотки. Тому для просочення обмоток, виконаних емальованими проводами, рекомендується застосовувати водоемульсійний лак ПФЛ-86, розчинником якого є вода.

4.5 Припої

З’єднання провідників обмоток електричних машин здійснюють зварюванням або паянням припоями. В залежності від температури плавлення припої бувають м’які та тверді.

4.5.1 Припої, які складаються в основному із сплаву олова та свинцю

Припої, які складаються в основному із сплаву олова та свинцю, мають низьку температуру плавлення (до 400°С), тому їх називають м’якими. При ремонті електричних машин застосовують м’які припої ПОС-30, ПОС-40 та ПОС-61 (букви означають припій олов’яно-свинцевий, а цифри, які стоять після букв, – відсоток олова в припої).

4.5.2 Мідно-фосфористі та срібні припої

Мідно-фосфористі та срібні припої називаються твердими. Мідно-фосфористий припій ПМФ-7, який вміщує близько 92 % міді та 8 % фосфору, має температуру плавлення 750-800°С.

Тверді припої на основі срібла (ПСр) використовують при паянні особливо відповідальних виробів електронної техніки.

В електровакуумній промисловості твердими припоями паяють вузли електронних ламп, електровакуумних пристроїв, а також герметичних корпусів. Такі припої називаються електровакуумними. Вони повинні мати такі властивості:

– забезпечувати високу механічну міцність паяного з’єданння в інертному газі або вакуумі без використання флюсу, оскільки залишки флюсу і оксиди, що утворилися, можуть забруднювати внутрішню поверхню електровакуумного пристрою;

– не випаровуватися при нагріванні і не забруднювати внутрішні деталі пристрою;

– температура плавлення припою повинна бути приблизно на 100°С вище температури нагрівання приладу Тп при вакуумному відкачуванні;

– мати достатньо високу електро- і теплопровідність.

4.6 Мастильні матеріали

При поточному ремонті електричної машини з підшипниками кочення, як правило, обмежуються промиванням підшипників та закладанням нової порції відповідного мастила. Підшипник промивають керосином, потім вводять в нього консистентне робоче мастило, яке являє собою суміш мінерального масла та мила. Для підшипників машин малої та середньої потужності застосовують мастило УТВ (універсальне, тугоплавке, водостійке) або ЦИАТИМ-201.

4.7 Матеріали, що використовуються для виготовлення сердечників, статора та ротора, та корпусу двигуна

4.7.1 Використання заліза

Для виготовлення корпусу двигуна використовують залізо.

4.7.2 Використання металевих магнітом’яких матеріалів

Для виготовлення сердечників статорів та роторів використовують металеві магнітом’які матеріали, технічно чисте електролітичне і карбонільне залізо, низьковуглецеву електротехнічну сталь, кременисту електротехнічну сталь, пермалої (залізонікелеві сплави).

Технічно чисте залізо містить менше 0,05 % домішок при мінімальній кількості інших домішок. Воно має найвище значення індукційного насичення Bs із всіх феромагнітних матеріалів, низький питомий електричний опір ρ, тому його використовують для виготовлення виробів, які працюють у постійних магнітих полях. Коерцитивна сила Нс і магнітна проникність μ змінюються в широких межах. Це залізо технологічне, добре оброблюється на всіх металорізальних верстатах, має низьку вартість.

Технічно чисте залізо використовують як шихтовий матеріал для одержання практично всіх феромагнітних сплавів. Широко застосовують також електролітичне і карбонільне залізо.

Електролітичне залізо одержують у результаті електролізу

або
. Осаджене на катоді залізо після ретельного промивання і подрібнення в кульових млинах містить велику кількість водню, тому не має високих магнітних властивостей. Після переплавлення у вакуумі та багаторазових випалів його властивості суттєво покращуються. В результаті такої обробки одержують електролітичне залізо, яке містить меншу кількість домішок, ніж чисте залізо, тому воно має більш високі магнітні властивості: коерцитивна сила Нс = 30 А/м, максимальна магнітна проникність
.

Через високу вартість електролітичне залізо використовують рідко.

Карбонільне залізо одержують у результаті розкладання пенту карбонілу заліза

. За різних умов розкладання одержують порошкоподібне або губчасте залізо. В результаті термічної обробки у водні залізо набуває високих магнітних властивостей.

Використовують карбонільне залізо як феромагнітну фазу магнітодіелектриків.

Властивості заліза покращують введенням присадок. При цьому одержують різні марки сталей. Застосовують два основних різновиди магнітм’яких електротехнічних сталей: низьковуглецеві і кременисті.

Низьковуглецева електротехнічна сталь постачається в невипаленому стані з невисокими магнітними властивостями.

Тому сталь піддають термообробці, у процесі якої її повільно нагрівають до температури 900°С, витримують протягом 2…4 годин та повільно охолоджують зі швидкістю не більше 30-40 градусів за годину до температури 600°С. Процес ведуть або в захисному середовищі, щоб запобігти окисненню металу, або в активному середовищі (суміш азоту з воднем), яке забезпечує додаткове очищення сталей від домішок. У результаті термообробки зменшується кількість зерен в одиниці об’єму (збільшуються розміри окремих кристалічних зерен), що покращує магнітні властивості сталей.

Термічно оброблені деталі мають коерцентивну силу Нс = 64…94 А/м, максимальну магнітну проникність

і вміст вуглецю 0,1 %.

Кременисті електротехнічні сталі – це тверді розчини кремнію в залізі. Легування кремнієм використовують як один із способів зниження втрат на вихрові струми в листах низькокварцевої сталі за рахунок підвищення питомого електричного опору ρ.

Пермалої – це сплави заліза з нікелем

або заліза з нікелем та кобальтом
, в основному леговані молібденом, хромом та іншими елементами. До специфічних властивостей пермалоїв відносять: високе значення початкової магнітної проникності в слабких полях; згинання пластини товщиною 0,1…0,3 мм під кутом 90° знижує початкову магнітну проникність у 2 рази; велику чутливість до деформації, особливо якщо при цьому виникає наклеп.

Високонікелеві пермалої використовуються як магнітний матеріал для осердь потужних силових трансформаторів та інших пристроїв, для яких важливо створення великого магнітного потоку.

5 Техніка безпеки при виконанні роботи

5.1 Обслуговування двигунів, генераторів, синхронних компенсаторів

Обслуговування двигунів, генераторів, синхронних компенсаторів пов’язане не тільки з небезпекою ураження електричним струмом, але і з небезпекою механічного травмування працюючого. Тому, як правило, не можна виконувати роботи на машинах, які обертаються. Виключенням являються ті роботи, які не можуть бути проведені на зупиненій машині, наприклад, випробування генераторів, синхронних компенсаторів і їх захисту, шліфування кілець ротора двигуна, перевірка щіток. Під час виконання цих робіт потрібно остерігатися захоплення одежі чи обтирального матеріалу валом машини. Генератор, який обертається, чи синхронний компенсатор, навіть якщо він не збуджений, вважається таким, що знаходиться під напругою, так як напруга в обмотці статора створюється за рахунок остаточного намагнічування сталі ротора.