Похибка затиску

при використанні раціональної схеми базування деталей у пристрої, грамотного компонування пристрою, при безпосередньому зв’язку затискних елементів із механізмами подачі верстату та хорошому технічному стані основного технологічного обладнання зводиться до мінімуму і становить 5¸30 мкм. Приймаємо

=30 мкм
Похибка розташування напрямних елементів у пристрої

визначає орієнтацію напрямних елементів (призматичних шпонок) відносно базових елементів верстатів при встановленні пристроїв на столи верстатів. Приймаємо

=40 мкм.
Похибку пружних деформацій

приймаємо рівною 20 мкм.
Похибка налагоджування

:

=50 мкм.
Похибка розмірного спрацювання (стирання)

має важливе значення при обробленні деталей; приймаємо

=50 мкм.
Температурну похибку приймаємо рівною

=21 мкм – п. 12.7.4.
Похибка зношування

=50 мкм –п. 2.3.
Тоді сумарна похибка при виконанні даної операції становить:
Коефіцієнт k=1, оскільки n=9.

Перевіряємо виконання умови:

(0,85…0,9)Th.

мкм < (365,5…387) мкм
умова виконується, тобто пристрій забезпечить нормальну роботу на протязі всього періоду експлуатації.
1.7 Розрахунок сили затиску, параметрів приводу
Для надійності затискних механізмів в розрахунки сили закріплення вводять коефіцієнт запасу

:

,
де

– гарантований коефіцієнт запасу;

- коефіцієнт, який враховує наявність випадкових нерівностей на поверхні заготовки;

- коефіцієнт, який залежить від прогресуючого затуплення різального інструменту;

- коефіцієнт, який враховує збільшення сили різання при переривчастому різанні;

- коефіцієнт, який характеризує затискний пристрій з точки зору постійності сил, які він розвиває;

- коефіцієнт, який характеризує ергономіку немеханізованого пристрою;

- коефіцієнт, який враховує наявність моментів, що намагаються повернути заготовку.
Значення поправних коефіцієнтів вибираємо згідно рекомендацій стор. 382¸384, [1].

=1,5;

=1,0;

=1,15;

=1,0;

=1,2;

=1,0,

=1,5.

При обробленні площини необхідно забезпечити дотримання двох умов:
заготовка не повинна переміщуватися (зсуватися) під дією колової складової зусилля різання

;
заготовка не повинна провертатися відносно вісі

під дією момента різання

.
Розрахункова схема для визначення необхідної сили затиску

зображена на рис..
На розрахунковій схемі прийнято такі позначення:

– момент різання, Н×м;
– колова складова сили різання, Н;
– сила затиску, Н;
– реакція опори, Н;
– cила тертя у точці прикладання сила затиску

, Н;
– cила тертя у точці прикладання реакції опори

, Н.
Із геометричних побудов приймаємо

м;

м;

м;

м;

м;

м;

м;

м.
Для спрощення розрахунків приймаємо, що реакції опор і повнопрофільного пальця

однакові.
Запишемо рівняння рівноваги для визначення сили затиску

:

(1.7.1)

, (1.7.2)

, (1.7.3)

, (1.7.4)
де

,

,

- коефіцієнти тертя.
Із врахуванням (1.7.2), (1.7.3), (1.7.4) рівняння (1.7.5) матимуть вигляд:

(1.7.5)
Маємо два рівняння рівноваги та два невідомих
,
– cтатично визначена задача.
Рис.1.7.1. Розрахункова схема для визначення необхідної сили затиску

Момент різання

та колову складову сили різання

визначають за емпіричними залежностями:
колова складова сили різання

(1.7.6)
Сp=54,5, х=0,9; y=0,74; u=1,0; q=1,0; w=0 - табл. 41, стор. 291, [4]; SZ=0,08 мм/зуб - табл. 33, стор. 285, [4]; kMp=1,0; t=1,0 мм; B=128 мм; z=10; D=160 мм; n=125 хв-1.

Н.
момент різання

:

(1.7.7)