Проектування та дослідження механізму привода конвеєра (стр. 3 из 8)

де карiолicове прискорення точки B₂ вiдносно B₃

-вектор корiолicова прискорення точки B₂ вiдносно B₃ на кресленні;

З теореми подоби трикутників визначаємо величину вектору P_ae:

Вирішуємо пропорцію і знаходимо рішення:

Знаходимо величину вектору P_ae на кресленні:

Знаходимо прискорення крапки F,яке складається з переносного та відносного рухів точки F:

Знаходимо нормальне прискорення крапки F відносно крапки E:

Визначаємо величину вектору

на кресленні:

Знаходимо прискорення крапки F:

,

де

- величина вектору на кресленні.

Знаходимо тангенцiальне прискорення крапки F відносно крапки E:

,

де

- величина вектору на кресленні.

Знаходимо кутові прискорення ланок 3 і 4:

З теореми подоби трикутників визначаємо величину вектору лiнiйного прискорення центру мас P_as₃ кулiси 3:

Вирішуємо пропорцію і знаходимо рішення:

Знаходимо величину вектору P_as₃ на кресленні:

З теореми подоби трикутників визначаємо величину вектору лiнiйного прискорення центру мас P_as₄ шатуна 4:

Вирішуємо пропорцію і знаходимо рішення:

Знаходимо величину вектору P_as₃ на кресленні:

З теореми подоби трикутників визначаємо величину вектору P_aC:

Вирішуємо пропорцію і знаходимо рішення:

Знаходимо величину вектору P_ac на кресленні:

Друге та третє положення визначаються аналогічно першому.

Таблиця 1.2 Результати обчислень прискорень та кутових прискорень

Параметр	1 (30°)	2 (0°)	3 (60°)
, м/с2	16	16	16
,м/с2	4,9	16	2,3
,м/с2	1,6	0	4
, м/с2	5,12	16	4,6
,м/с2	9,8	21,1	6,19
,м/с2	0,096	0	0,2
,м/с2	3,2	0	0,7
,м/с2	2,08	0	3,8
,м/с2	3,53	10,8	3,5
,м/с2	2,35
,м/с2	6,4
,м/с2	4	0	6,5
,м/с2	3,486	0	4,1
,1/с2	26,47	0	17,1
,1/с2	12,03	0	4,3

2. Кінетостатичне дослідження шарнірно-важільного механізму

Для здійснення силового дослідження важільного механізму треба накреслити механізм та розкласти його на групи Асура у положенні, яке визначається кутом повороту кривошипу

. Для цього положення треба визначити реакції в кінематичних парах та момент на кривошипі з боку двигуна. Перевірити знайдений момент за методом професора Жуковського. При виконанні силового дослідження важільного механізму робляться наступні припущення: тертям у кінематичних парах можна знехтувати, сила опору на повзун 5 діє тільки при робочому ході.

2.1 Визначення маси, сил тяжіння, сил інерції і моментів ланок

q = 80 кг/м

m₃ = q ×l_EC = 80·0,54 = 43,2кг

m₄ = q × l_EF=80·0,266 = 21,28кг

Визначаємо сили тяжіння ланок:

G₃ = m₃ × g = 43,2× 9,81 = 423,79 Н;

G₄ = m₄ × g = 21,28× 9,81= 208,76 Н;

G₅ = = m₅ × g = 32× 9,81= 313,92 Н;

Рівнодіюча сил інерції ланок визначається за формулою:

;

Знак мінус показує, що сили інерції спрямовані навпаки до прискорення центра мас ланок.

;

Для положення механізму визначаємо моменти інерції ланок:

Визначаємо моменти сил i сили iнерцii:

2.2 Визначення сил реакцій в кінематичних парах і врівноважуючих сил методом планів сил

Розглянемо кінематичні групи окремо і визначимо реакції в кінематичних парах. Для цього викреслюємо в масштабі

кінематичні групи.

Прикладаємо сили тяжіння ланок, сили інерції. Дію відкинутих ланок механізму змінюємо силами реакцій.

Структурна група 4-5:

На неї діють сили тяжіння

, , сили інерції , , реакція і реакція в шарнірі E, котру розкладаємо на складові і ,а також момент iнерцii М_ин4 , який ми розкладемо на пару сил .

Для знаходження реакцii

складемо рiвняння моментiв сил вiдносно точки F:

;

Знаходимо маштабний коефiцiент плану сил :

Із плану сил знаходимо:

=

Група 2–3: