Мало поширеною в Україні, але загальноприйнятою у світовій практиці формою розрахунків є акредитивна. Загалом в акредитивній формі розрахунків беруть участь:
а) заявник акредитива — платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива;
б) банк-емітент — банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту;
в) бенефіціар — юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт тощо).
г) виконуючий банк, що здійснює платіж за акредитивом.
Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між заявником на акредитив та бенефіціаром.
Після відвантаження продукції бенефіціар подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива виконуючому банку. При дотриманні всіх умов договору проводиться виплата за акредитивом. Інколи умовою виплати грошей з акредитива може бути акцепт уповноваженої покупцем особи, яка засвідчує в банку постачальника зразок свого підпису.
1.2 Аналіз нормативної бази з обліку операцій на рахунках в банку
Ще зовсім недавно використання при розрахунках (платежах) безготівкових коштів було прерогативою юридичних осіб. Стрімкий розвиток нових технологій і техніки сприяло тому, що безготівкові гроші стають невід’ємною частиною життя кожної людини, швидко витісняючи наявні. Однак наявні кошти гідно витримують «конкуренцію» з безготівковими грошима, коли мова йде про виплату підприємством заробітної плати працівникам, компенсації командировочних витрат, а також при здійсненні інших господарських витрат, як правило, проведених через касу підприємства.
З огляду на той факт, що використання готівки підприємством викликає спокуса витрати їхній не по цільовому призначенню, держава контролює даний процес шляхом уведення нормативних актів. Так, у відповідності зі ст. 40 Закону № 679 Національний банк України встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків і інших юридичних і фізичних осіб в економічному обороті України з застосуванням як паперових, так і електронних документів і готівки, координує організацію розрахунків.
Згідно ст. 56 Закону №679 НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесеним до його повноважень, що є обов’язковими для органів державної влади й органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій і установ незалежно від форми власності, а також для фізичних осіб.
Таблиця 1.2
Перелік нормативних документів по регулюванню операцій на банківських рахунках
Назва документа | Коли прийнятий | Зміст |
1 | 2 | 3 |
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» | від 16 липня 1999 року № 996-XIV | Визначає основи ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні |
Цивільний кодекс України Глава 72 | 16 січня 2003 р. N 435-IV | Визначає взаємовідносини між банком та клієнтом при відкритті банківського рахунку |
Господарський кодекс України Розділ II: Параграф 1 глави 35 | 16 січня 2003 року N 436-IV | визначає основи діяльності суб'єктів господарювання та особливості правового регулювання фінансової діяльності, в тому числі - банківської |
Закон України “Про Національний банк України” Ст. 7 цього | 20 травня 1999 року № 679 | Ст. 7 цього Закону визначає, що Національний банк України встановлює для банків правила проведення банківських операцій |
Продовження таблиці 1.2 | ||
1 | 2 | 3 |
Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” Ст. 6,7 | 05 квітня 2001 року № 2346 | Ст. 6 цього Закону визначає коло осіб, яким банки мають право відкривати рахунки, а також орган (Національний банк України), який встановлює порядок відкриття банками рахунків та їх режими. Види рахунків, що можуть відкриватися банками, встановлюються статтею 7 Закону |
Закон України “Про банки і банківську діяльність”. Глава 11 | 07 грудня 2000 р.№ 2121 | Глава 11 цього Закону встановлює обов'язок банків ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки та осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів |
Положення (стандарт) 3 «Звіт про рух грошових коштів» | Наказ міністерства фінансів від 18 жовтня № 242 | Регулює рух коштів підприємства у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності |
Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене постановою Правління Національного банку України (зі змінами) | 29.12.2003 за № 1256/8577 | регулюється загальний порядок залучення банками України грошових коштів (як у національній, так і в іноземній валюті) або банківських металів від юридичних та фізичних осіб на їх поточні, вкладні (депозитні) рахунки та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів |
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління Національного банку України | 29.03.2004 за № 377/8976 | регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам – інвесторам. |
Загальні правила, форми і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, встановлює нова редакція Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті [7].
Інструкцію приведено у відповідність до норм Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, які набрали чинності з 1 січня 2004 року, щодо порядку здійснення безготівкових розрахунків і з її введенням втратила чинність Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (із змінами), що була затверджена постановою Правління Національного банку від 29.03.2001 № 135 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 за № 368/5559.
Відповідно до вимог Інструкції банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам Інструкції, інших нормативно-правових актів. Списання коштів з рахунків клієнтів мають здійснювати лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 Інструкції.
Вимоги Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов`язкові для виконання ними.
З 9 серпня 2006 року набрала чинності постанова Правління Національного банку України [8].
Запровадження цих Змін було зумовлено необхідністю приведення окремих норм Інструкції у відповідність до вимог: до Закону України [5], відповідно до якого національному оператору поштового зв’язку надано право здійснювати валютні операції на підставі генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій. Згідно зі Змінами, зокрема:
- врегульовано питання використання коштів за поточним рахунком в іноземній валюті відокремленого підрозділу юридичної особи, яка отримала генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій. Режим здійснення операцій у іноземній валюті на території України, загальні принципи валютного регулювання, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин регламентуються Декретом Кабінету Міністрів України [10], Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України [11].
1.3 Методика та організація обліку операцій на рахунках в банку на підприємстві
Організація облікового процесу щодо операцій на банківських рахунках на кожному підприємстві здійснюється відповідно до Наказу чи Положення «Про облікову політику підприємства», рух коштів на цих рахунках відображається згідно до ПСБО 3, ПСБО 1, ПСБО 5. Етапи та порядок загального ведення обліку операцій на рахунках у банку наведено на рис.1.2.
Підприємства (підприємці), що мають поточні рахунки в установах банків, одержують готівку з цих рахунків в установах банків у межах готівкових коштів і витрачають її на цілі, які визначені в грошовому чеку і не суперечать чинному законодавству.
Для відкриття поточних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:
- заяву на відкриття поточного рахунку встановленого зразку. Заяву підписують керівник та головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті не має посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує тільки керівник;
- копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;
- копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально або органом, який реєструє;