Смекни!
smekni.com

Облік і аналіз розрахунків з бюджетом цільовими фондами та позабюджетними організаціями на держ (стр. 10 из 12)

Рисунок 3.1 Нарахування до бюджету за 2000 рік ДП “Укрзалізничпостач”

Рисунок 3.2 – “Нарахування до позабюджетних фондів за 2000 рік ДП “Укрзалізничпостач”

Рисунок 3.3 – “Нарахування до бюджету за 1999 рік ДП “Укрзалізничпостач”

Рисунок 3.4 – “Нарахування до позабюджетних фондів за 1999 рік

ДП “Укрзалізничпостач”

3.3 Аналіз розрахунків з бюджетом, цільовими фондами та позабюджетними організаціями

Структура нарахувань податків до бюджету та позабюджетних фондів за 1999-2000 роки Державного підприємства “Укрзалізничпостач” зображена на рисунках 3.1.-3.4.

Аналізуючи структуру нарахувань розрахунків до бюджету в 1999 році (рис. 3.1.), можна зробити висновок, що найбільшу долю в нарахованих податках займає податок на додану вартість – 70,01 відсотки (в цілому по нарахуваннях до бюджету). Податок на прибуток становить – 18,3 відсотки всіх податків і платежів. Податок на прибуток становить – 5,12 відсотки. Іноваційний фонд становить – 6,09 відсотки нарахувань до бюджету. Найменьше дольове значення має плата податку на землю – 0,19 відсотки, комунального податку – 0,15 відсотки, податку з власників транспортних засобів та самохідних машин – 0,12 відсотки та збір за забруднення природного середовища – 0,02 відсотки. У структурі нарахувань до позабюджетних фондів найбільшу долю складає збір на обов’язкове державне пенсійне страхування – 84 відсотки. Збір на соціальне страхування складає 11 відсотків. Та найменьшу долю має збір на обов”язкове соціальне страхування на випадок безробіття – 5 відсотків.

Якщо аналізувати структуру нарахованих розрахунків до бюджету за 2000 рік (рис. 3.2.), то можна зробити висновок, що найбільше дольове значення також має податок на додану вартість – 75,44 відсотки. Далі йде податок на прибуток – 14,44 відсотки, прибутковий податок – 4,89 відсотків, іноваційний фонд – 4,79 відсотків. Найменьше дольове значення має податок з власників транспортних засобів –0,23 відсотки, податок на землю – 0,12 відсотків, комунальний податок –0,08 відсотків і нульове значення має збір за забруднення природного середовища (0,01%). Аналізуючи нарахування до позабюджетних фондів можна сказати, що дольове значенння збору на обов’язкове державне пенсійне страхування – 82 відсотки, збір на обов”язкове соціальне страхування на випадок безробіття – 10 відсотків та, тепер вже найменьшу долю складає збір на соціальне страхування – 8 відсотків.

Аналізуючи структуру нарахуваннь розрахунків до бюджету та позабюджетних організацій за 1999-2000рр. Можно відмітити, що доля податку на додану вартість збільшилась на 5,43 відсотки, прибуткового податку зменьшилась на 0,23 відсотки, податку на прибуток також зменьшилась , але вже на 3,86 відсотків, іноваційного фонду на 1,23 відсотки, податку з власників транспортних засобів збільшилась на 0,11 відсотків, збору за забруднення природного середовища зменьшилась на 0,01 відсотка, комунального податку зменьшилась на 0,07 відсотки та податку на землю зменьшилась також на 0,07 відсотки, Державного фонду зайнятості населення збільшилась на 5 відсотків, Пенсійного фонду зменьшилась на 2 відсотки та фонду соціального страхування зменьшилась на 3 відсотки.

4 Інформаційні системи обліку розрахунків з бюджетом, цільовими фондами та позабюджетними організаціями

Для удосконалення управління підприємством ДП “Укрзалізничпостач” буди використані нові методи управління і сучасні технічні засоби будування інформаційних систем. Перш за все була проведена реконструкція його технічної та інформаційної бази на основі впровадження автоматизованої системи обліку, контролю і аудиту, у склад якої входять автоматизовані робочі місця бухгалтера (АРМБ).

У зв’язку з новими умовами в управлінні змінилась роль бухгалтерського обліку та суттєвими коригуванням підлягли методологічні і методичні аспекти його організації.

В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовуються ширше ніж при ручній обробки даних.

В умовах використання ЕОМ визначними факторами для завдання форми бухгалтерського обліку є не стільки структура регістрів, їх вид і засіб отримання, скільки методики обробки облікової інформації на протязі технологічного процесу – від вводу первинних даних до отримання цієї інформації, що необхідна для звітності та прийняття управлінських рішень.

Діалового-автоматизована форма бухгалтерського обліку характерізується повною автоматизацією обробки і систематизацією облікової інформації. При цьому будь-які дані можуть відображатися в обліку одразу ж після їх вводу в інформаційну базу даних.

Систематизація і цілісність облікових та аналітичних даних, що утримуються в інформаційній базі, здійснюється автоматично та відображається в віхідних даних обліку, контролю і аналізу. Цілісність даних в синтетичному та аналітичному обліку здійснюється одночасно на основі одпієї і тієї ж інформації. Діалогово-автоматизована форма передбачає автоматизоване виконання задач бухгалтерського обліку як в регламентованому, так і в інтерактивному режимах. При використанні інтерактивного режиму підвищується оперативність обліку, контролю та аналізу, з’являється можливість отримання необхідних довідкових та аналітичних даних на протязі звітного періоду, а не тільки по його закінченні. Додаткові дані можливо отримати по заклику. При бажанні можливо перевірити правильність розрахунків, отримати розшифровки кожного результату показника з вказаною всією вхідною інформацією та порядку проведення в машині розрахунків.

При діалогово-автоматизованій формі бухгалтерського обліку видача інформації користувачам передбачується у вигляді печатних документів, та на екран дисплею. В значній степені автоматизується контроль ведення обліку, що допомагає підвищенню достовірності та правильності облікових даних. На бухгалтерський аппарат при цьому падає відповідальність контролювати виконання вказааних робіт. Бухгалтера при необхідності можуть перевірити показники, відображені у вихідних облікових документах.

Комплекс сводного обліку та складання звітності включає до себе задачі цілістності інформації на аналітичних та синтетичних рахунках з подальшим угрупованню отриманих даних по одному або де-кількома рахунках з метою формування даних для складання звітності, аналізу, аудиту та прийняття управлінських рішень.

АРМБ сводного обліку та складання звітності передбачує відображення господарських опеацій, змінюючих стан засобів підприємства, та їх джерел бухгалтерського обліку.

Останні служать засобом економічного угруповування господарських засобів та їх джерел, що виражені в натуральному і грошовому вимірюваннях та дозволяють отримати в удобному вигляді інформацію, необхідну для управління підприємством.

При цьому використовуються дві взаємопов’язані системи рахунків бухгалтерського обліку – по синтетичним та аналітичним рахункам, що відрізняються ступенем деталізації обліку засобів та джерел, що має велике значення як для посилення контролю за правильністю самого обліку, так і для ефективного використання цієї інформації в управлінні підприємством. На ряду з відображенням господарської діяльності підприємства комплекс задач звітного обліку забезпечує автоматизоване складання бухгалтерського балансу та звітності, що є останнім етапом облікового процесу та виконується систематично по закінченню звітного періоду (місяць, квартал, півріччя, рік).

Рішення задач сводного обліку та складання звітності базується на первинній інформації виникненій в процесі фінансово-господарської діяльності, а також на інформації, яка повністю формується в процесі рішення задач інших участків обліку.

Метою автоматизації сводного обліку є надання інформації, що задовольняє проханням різних користувачів. Користувачів звітної інформації можливо розподілити на три категорії, їм відповідають три категорії АРМ: