Q = 3600 · gi· Fi· K1· K2· K3/4/
Вибір пластинчастого живильника [1; 4; 9]
Годинна продуктивність живильника рівна годинній продуктивності заводу. Довжина доставки живильником і висота його підйому визначаються за умови, що кут підйому живильника буде менше кута тертя матеріалу об настил /кут нахилу 20...25°/. Розв'язується це питання після того, як прийнята відмітка камери дробарки і висота розвантаження самоскидів на кресленні /лист I/.
Ширина настилу живильника без бортів, м:
В =
/5/де Пг - продуктивність живильника, т/год; С2- коефіцієнт / С2 =1 при куті підйому живильника β≤ 1 0°, С2 = 0,9 при β = 11...20°, С2 = = 0,85 при β > 20°/; V- швидкість живильника / V =0,05...0,63 [9, с. 175] /, м/с; р - густина гірської маси, що транспортується /р = = 1,6...2,0/, т/м3; φ1 = 0,4 φ, де φ -кут природного відкосу матеріалу в стані спокою /приймаємо φ = 45°/, град; Dmaxнайбільший розмір шматків каменя, м.
V- швидкість руху стрічки / V= 0,05...0,63 [9, с. I75],м/с.
Потужність приводу живильника, кВт;
N =
/6/де δ = 1,8 - насипна густина каменя, т/м3; П- продуктивність живильника, m/c; L- довжина живильника, м; W= 0,1 - коефіцієнт опору руху; α- кут нахилу живильника, град.
Вибір ковшового елеватора [9]
Ковшовий елеватор передає роздроблений матеріал від дробарки на грохот. По його продуктивності, що складається з Пц або Пг , керуючись даними [9, табл. 11], слід вибрати елеватор і зробити перевірочний розрахунок.
Продуктивність, м3/год:
П = 3,6
, /7/де ік - місткість ковша, л; а - крок ковша, м; φ = 0,7 - коефіцієнт наповнення ковша; V= 0,4...0,63 - швидкість руху ланцюга елеватора, м/с; γ = 1,8 - насипна густина матеріалу /щебеню/, т/м3.
Потужність двигуна, кВт:
N =
, /8/де Н - висота підйому Н = Lкsinα , м; Lк - довжина елеватора, м; α= 70...90° ~ кут нахилу елеватора; η = 0,85 - ККД приводу, К = 0,8...1,3 - коефіцієнт, що враховує потужність холостого коду.
Необхідно перевірити виліт ковша по формулі Lк 2,5 Dmax ,
де Dmax- найбільший розмір крупних шматків матеріалу.
Якщо вказана умова порушується, то слід підібрати інший ківш і виписати технічну продуктивність елеватора.
Вибір стрічкового конвеєра [9]
Стрічковий конвеєр включається тоді, коли відвантаження з проміжних бункерів в автосамоскиди припиняється. В цьому випадку вся продукція заводу поступає на склад. Отже, продуктивність стрічкового конвеєра повинна бути рівна продуктивності заводу, збільшеній на деякий запас /коефіцієнт/, який визначається втратою часу на перемикання розвантажувальних бункерів і на переміщення скидального візка.
Орієнтовно можна прийняти продуктивність конвеєра, м3/год; Пк = 1,5П , де
П- годинна продуктивність заводу, м3/год;
Слід підібрати тип стрічкового конвеєра, тип скидального пристрою. Необхідно підрахувати сумарну потужність двигуна /з обліком потужності, споживаної скидачами/, після чого дати повну технічну характеристику вибраного конвеєра.
Якщо продуктивність вибраного конвеєра невелика, можна замінити двигун і поставити інший, меншої потужності і з меншим числом обертів. Продуктивність стрічкового конвеєра з урахуванням ширини і швидкості руху стрічки [9], м3/год:
при плоскій стрічці
Пк = 150·B2·V/9/
при жолобчастій стрічці
Пк = 300·B2·V/10/
де В - ширина стрічки, м; для сортованого матеріалу
В
/11/Dmax- максимальний розмір шматка матеріалу м; V- швидкість стрічки, м/с. Допустимий кут нахилу для щебеню 20°.
Швидкість стрічки вибирають залежно від ширини стрічки. Для стрічок шириною В, рівній 4, 5, 6, 8, 10м, нормальний ряд швидкостей рівний відповідно 1,5; 1,75; 2; 2,5; 2,75 м/с.
Потужність приводу, кВт:
N=
де LK- довжина конвеєра, м; Н - різниця рівнів кінцевих точок конвеєра, м / із знаком "+" при підйомі вантажу, із знаком "-" - при спуску/; V- швидкість стрічки, м/с; Пк - продуктивність конвеєра, т/год; γ = 1,8 т/м3;3,7 - орієнтовна потужність скидального візка, кВт; К3= 1,25...1,5 - коефіцієнт запасу потужності; Ку = 1,1...1,3 - коефіцієнт, залежний від умов експлуатації.
Потужність двигуна, кВт:
Nдв =
,де η = 0,8 - ККД приводу.
Вибрати двигун
Виписати технічну характеристику конвеєра.
Опис і розрахунок основних параметрів і технологічних показників грохотів [2; 10]
Спочатку слід описати пристрій грохота і принцип його роботи. Найважливішими параметрами, що визначають ефективність і продуктивність грохочення, є розміри просіваючих поверхонь, частота і амплітуда коливань, кут нахилу гуркоту, напрям обертання вібратора і траєкторія руху сита. Співвідношення ширини і довжини просіваючих поверхонь вібраційних грохотів приймається 1:2,5.
Короб грохота виконують з листової сталі марки 35Х, вал вібратора - із сталі Ст5 або легованої, сита - із сталі 65Г. Пружини вибирають стандартні.
Необхідний отвір сита знаходять по формулі
Di=
/13/де
- максимальний розмір матеріалу, що просівається; αі = 0...30° кут нахилу i-го сита.Перевірка вірогідності якості просівання:
Кі =
% /14/де bi= 3...16 -товщина дроту сит, мм. Якщо Кі < 25% слідує збільшити Di .
Визначення оптимальної частоти і амплітуди коливань [2; 8]
Для похилих ексцентрикових і інерційних грохотів з круговим рухом запишемо
n = 4,4
, /15/де n - частота коливань, Гц; а = 0,002…0,005 - амплітуда коливань грохота, м;
l- найбільший розмір отвору в світлу /приймаємо рівним максимальному розміру найкрупнішої фракції/, м.
Площа сит розраховується, використовуючи формулу /4/,м2 ;
F =
, /16/де Q- продуктивність і-го сита ; q - питома продуктивність грохота для певного розміру отвору сит /табл.1/ ; К1- коефіцієнт, що враховує кут нахилу грохота (табл.1);
К2 - коефіцієнт, що враховує процентний вміст зерен нижнього класу Сн у вихідному матеріалі /табл. 1/; К3 = 1- коефіцієнт, що враховує процентний вміст в нижньому класі зерен, розмір яких менше половини отвору сита Сн 1/2 / табл. I/; m- коефіцієнт, що враховує нерівномірність живлення, форму зерен і тип грохота /приймається при грохоченні щебеню m= 0,65 - для горизонтального віброгрохоту і m = 0,5 - для похилого віброгрохоту. Ширина сита В =
; Довжина L = 2,5 В.Ефективність грохочення
Е =
, /17/де Ее - еталонна ефективність грохочення /табл. 2/;
- коефіцієнт, що враховує кут нахилу грохота /табл. 2/; - коефіцієнт, що враховує процентний вміст нижнього класу зерен у вихідному матеріалі /табл. 2/; - коефіцієнт, що враховує процентний вміст в нижньому класі зерен, розмір яких менше половини отвору сита /табл. 2/.Таблиця I
Параметр | Значення параметра | |||||||||||||||
Розмір квадратного отвору сита в світлу, мм | 5 | 7 | 10 | 14 | 16 | 18 | 20 | 25 | 35 | 37 | 40 | 42 | 60 | 70 | ||
Питома продуктивність для горизонтальних грохотів і грохотів з кутом нахилу 18 | 12 | 16 | 23 | 32 | 37 | 40 | 43 | 46 | 56 | 60 | 62 | 64 | 80 | 82 | ||
Кут нахилу сита К1, град | 9 0,45 | 100,5 | 11 0,56 | 12 0,61 | 13 0,67 | 140,73 | 15 0,8 | 16 0,86 | 17 0,92 | 181,0 | 191,08 | 20 1,18 | 21 1,28 | 22 1,37 | ||
Сн , %К2 | 100,58 | 20 0,66 | 30 0,76 | 40 0,84 | 50 0,92 | 60 1,0 | 70 1,08 | 801,17 | 901,25 . | |||||||
Сн 1/2 , %К3 | 10 0,63 | 200,72 | 30 0,82 | 40 0,91 | 50 1,0 | 60 1,09 | 70 1,18 | 80 1,28 | 90 1,37 |
Таблиця 2.
Параметр | Тип грохота | ||
Горизонтальний з прямолінійними коливаннями | Похилий з круговими коливаннями | ||
Ефективність е, % | 89,0 | 86,0 | |
Кут нахилу К1, град | 01,0 | 151,03 | 181,0 |
Сн, % | 200,86 | 500,97 | 601,0 |
Сн1/2 , % | 200,9 | 501,0 | 601,01 |
Процентний вміст нижнього класу зерен у висхідному матеріалі обчислюємо по формулі