де ρ – густина рідини, кг/м3;
λ – коефіцієнт гідравлічного тертя по довжині;
l,d – довжина і діаметр трубопроводу, м;
Vф – середня швидкість течії рідини, м/с.
Коефіцієнт гідравлічного тертя (коефіцієнт Дарсі) визначаємо, виходячи з режиму руху рідини і відносної шорсткості труби ΔЕ/d, де ΔЕ – еквівалентна шорсткість (∆Е=0,06 мм).
Режим руху рідини визначають за числом Рейнольдса
де V – фактична швидкість у всмоктувальному, напірному чи зливному трубопроводі, м/с;
d – діаметр трубопроводу, м;
Розрахунок Reдля ділянок трубопроводу:
для всмоктувальної гідролінії
для напірної гідролінії
для всмоктувальної гідролінії
Якщо рух ламінарний, коефіцієнт гідравлічного тертя визначаємо за формулою
Для труб промислового виготовлення з природною шорсткістю для будь-якої області опору можна скористатися формулою Альтшуля
Коефіцієнт Дарсі на ділянках трубопроводу:
у всмоктувальній гідролінії:
у зливній:
у напірній:
Втрати тиску
на всмоктувальній лінії:
на напірній лінії:
на зливній лінії:
Загальні втрати тиску на тертя по довжині трубопроводу:
Місцеві гідравлічні втрати ΔРМ(Па) визначаємо за формулою Вейсбаха
де ζ – коефіцієнт місцевого опору;
V – середня швидкість у місці перерізу з місцевим опором, м/с;
ρ – щільність рідини, кг/м3.
Місцеві гідравлічні втрати ΔРМ(Па):
на всмоктувальній лінії:
на напірній лінії:
на зливній лінії:
Загальні втрати тиску на тертя по довжині трубопроводу:
Втрати в гідроапаратурі:
втрати у дроселі:
втрати у розподільнику на зливній лінії:
втрати у розподільнику на напірній лінії:
втрати у фільтрі:
Загальні втрати тиску в гідроапаратурі:
Знаходимо сумарні втрати тиску у всмоктувальній, напірній та зливній гідролініях (підставляємо отримані дані у формулу 3.7):
Сумарні втрати тиску не повинні перевищувати 20% тиску, що розвивається насосом. Перевіримо це:
6,3∙0,2=1,26(МПа).
Оскільки сумарні втрати тиску не перевищують допустимі насосом (0,34 МПа <1,26 МПа), то умова виконується.
Необхідний тиск насоса РН обчислюють за рівнянням
де
F – зусилля на штоку гідро циліндра, Н;
Se – ефективна площа поршня, м2;
ηМЦ – механічний к. к. д. циліндра.
Тип насоса вибираємо відповідно до значень необхідної подачі QH=70,62 л/хв і розрахункового тиску РН=5,9 МПа у літературі [2, с.18, табл.2.1; с.30, табл.2.5; с.34, табл.2.7; с.38, табл.2.9].
Вибираємо насос пластинчатий нерегулюємий Г12-24М ГОСТ 13167-82 (Робочий об’єм 80 см3, номінальна подача 70 л/хв=0,001167 м3/с, к. к. д. при номінальному режимі роботи 0,82; тиск на виході з насосу: 6,3 МПа, граничний 7 МПа).
Гідроклапан тиску вибираємо за значеннями необхідного тиску насоса РН=5,9 МПа і подачі вибраного насоса QH=70,62 л/хв [2, с.124, табл.5.3].
Вибрали гідроклапан Г54-34М
Витрата масла: номінальна 125 л/хв;
максимальна 160 л/хв;
мінімальна 3 л/хв.
Тиск налаштунку (МПа): номінальний 1; 2,5; 6,3; 10 або 20;
максимальна 1,2; 2,8; 7; 11,2 або 23;
мінімальна 0,3; 0,4; 0,6; 1,2 або 4.
Ефективну (корисну) потужність NП,Вт, гідроциліндра визначаємо за формулою
де F– зусилля на поршні, Н;
VП – швидкість поршня гідро циліндра, м/с.
Повна потужність N, Вт, гідропривода дорівнює потужності, спожитої насосом:
де
Повний к. к. д. гідропривода
1. Герман В.Ф., Кулі ніч П.Г. Методичні вказівки до курсової роботи з курсу «Гідравліка та гідропневмоприводи», СумГУ, 2002.
2. Свешников В.К., Усов А.А. Станочные гидроприводы. – М.: Машиностроение, 1988. – 512 с.
3. Вильнер Я.М., Ковалёв Я.Г., Некрасов Б.Б. Справочное пособие по гидравлике, гидромашинам и гидроприводам. – Минск: Высшэйш. шк., 1976. – 410 с.