Модернізація системи кеування електроприводом стрічкового конвеєра (стр. 9 из 11)
Тарифна система включає: тарифну ставку, тарифну сітку, тарифно-кваліфікаційні довідники, за допомогою яких можна визначити розряд роботи і що працює відповідно до тарифної сітки.
Тарифна ставка є абсолютним розміром оплати праці різних груп і категорій робітників за одиницю часу. Початковою є мінімальна тарифна ставка першого розряду. Вона визначає рівень оплати найбільш простої праці. Тарифні ставки можуть бути годинні і денні.
Тарифні сітки служать для встановлення співвідношення в оплаті праці залежно від рівня кваліфікації. Це сукупність тарифних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів. Тарифний коефіцієнт нижчого розряду приймається рівним одиниці. Тарифні коефіцієнти подальших розрядів показують, в скільки разів відповідні тарифні ставки більше тарифної ставки першого розряду.
Кваліфікаційний розряд - величина, що відображає рівень професійної підготовки працівника.
Тарифікація робіт - віднесення видів праці до тарифних розрядів або кваліфікаційних категорій залежно від складності праці.
Складність виконуваних робіт визначається на основі їх тарифікації. Тарифікація робіт і привласнення тарифних розрядів працівникам виробляється з врахуванням єдиного тарифно - кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників, єдиного кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців і службовців.
Для планування оплати праці робітників виконують розрахунки середнього розряду робіт і середньої тарифної ставки за формулами:
(4.4)де R1, R2, Rk - розряд робіт;
n1, n2, nk - кількість робітників даного розряду;
n - загальна кількість робітників.
(4.5)де S1, S2, Sk - тарифна ставка даного розряду.
Отже розрахований розряд робіт складе 4 розряд.
грн. /год.Отже розрахована середня тарифна ставка складе 8.22 грн.
5. Економічна частина
5.1 розрахунок матеріальних витрат на електромонтажні роботи
Необхідні для виробництва матеріальні ресурси підприємство купує на ринку у виробників цих матеріалів або у посередників.
Між постачальником і споживачем матеріальних ресурсів оформлюється договір, що регламентує всі умови постачання, а саме:
кількість, якість і ціну матеріалу;
терміни постачань;
форма розрахунків;
відповідальність сторін при порушенні умов договору. Основний обов'язок постачальника - це постачання продукції згідно умов оформленого договору. Після вивчення ринку сировини і матеріалів треба скласти специфікацію на необхідні види матеріальних ресурсів. Специфікація повинна включати найменування і характеристику матеріалів, а також вимоги, що пред'являються до них.
У специфікацію входять всі характеристики і стандарти необхідного матеріалу.
Після складання специфікації визначається перелік можливих постачальників для кожного виду матеріалів. Джерелом інформації для списку постачальників є вивчення ринку сировини і матеріалів. Ціна матеріальних ресурсів - одна з істотних умов договору, вона фіксується в договорі або специфікації. Ціна може бути фіксованою або змінною. У ринкових умовах постачальники матеріалів рідко погоджуються на фіксовану ціну. Якщо на момент складання угоди поважно визначити конкретну ціну, то сторони можуть передбачити фіксацію вхідної ціни, яка впродовж виконання договору може змінюватися за угодою сторін. Така ціна називається змінною, вона є по суті ринковою на момент виконання договору. В цьому випадку в розділі "Особливі умови постачання" вказуються способи визначення змінної ціни. Організацію забезпечення цехів підприємства матеріальними ресурсами можна розділити на декілька етапів:
визначення потреби кожного цеху в матеріальних ресурсах;
встановлення нормативу цехових запасів;
визначення очікуваних залишків матеріальних ресурсів в цехах на початок планового періоду;
встановлення ліміту відпустки матеріальних ресурсів;
встановлення засобу забезпечення цехів матеріальними ресурсами, розробка схем і графіків забезпечення матеріалами цехів підприємства.
При плануванні потреби в матеріально - технічних ресурсах для основного виробництва використовують різні методи розрахунку. Більш використовуваним є метод прямого розрахунку; методи на основі обліку даних про рецептурний склад; про нормативні терміни зносу; на основі формул хімічних реакцій. Методи визначення потреби в ресурсах - це способи визначення кількості матеріальних ресурсів, необхідних для виконання виробничо-господарської діяльності підприємства. Основні дані для визначення потреби - це погоджені з попитом пропорції виробництва товарів і послуг і норми витрати на їх виготовлення.
При плануванні МТО використовують різні методи визначення потреби залежно від наявності необхідних даних, специфіки технологічних процесів виготовлення продукції, призначення матеріалів і інших особливостей виробництва і вжитку цих матеріалів.
Розрахунок вартості матеріалів на виконання електромонтажних робіт здійснений в табличній формі.
Таблиця 5.1 - Розрахунок матеріальних витрат на монтаж системи керування
| Елемент | Одиниці виміру | Кількість | Ціна за одиницю | Сума, грн |
| Резистор МЛТ-0,5 х 51Ом х 5% | шт. | 4 | 0,4 | 1,6 |
| Резистор МЛТ-2 х 36кОм х 5% | шт. | 3 | 0,4 | 1,2 |
| Резистор МЛТ-0,125 х 20кОм х 5% | шт. | 3 | 0,4 | 1,2 |
| Резистор СП3-1б х 1кОм х 20% | шт. | 4 | 0,5 | 2 |
| Резистор МЛТ-0,25 х 510Ом х 5% | шт. | 1 | 0,3 | 0,3 |
| Кнопка з фіксацією | шт. | 4 | 4 | 16 |
| Імпульсний трансформатор МИТ-4 | шт. | 3 | 28 | 84 |
| Трансформатор силовий ТПП231-127/220-50 | шт. | 1 | 35 | 35 |
| Діод 1N4001 | шт. | 6 | 3 | 18 |
| Діод 1N4461 | шт. | 1 | 3 | 3 |
| Симетричний тиристор STA140 | шт. | 3 | 19 | 57 |
| Транзистор Т1Р61А, | шт. | 1 | 20 | 20 |
| Варистор | шт. | 3 | 1,2 | 3,6 |
| Конденсатор К73-17 х 1,0мкФх250Вх 10% | шт. | 3 | 0,6 | 1,8 |
| Конденсатор КМ-3 х 10нФ х 10% | шт. | 2 | 0,7 | 1,4 |
| Котушка індуктивністі | шт. | 6 | 1 | 6 |
| Опттрон TLP521-1 | шт. | 6 | 10 | 60 |
| Микросхема SN7400N | шт. | 4 | 11 | 44 |
| Микросхема SN74193N | шт. | 4 | 13 | 52 |
| Микросхема SN7422N | шт. | 21 | 13 | 273 |
| Разом | 681,1 | |||
5.2 Розрахунок фонду оплати праці бригади
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців, спеціалістів, керівників.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені
норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань.
Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг роботи).
Тарифна ставка визначає розмір оплати праці робітника за одиницю часу (годину, день, місяць). Тарифна ставка робітника 1-го розряду встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлену величину мінімальної заробітної плати. Тарифні ставки інших розрядів розраховуються множенням тарифної ставки першого розряду на тарифний коефіцієнт відповідного розряду.
Для оплати праці робітників, що виконують електромонтажні роботи, використовується погодинна система.
Погодинна оплата праці включає дві системи - просту і погодинну, при якій заробіток визначається місячним окладом або множенням тарифної ставки на фактично відпрацьований час, і погодинно - преміальну, при якій працівник додатково отримує премії при досягненні ним добрих результатів.
Погодинна оплата праці застосовується, по-перше, в тих випадках, коли вміст і інтенсивність роботи настільки часто міняються, що неможливо або економічно недоцільно встановлювати на неї конкретні норми вироблення; по-друге, у випадках, коли важливіше стимулювати не зростання вироблення, а високу якість продукції або роботи; по-третє, на ділянках, де індивідуальне вироблення не залежить або мало залежить від робітника, а визначається самим технологічним процесом.
Погодинно оплачується, як правило, і праця інженерів, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу.
Погодинна оплата праці не означає, що люди отримують гроші просто за час перебування на робочому місці. Робітник - погодинник зобов'язаний виконувати встановлені йому виробничі завдання або забезпечувати безперебійну роботу верстатів, агрегатів, або інших машин, закріплених за ними, відповідно до норм обслуговування.
Бригада монтажників у складі 3 чоловік має погодинно - преміальну систему оплати праці. Бригада займається обслуговуванням, наладкою і монтажем ліфтів.
При погодинно - преміальній системі оплати праці, окрім заробітку за тарифом, робітникові може бути додатково нарахована премія в розмірі від 30% до 40% тарифного заробітку або встановлена оплата за високоякісне і своєчасне виконання роботи.