Таблиця 2.2 – Характеристика речовин та матеріалів, що орудують в виробництві
Найменуванняматеріалу | КласнепезпечностіГОСТ12.1.007-88-\44\ | ПДКУ повітріробочої зони, м2\м3ГОСТ12.1.005-88-\24\ | Характеристика діїНа організм людини | Перша допомога та заходи безпеки |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Доломіт,глиноземСульфат натрію,сода, Пісок (не більше 70%SiO2 ) | 4 4 3 3 2 | 6 6 2 2 1 | Запорошення верхніх дихальнихшляхів, схильністьдо захворюваньорганів диханняУраження шкіряного покровуз утворенням наривів і язвДіє на організм людини у виді аерозолі (пилу) | Витяжна вентиляція, індивідуальні засоби захисту, фільтруючі респіратори ШБ-1 “Лепесток”, спец.одяг.Спец.одяг, захисні окуляризволоження матеріалівДля захисту робітників від впливу шкідливих речовин,передбачається спец.одяг,герметизація обладнання |
2.1.4 Характеристика пожежонебезпечних властивостей вжитих речовин та матеріалів приведена в таблиці 5.3
Таблиця 2.3 – Характеристика пожежної та вибухопожежної небезпеки речовин, що використовуються в виробництві та матеріалів
НайменуванняРечовин | Характеристика пожежо - тавибуховонебез-печності | КатегоріяІ група вибуховонебез-печності сумішіГОСТ12.1.011--78* \49\ | Показники пожежно та вибухонебезпечності ГОСТ12.1.044-89* \28\ | ||
t спал. см, Сº | об % (г/м3) | ||||
НКПР | ВКПР | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Вугілля | ГП | Група БКлас III | - | 100 – 250 | - |
2.1.5 Згідно ОНТП 10 – 90 [29] приміщення цехів заводу по пожежній та вибухопожежній небезпеці відносять:
приміщення складового цеху до категорії Д, тому що застосовують негорючі матеріали в холодному стані;
приміщення скловаренного цеху до категорії Г, тому що застосовують негорючі матеріали в розплавленому стані; ділянка формування скляних банок скловаренного цеху до категорії А, тому що застосовують горючий газ, водень.
Згідно ДБН 3.1.1 – 7 – 02 [30] ступень вогнестійкості приміщення складового цеху – IV, скловаренного цеху – III. У відповідності з ДНАОП 0.00 – 1.32 – 01 [22]приміщення складового та скловаренного цехів відносять до класу П – IIа. У відповідності з ДНАОП 0.00 – 1.32 – 01 [22] по ступені небезпеки поразки людей електричним струмом приміщення відносять: приміщення складового цеху – до класу приміщень з підвищеною небезпекою, тому що є можливість одночасного доторкання до металевих корпусів електрообладнання, з одного боку, та що мають з’єднання з землею металевими конструкціями будівель, технологічними апаратами, з іншого боку.
2.1.6 Згідно з ДНАОП 0.00 – 1.29 – 97 [42] виробництво склотари відноситься до класу IV ширина санітарно – захистної зони дорівнює 100м.
2.1.7 Роботи в цехах по електрозатратам організму відповідають IIб категорії робіт (середньої важкості)
Згідно ГОСТ 12.1.005 – 88 [24], ДСН 3.3.6.042 – 99 [50] для даної категорії робіт вибираємо оптимальні та допустимі параметри мікроклімату, які приведені в таблиці 2.4
Таблиця 2.4
Допустимі та оптимальні параметри метеорологічних умов
Категорія робітпо єнергозатратаморганізму | Пора року | Температура Сº | Відносна вологістьне більше % | Швидкістьруху повітря,м/с не більше | |||
Допусти-ма | Оптімаль-на | Допусти-ма | Оптімаль-на | Допусти-ма | Оптімаль-на | ||
СередньоїважкостіII б | Холо-нийТеп-Лий | 15-21 16-27 | 17-1920-22 | 7570 (при27ºС) | 60-40 60-40 | 0,4 0,2-0,5 | 0,2 0,3 |
Щоб нормалізувати параметри мікроклімату в проекті передбачені слідуючи заходи:
- згідно з СН и П 2.04.05 – 92 [32] застосування отеплення в холодну пору року, вентиляція, для уникнення протягів із вхідних та вихідних дверей передбаченні повітряні заслони;
- механізація та автоматизація технологічного процесу;
- герметизація обладнання (дробарок), застосування ЗІЗ.
2.2.2 Раціональне освітлення приміщення і робочих місць має велике значення. Це дає можливість забезпечити сприятливі умови праці. У цеху передбаченні використання штучного освітлення у вечірній час доби, природне освітлення – бічне, одностороннє, здійснюється через мережні прорізи з зовнішніх стінах будинку.
Нормоване мінімальне значення коефіцієнта природної освітленості (КПО)для IV розряду зорових робіт, відповідно до СН и П II – 4 – 79 (23 – 05 – 95) становить еІІІн = 1,5%; тому що приміщення цеху розташовано в IV смузі мережного клімату, тоді еІVн = m с еІІІн ,
де m – коефіцієнт світлового клімату; дорівнює 0,9 для міст україни;
с – коефіцієнт сонячного клімату; дорівнює 0,85;
еІVн = 1,5 х 0,9 х 0,85 = 1,1475%; джерело освітлення (загальне) люмінесцентної лампи ЛД40 – 4, тип світильника – ПВЛМ 2х40.
Нормальне мінімальне значення освітленості для IV розряду зорових робіт відповідно до СН и П II–4 –79 (23 – 05 – 95) складає Еmin = 200 лк, при цьому фон-середній, контраст – середній, підрозряд в.
При виконанні розділу з охорони праці було проаналізовано небезпеки та шкідливі фактори при проведенні масо-заготовчого процесу; дана характеристика пожежонебезпечних властивостей використовуваних речовин.
Знайдені заходи що до нормалізування параметрів мікроклімату та освітлення цеху.
Література
1. Лебедев А.А., Писаренко Г.С., Деформирование и прочность материалов при сложном напряженом состоянии.- К: вища школа, 1976г.- 415с.
2. Гребенщиков И.В. Просветление оптики и уменьшение отражения света поверхностью стекла. – М.-Л. ОГИЗ, 1946- 228с.
3. Китайгородский И.И. Технология стекла.- М.: стройиздат, 1967- 564с.
4. Павлушкин Н.М. Химическая технология стекла и ситаллов.-М.: стройиздат 1983- 683с.
5. Бондарь К.Т. Производство стеклоизделий – М.: стройиздат 1978
6. Соминов Ф.Т. Производство стеклоизделий – М.: стройиздат 1976г.
7. Бутт Л.М., Поляк В.В. Технология стекла.- М.: стройиздат 1971-368с.
8. Виды брака в производстве стекла (Вак.х., Баук. ФКГ., Брюнкер Р. и др.) Под.ред. Г.Иесбен-Марведеля и Р.Брюнкера. Пер.с нем.- М.: стройиздат 1986-648с.
9. Бартнев Г.М. Строение и механические свойства неорганических стекол - М.: стройиздат 1966- 261с.
10. Справочник по производству стекла (под ред. проф. И.И.Китайгородского)- М.: стройиздат 1966 – т.У.- 1020с.
11. Тыкачинский И.Д. Проектирование и синтез стекол и ситаллов с заданными свойствами М.: стройиздат 1977-145с.
12. Аппен А.А. Химия стекла.-Л.: Химия 1974-351с.
13. Использование недефицитных сырьевых материалов Матвеев Г.М., Киселева Т.В., Лыско Л.А., Атарашвили В.А.- М.: ВНССЭСМ, 1991- сер. 9. стекольная промышленность: обзорная информация, выл.3.-с.1-37