При розрахунках з постачальниками за будівельні матеріали, розрахунках з підрядником за виконані будівельно-монтажні роботи бухгалтерією використано субрахунок 364. По дебету субрахунку 364 відображені суми оплачених рахунків за будівельні матеріали, в кореспонденції з рахунком обліку грошових коштів 321 “Реєстраційні рахунки для обліку коштів загального фонду державного бюджету”. На вартість матеріальних цінностей, отриманих від постачальників, складена бухгалтерська проводка: по дебету субрахунку 204 “Будівельні матеріали” і кредиту субрахунку 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”.
По закінчені будівництва вартість виконаних будівельно-монтажних робіт відображено по дебету субрахунку 801 “Видатки з державного бюджету на утримання установи та інші заходи” і кредиту субрахунку 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”, або субрахунку 675 “Розрахунки з іншими кредиторами”.
По закінчені ремонтних робіт було складено акт приймання виконаних підрядних робіт типова форма № КБ-2в затверджена наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237\5.
В акті вказана кошторисна вартість ремонту згідно затвердженому розрахунку витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість завершених робіт. Зміни в характеристиці відремонтованої покрівлі митниці, пов’язані з його ремонтом - вказані у відповідному розділі акту і технічного паспорту об’єкту.
Акт, складений у двох примірниках, підписаний уповноваженим на прийняття основних засобів робітником установи, і представника підрядної організації, що здійснювала ремонт. Перший примірник акту передано до бухгалтерії установи, де зроблені відповідні записи в інвентарній картці обліку зазначеного об’єкта про виконаний ремонт. Другий примірник передають установі, що виконувала ремонтні роботи.
Вартість поточного і капітального ремонтів основних засобів не зараховується на збільшення їх балансової вартості, а списується на поточні витрати митниці за рахунок відповідних джерел фінансування.
Якщо проводиться модернізація, у результаті якої частина старого об'єкта розбирається, демонтується, заміняється новими частинами, то чи виникає в цьому випадку необхідність зменшувати вартість об'єкта, що модернізують на вартість тих матеріальних цінностей, що будуть оприбутковані для їхнього подальшого використання. Ні, такої вимоги не передбачено. Отже, ніякого зменшення балансової вартості групи (незалежно до якій з них відноситься об'єкт, що модернізують) відбуватися не повинне. Відображення в обліку господарських операцій з ремонту і модернізації основних засобів наведено в таблиці 2.3.
Зміст господарської операції | Кореспондуючі субрахунки | |
Дебет | Кредит | |
1. Списано витрачені на ремонт основних засобів ремонтні матеріали, запасні частини, пальне тощо | 801 | 234, 235, 238 та ін. |
2. Нарахована зарплата працівникам установи за виконані ремонтні роботи з нарахуванням на соціальні заходи | 801 | 661,651, 652, 653, 654 |
3. Прийняті роботи із закінченого ремонту основних засобів, виконаного підрядним способом (на суму з ПДВ) | 801 | 364, 675 |
4. Прийняті роботи з реконструкції основних засобів, виконані підрядною організацією: - на суму вартості робіт разом з ПДВ - одночасно другий запис (на суму без ПДВ) | 801, 103-105 | 631 401 |
Що стосується витрат, понесених митницею в зв'язку з модернізацією, то вони враховуються в звичайному порядку, тобто витрати на ці роботи зараховують на збільшення первісної вартості основних засобів.
Введення об'єкта, що модернізують, в експлуатацію потрібно здійснити з місяця, що настає за тим, у якому об'єкт знову став придатним для корисного використання.
2.5 Облік вибуття і списання основних засобів
Кінцевою стадією руху основних засобів є їх вибуття, яке супроводжується списанням з балансу митниці зазначених об'єктів обліку.
Основні засоби, які стали непридатними, підлягають списанню відповідності до порядку, передбаченого Державним казначейством України. Списання основних засобів здійснюється по первісній чи відновлювальній вартості. При списанні основних засобів, що були в експлуатації в документах поряд з їх вартістю вказується сума нарахованого зносу.
З балансів установ можуть бути списані будівлі, споруди, устаткування, прилади, обладнання, транспортні засоби, інвентар, які стали непридатними для подальшого використання: морально застарілі, зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).
Для визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих активів наказом керівника митної установи щорічно створюється постійно діюча комісія у складі:
1) керівника або його заступника (голова комісії);
2) головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, - особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);
3) керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;
4) особи, на яку покладено відповідальність за збереження необоротних активів;
5) інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).
Для участі в роботі комісії з встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших основних засобів, які перебувають під наглядом Державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта. У тих установах, де технічне обслуговування здійснюється своїми штатними спеціалістами, акт чи довідка готуються ними. У цьому випадку до складу комісії входить відповідний спеціаліст даної установи.
Постійно діюча комісія митної установи:
1) проводить огляд основних засобів для складання акта на їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку;
2) встановлює неможливість відновлення і подальшого використання об'єкта в даній установі та вносить пропозиції про його продаж, передачу чи списання;
3) встановлює конкретні причини списання об'єкта: фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та інше;
4) встановлює осіб, з вини яких трапилося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації;
5) встановлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об'єкта і проводить їх оцінку;
6) здійснює контроль за вилученням із списаних основних засобів придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу, та контролює їх здачу на відповідний склад.
У тих випадках, коли обладнання списується у зв'язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об'єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому вищестоящою організацією, та робить в акті на списання посилання на пункт та дату затвердження плану. Дозвіл на списання з балансу основних засобів надається керівником установи, установою вищого рівня або головним розпорядником бюджетних коштів в наступному порядку:
1) вартістю до 5000 грн. за одиницю - з дозволу начальника митниці;
2) вартістю від 5000 до 10000 грн. за одиницю - з дозволу вищого керівництва;
3) вартістю понад 10000 грн. за одиницю - з дозволу Центральної інвентаризаційної комісії Державної митної служби України.
Державні установи відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, мають право лише за попередньою згодою галузевого Міністерства (відомства) і, як правило, на конкурентних засадах.
Для розгляду питання про згоду (погодження) на відчуження державного майна установі необхідно подати до Державної митною служби України такі документи:
1) звернення установи на ім'я першого заступника стосовно відчуження майна;
2) техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та напрямів використання виручки від продажу майна;
3) відомість про вартість основних засобів, які пропонуються до відчуження, згідно з даними бухгалтерського обліку на дату оцінки. До відомості додається інформація про дату введення в експлуатацію об'єкта, первісна вартість придбання (в гривнях), дата і сума індексації основних засобів (послідовно за всі періоди індексації);
4) акт інвентаризації основних засобів, які пропонуються до відчуження;
5) акт технічного стану основних засобів, складений на дату оцінки і затверджений керівником підприємства;
6) акт оцінки відчуженого майна незалежними експертами (відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність” від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ.
Предмети, які втратили своє значення, але придатні для використання, можуть бути списані тільки за умови, що їх неможливо продати чи передати іншій установі. При списанні необоротних активів складається відповідний акт за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет) “Акт про списання основних засобів”, ОЗ-4 (бюджет) “Акт про списання автотранспортних засобів”, форма та порядок складання яких затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.1997 р. № 125/70 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 р. за № 612/2416. При списанні матеріальних цінностей можуть складатися акти довільної форми із зазначенням вичерпної інформації щодо їх кількісних та якісних показників, а також причин вибуття (списання). В акті про списання матеріальних цінностей детально висвітлюються причини вибуття об'єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обґрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення. При списанні автотранспортних засобів, крім того, вказується пробіг автомобіля і дається технічна характеристика агрегатів і деталей автомобіля та можливість подальшого використання основних деталей і вузлів, які можуть бути отримані в результаті демонтажу. При списанні з балансів установ матеріальних цінностей, які вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію з поясненням причин, які викликали аварію, та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб. Якщо в результаті ліквідації матеріальних цінностей окремі деталі, вузли, матеріали можуть бути використані чи підлягають передачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей. Акти про списання матеріальних цінностей, складені комісією, затверджуються керівником установи