на громадян, винних у неподанні невчасній подачі декларацій про прибутки або включення в декларації неправильних даних, у відсутності переліку або неправильного ведення переліку прибутків і витрат, для яких встановлена обов'язкова форма переліку, - від одного до п'ятьох неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати;
на громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, винних у протидіях посадовим особам державних податкових адміністрацій, у тому числі в недопущенні їх у помешкання, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності й одержання прибутків, - від двадцяти неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати;
на громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його одержання передбачене законодавством, - від трьох до восьми неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією виготовленої продукції, засобів виробництва і сировини, або без її;
на громадян, що продають товар без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їхньої дії, або реалізують товари, не позначені деклараціях, - від одного до десяти неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати, а за ті ж дії, допущені громадянином, що протягом року піддавався адміністративному стягненню за одне з зазначених порушень, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних податком мінімальних розмірів заробітної плати.
11. Користуватися безперешкодно в службових цілях засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності.
12. У випадку виявлення зловживань під час ведення контролю за рухом валютної виручки, проведення розрахунків із споживачами з використанням касових книг, а також по утриманню лімітів готівки в касах і їхньому використанні при розрахунках за товари, роботи і послуги, давати доручення органам державної контрольно-ревізійної служби на проведення ревізій.
13. Вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей і розрахунків; у необхідних випадках опечатувати каси, касові помешкання, склади й архіви.
Права, передбачені пунктами 1-4, 6, 11 і 13, надаються посадовим особам державних податкових адміністрацій, а права, передбачені пунктами 5, 7-10 і 12, тільки начальникам державних податкових адміністрацій і їхніх заступників.
Посадові особи державних податкових адміністрацій зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав і інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом, забезпечувати виконання покладених на державні податкові адміністрації функції і повною мірою використовувати дані їм права.
За невиконання або не належне виконання посадовими особами державних податкових адміністрацій своїх обов'язків їх притягають до дисциплінарної, адміністративної, карної і матеріальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Збитки, нанесені неправомірними діями посадових осіб державних податкових адміністрацій, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету.
Посадові особи державних податкових адміністрацій зобов'язані притримуватися комерційної і службової таємниці.
Скарги на дії посадових осіб державних податкових адміністрацій подаються в ті державні податкові адміністрації, яким вони безпосередньо підпорядковуються. Скарги розглядають і рішення приймають у місячний термін з дня їх надходження. Рішення щодо скарг можна оскаржити протягом місяця у вищестоящій державній податковій адміністрації.
У випадку незгоди підприємств, установ і організацій із рішенням Державної податкової адміністрації України, воно може бути оскаржене в арбітражному суді.
У випадку незгоди громадян із прийнятим рішенням, дії посадових осіб державних податкових адміністрацій можуть бути оскаржені в порядку суду.
Подача скарги не зупиняє оскаржуванні дії посадових осіб державних податкових адміністрацій.
Оскарження дій посадових осіб державних податкових адміністрацій, пов'язаних із накладенням адміністративної відповідальності, здійснюється відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Останнім часом існує прецендент, коли органи державної податкової служби без встановленої законом підстави зупиняють операції платників податків на всіх рахунках (за винятком основного) в банківських установах за непогашення ними податкової заборгованості протягом п'яти робочих днів від дня її виникнення.
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» у пункті 5 статті 11 надає, як було зазначено вище, органам державної податкової служби право зупиняти операції платників податків на їхніх рахунках у банківських установах у разі:
«— відмови у проведенні документальної перевірки чи недопущення посадових осіб органів державної податкової служби для обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з утриманням інших об'єктів оподаткування незалежно від їх місцезнаходження, обладнання, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, вагокасових комплексів, .систем та засобів штрихового кодування;
— неподання органам державної податкової служби та їх посадовим особам бухгалтерських звітів, балансів, податкових декларацій (розрахунків), декларацій про валютні цінності, звітів про застосування електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів;
— непред'явлення свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, сертифікатів відповідності електронних контрольно-касових апаратів. комп'ютерних систем;
— порушення підприємством, установою, організацією, громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності встановленого законом порядку реєстрації в органі державної податкової служби як платників податків, відсутності обліку об'єктів оподаткування або коли існує реальна загроза витрачання коштів чи відчуження майна, вилучення яких у встановленому законом порядку є єдиним засобом відшкодування збитків, завданих державі у зв'язку з неплатоспроможністю юридичної особи, що перевіряється».
Таким чином, Законом встановлено конкретний та вичерпний перелік випадків, коли органи державної податкової служби мають право зупиняти операції платників податків на їхніх рахунках у банківських установах.
Закон не передбачає інших підстав для зупинення операцій платників податків у банківських установах органами державної податкової служби і не делегує жодним іншим органам державноі влади повноважень для встановлення додаткових підстав для зупинення операцій платників податків у банківських установах.
Наказом ДПА України про затвердження Положення про зупинення операцій платників податків на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах від 23.04.98 р. №191 (зареєстрований в Мін'юсті України 23.09.98 р. за №593/3033) було детально регламентовано процедурний порядок реалізації наданого органам державної податкової служби права зупиняти операції платників податків.
Президент України Указом «Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами» від 04.03.99 р. №167/98 запровадив правову норму. згідно з якою в разі непогашення платником податкової заборгованості протягом п'яти робочих днів від дня її виникнення органи державної податкової служби мають право на шостий робочий день приймати рішення про припинення операцій на всіх рахунках (за винятком основного) в банківських установах (ст. 8).
Отже, Президент України запровадив додаткову підставу для зупинення операцій платників податків у банківських установах органами державної податкової служби.
Жодним чином не заперечуючи доцільність та своєчасність надання органам державної податкової служби такого права, хочу зазначити, що органи державної податкової служби, діючи відповідно до вимог згаданого вище Указу № 167/98, у той же час порушують Конституцію та Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до Конституції України органи державної влади «зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» (ч. 2 ст. 19).
ЗаконУкраїни «Про державну податкову службу в Україні» не передбачає, що підставою для зупинення операцій
платників податків у банківських установах органами державної податкової служби є непогашена податкова заборгованість платника податків протягом п'яти робочих днів від дня її виникнення.
Отже, не викликає сумніву те, що органи державної податкової служби, зупиняючи операції платників податків на їхніх рахунках в банківських установах за непогашення податкової заборгованості протягом п'яти робочих днів від дня її виникнення, порушують Конституцію та Закон України «Про державну податкову службу в Україні». .
Правильність такого висновку підтверджена Пленумом Верховного суду України, який в постанові від 01.11.96 р. №9 зазначив, що суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі; «коли укази Президента України, які внаслідок їх нормативно-правового характеру підлягають застосуванню судами при вирішенні конкретних судових справ, суперечать Конституції України» (підпункт 4 п. 2).
Крім того, «якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини» (ч. 2 п. 5).
Література.
1. Боровець Д. Коли органи державної податкової служби мають право зупиняти операції платників податків на їхніх рахунках // Галицькі контракти, 1999, №40, с.22.
2. Налоги: Учеб. пособ./ Под ред. Буряковского В.В. -Днепр.: Пороги, 1998. -611c.