3.3. Принципи обов'язкового і добровільного страхування
* Обов'язкову форму страхування відрізняють наступні принципи:
1. Обов'язкове страхування встановлюється законом, згідно з яким страхувальник зобов'язаний застрахувати відповідні об'єкти, а страхувальники вносити належні страхові платежі. Закон звичайно передбачає:
перелік підлягаючих обов'язковому страхуванню об'єктів; об'єм страхової відповідальності; рівень або норми страхового забезпечення; порядок встановлення тарифних ставок або середні розміри цих ставок з наданням права їх диференціації на місцях; г'періодичність внесення страхових платежів; ^ основні права і обов'язки страхувальника і страхувальників. Закон, як правило, покладає проведення обов'язкового страхування на державні страхові органи.
2. Суцільний обхват обов'язковим страхуванням вказаних в законі об'єктів. Для цього страхові органи щорічно проводять по всій країні реєстрацію застрахованих об'єктів, нарахування страхових платежів і їх стягування у встановленітерміни.
3. Автоматичностьпоширення обов'язкового страхування на об'єкти, вказані в законі. Страхувальник не повинен заявляти до страхового органу про появу в господарстві підлягаючого страхуванню об'єкта. Дане майно автоматично включається в сферу страхування. При черговій реєстрації воно буде враховане, а страхувальнику пред'явлені до сплати страхові внески. Так, наприклад, чинне законодавство встановлює, що будови, що належать громадянам, вважаються застрахованими з моменту встановлення на постійне місце і зведення стін і даху.
4. Дія обов'язкового страхування незалежна від внесення страхових платежів. У випадках, коли страхувальник не сплатив належні страхові внески, вони стягаються в судовому порядку. У разі загибелі або пошкодження застрахованого майна, не оплаченого страховими внесками; страхове відшкодування підлягає виплаті з утриманням заборгованості по страхових платежах. На не внесені в термін страхові платежі нараховуються пені.
5. Бессрочностьобов'язкового страхування. Вона діє протягом всього періоду, поки страхувальник користується застрахованим майном. Тільки бесхозное і ветхе майно не підлягає страхуванню. При переході майна до іншого страхувальника страхування не припиняється. Воно втрачає силу тільки при загибелі застрахованого майна.
6. Нормування страхового забезпечення по обов'язковому страхуванню. З метою спрощення страхової оцінки і порядку виплати страхового відшкодування встановлюються норми страхового забезпечення в процентах від страхової оцінки або в рублях на один об'єкт, наприклад 800 крб. на одну голову великої рогатої худоби в даній місцевості і т.д.
По обов'язковому особистому страхуванню в повній мірі діють принципи суцільного обхвату, автоматичности, нормування страхового забезпечення. Однак воно має суворо обумовлений термін і повністю залежить від сплати страхового внеску (наприклад, по обов'язковому страхуванню пасажирів).
Добровільна форма страхування побудована на дотриманні наступних принципів:
1. Добровільне страхування діє і внаслідок закону, і на добровільних засадах. Закон визначає підлягаючі добровільному страхуванню об'єкти і найбільш загальні умови страхування. Конкретні умови регулюються правилами страхування, які розробляються страхувальником.
2. Добровільна участь в страхуванні в повній мірі характерна тільки для страхувальників. Страхувальник не має права відмовитися від страхування об'єкта, якщо волевиявлення страхувальника не суперечить умовам страхування. Даний принцип гарантує укладення договору страхування на першу (навіть усному) вимогу страхувальника.
3. Вибірковий обхват добровільним страхуванням, пов'язаний з тим, що не всі страхувальники виявляють бажання в ньому брати участь. Крімтого^ за умовами страхування діють обмеження для висновку договорів.
4. Добровільне страхування завжди обмежене терміном страхування. При цьому початок і закінчення терміну особливо обмовляються в договорі, оскільки страхове відшкодування або страхова сума підлягає виплаті, якщо страховий випадок стався в період страхування. Безперервність добровільного страхування можна забезпечити тільки шляхом повторного переукладення договорів на новий термін.
5. Добровільне страхування діє тільки присплаті разового або періодичних страхових внесків. Вступ внаслідок договору добровільного страхування зумовленийсплатою разового або першого страхового внеску. Несплата чергового внеску по довгостроковому страхуванню спричиняє за собою припинення дії договору.
6. Страхове забезпечення по добровільному страхуванню залежить від бажання страхувальника. По майновому страхуванню страхувальник може визначати розмір страхової суми в межах страхової оцінки майна. По особистому страхуванню страхова сума за договором встановлюється угодою стотон.
У свою чергу, цивільне право охоплює право власності, зобов'язальне право, авторське і винахідницьке право, спадкове право. Оскільки страхові правоотношения, відображаючи істоту категорії страхування, мають форму взаємних зобов'язань сторін, ці правоотношениявідносяться до зобов'язального права.
Одназсторін, що беруть участь в страхуванні, страхувальник, приймає на себе страховий ризик іншої сторони страхувальника, його потреба в страховому захисті відповідних об'єктів страхування. Відповідно до цього страхувальник берет на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування, страхову або іншу суму страхувальнику або іншій особі в зв'язку з настанням страхового випадку, якщо цей випадок спричинив обумовлені зазделегідь руйнівні або іншінаслідки. Інша сторона страхувальник берет на себе зобов'язання сплатити страхувальнику зумовлені страхові внески і виконати інші дії, пов'язанізі страхуванням. Іншими словами, страхові зобов'язання євозмездными (оскільки можливі і безвідплатні безкоштовні). За страхову послугу страхувальника страхувальник платить страхові внески. Ця обставина також витікає зсуті категорії страхування, яка виражає відносини по формуванню грошового страхового фонду за рахунокнадходження страхових внесків (платежів) від страхувальників і використання цього фонду тільки серед тих же страхувальників.
Зобов'язання страхувальника досить багатогранні. Для прийому на страхування матеріальних цінностей страхувальник оглядає і страхову оцінку відповідного майна, нараховує і отримує належні страхові платежі, видає страхувальнику страхове свідчення. Принастанні страхового випадку складає страховий акт в підтвердження цього юридичного факту, його обставин і причин, визначає розмір збитку і суму страхового відшкодування, проводить виплату належних грошей, стягає в судовому порядку виплачене страхове відшкодування з винних лиць, вирішує воп-
рос про відмову у виплаті страхового відшкодування. По особистому страхуванню страхувальник виконує аналогічні дії, але з урахуванням особливостей таких нематеріальних об'єктів страхування, як життя, здоров'я і працездатність людини.
Страхувальникові в свою чергу подає заяву про страхування, якщо воно добровільне, сплачує разовий або періодичні страхові внески, повідомляє страхувальнику необхідні відомості, істотні для страхових правоотношений, зберігає страхове свідчення, має право достроково припинити сплату періодичних внесків, якщо його влаштовують пов'язані з цим наслідки. Після страхового випадку страхувальник зобов'язаний повідомити про нього страхувальнику, виконати дії, пов'язаніз рятуванням потерпілого майна і приведенням його в порядок, представити відомості про обставини і причину страхового випадку, про розмір збитку і інш., якщо це істотне для виплати страхового відшкодування або страхової суми, визначає спосіб виплати дричитающихсяйому грошей, має право на претензії до ^страхувальника, що дозволяються у відомчому і судовому порядку. ^ Страхові правоотношения можуть бути внедоговорными (обов'язковими для сторін) і договірними, виникаючими післяволеизъявлениясторін про укладення договору страхування. І ті і інші правоотношения повинні бути убрані в письмову форму.
Приобов'язковому страхуванні страхувальник оформляє документи і облікові регістри, що відображають наявність і рівень страхового забезпечення підлягаючих страхуванню об'єктів, вручає на руки страхувальникам страхові свідоцтва. Страхувальники внаслідок закону зобов'язані вносити страхові платежі. Не внесені в термін платежі переходять в недоплати і підлягають стягненню в безперечному або судовому порядку. По добровільному страхуванню укладення договору починається з письмової або усної заяви страхувальника і закінчується врученням страхувальнику страхового свідчення. При цьому договір страхування набирає чинності тільки післясплати страхувальником належне з нього
; разового або першого страхового внеску.^
Особливість договорів добровільного страхування складається в тому, що вони формально є двосторонніми, а внаслідок їх умов по суті, трьохсторонніми і навіть в окремих випадках багатосторонніми. Так, за договором особистого страхування