Облік розрахунків по обов'язковому державному
соціальному страхуванню на випадок безробіття.
Постановою Верховної Ради України від 02.03.2000 № 1533-111 прийнято Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», який набрав чинності з 1 січня 2001 р.
Соціальне страхування по безробіттю передбачає матеріальне забезпечення:
- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
- допомога при частковому безробіттю (вимушеному тимчасовому скороченню нормальної або встановленої законодавством тривалості робочого часу, перерв в отриманні заробітку або скороченню його розміру у зв'язку з тимчасовим припиненням виробництва без припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного характеру);
- матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
- матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному і непрацездатним особам, що знаходяться на його утриманні;
- допомога по працевлаштуванню, у тому числі надання роботодавцю дотації на створення робочих місць;
- допомога на поховання у випадку смерті безробітного або особи, що знаходиться на його утриманні.
Управління страхуванням на випадок безробіття здійснюється Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Розміри страхових внесків встановлюються на календарний рік:
- для роботодавця — в процентах до суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат (у тому числі в натуральній формі), що підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян;
- для найманих працівників — у процентах до суми оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні і компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян;
- для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності — в процентах до суми оподатковуваного доходу (прибутку).
Страхові внески на соціальне страхування на випадок безробіття платники сплачують одночасно з одержанням коштів в установах банку на виплату заробітної плати і зараховуються на рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Облік розрахунків по внесках на соціальне страхування на випадок безробіття підприємство (платники внесків) веде на рахунку 653 «За страхуванням на випадок безробіття». На суму нарахованих внесків у бухгалтерському обліку роблять запис по кредиту рахунка 653 «За страхуванням на випадок безробіття» і дебету рахунків:
23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та ін. (на суму внесків, визначених до основної і додаткової заробітної плати, нарахованої працівникам);
661 «Розрахунки за заробітною платою» (на суму внесків, утриманих із заробітку працівників).
Перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування на випадок безробіття відображається платниками збору по дебету рахунка 653 «За страхуванням на випадок безробіття» в кореспонденції з кредитом рахунка 31 «Рахунки в банках».
Облік розрахунків по обов'язковому державному пенсійному страхуванню
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставки збору на пенсійне страхування в таких розмірах:
Для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських організацій, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників,–– 32% від фактичних витрат на оплату праці працівників, які вилучають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат (у тому числі в натуральній формі), а також винагород, які виплачуться громадянам за виконання робіт згідно з цивільно-правовими договорами, крім виплат, передбачених Переліком видів оплати праці та виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для позначення пенсій.
Облік розрахунків по обов'язковому державному соціальному страхуванню
Порядок нарахування, витрачання та обліку розрахунків по збору на обов'язкове державне соціальне страхування регламентується Законом України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування», інструкцією про порядок надходження, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування України, затвердженою Правлінням Фонду соціального страхування України.
Згідно з Законом України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування», ТОВ “Авто-Лайф” використовує працю найманих працівників, ставка збору в фонд соціального страхування встановлена у розмірі 2,9%, в фонд соціального страхування від нещасного випадку –– 1,05% від об'єкта оподаткування.
В бухгалтерському обліку на суму збору на соціальне страхування роблять запис:
Д-т рах. 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та ін. (на суму збору, визначеного до основної і додаткової заробітної плати та інших виплат, що включаються до фондів оплати праці)
К-т рах. 652 «За соціальним страхуванням».
(додаток № 13-17)
Тема 4. Облік запасів.
Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:
- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
- знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.
Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.
Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів є економічно обгрунтована їх класифікація. Відповідно до Положення (стандарту) 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси поділяються на:
- сировину, основні і допоміжні матеріали; комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних
потреб;
- незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;
- готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;
- товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
- малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу) якщо він більше одного року;
Первинною вартістю запасів, які прибрані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
- суми, які сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю),
- суми, які сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги у зв'язку з пошуком та придбанням запасів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; затрати по заготівлі, на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню і ризику транспортування запасів;
Інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням. До таких витрат, зокрема, належать прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісних характеристик запасів.
Не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):
- понаднормативні втрати і недостачі запасів;
- відсотки за користування позиками;
- витрати на збут;
- загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням.
Первинна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням (стандартом) 9.
Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів на ТОВ “Авто-Лайф” ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси» за субрахунками:
201 «Сировина й матеріали»,
202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»,
203 «Паливо»,
204 «Тара й тарні матеріали»,
205 «Будівельні матеріали».
206 «Матеріали, передані в переробку»,
207 «Запасні частини»,
208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»,
209 «Інші матеріали».
По дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки (додаток №18-23), по кредиту — витрати на виробництво, вибуття запасних частин, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки (додаток №24-36).