Бухгалтерський облік є найбільш масовим видом обліку, оскільки ведеться у всіх господарських самостійних ланках світової економіки. Завдяки йому керівництво господарства, власники, органи управління дістають необхідну економічну інформацію для управління, оцінки і здійснення контролю за господарськими процесами.
1.2. Характеристика терміну "бухгалтерський облік”
Облік — це процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) фактів, процесів, подій природи або суспільного життя. Спостереження зводяться до визначення змістовної характеристики об'єкта обліку, яку потрібно облічити, тобто до визначення предметної суттєвості об'єкта обліку, вимірювання — до вираження об'єкта обліку в визначених одиницях вимірювання (натуральних, речових, трудових або вартісних), реєстрація ~ до фіксації даних про предметну суттєвість (властивість) об'єкта обліку, одиниць його виміру та інших характеристик.
Якщо процес обліку відбувається над об'єктами господарського характеру, то такий облік називають господарським.
Господарський облік - це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів, які являють собою дійсні явища (споруда, трактор, хліб тощо) або дійсний процес (купівля, виготовлення продукту, виконання роботи, надання послуги тощо) господарювання.
Постійне ускладнення господарського життя призвело до диференціації господарського обліку. Сьогодні в економічній літературі господарський облік поділяють за різними ознаками. Найбільш важливими слід визнати поділ за видами та за характером.
За видами господарський облік поділяють на оперативний, статистичний та бухгалтерський, за характером — на фінансовий та управлінський. Кожний вирішує свої завдання.
Інформаційні потреби щогодинного, щозмінного та щодобового управління, коли необхідне гнучке маневрування, постійне регулювання, контроль та оцінка ходу робіт, забезпечуються оперативним обліком.
При необхідності одержання інформації про показники, які характеризують закономірності та тенденції розвитку господарства, застосовують статистичний облік.
Для того, щоб одержати узагальнюючі дані (інформацію про стан господарства, зміни, які у ньому відбуваються, стан взаємозв'язків та взаємовідносин одного господарства з іншим) та на їх основі визначити результати господарювання, ведуть бухгалтерський облік. До основних ознак бухгалтерського обліку належать: юридична доказовість, безперервність, вартісне вимірювання, двоїсте (подвійне) відображення стану та змін господарських фактів (явищ та процесів) на основі теорії двоїстості (балансового методу).
Фінансовий облік призначено для формування вартісних показників господарства, які потрібні для виявлення зовнішніх зв'язків (бюджет, банки, постачальник, покупці тощо). Він є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання.
Управлінський (внутрішньогосподарський) облік — це облік, у якому формуються показники для різних внутрішніх та зовнішніх потреб: обчислення собівартості придбання матеріалів, виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг; визначення витрат, розрахунок доцільності виконання робіт тощо. Він складає комерційну таємницю господарника.
Теоретичні основи побудови обліку єдині для усіх видів, форм, та масштабів підприємницької діяльності. Специфіка методики обліку та його організації залежить від масштабів і характеру діяльності, організаційної структури господарства та цілого ряду інших причин.
1.3. Відмінності фінансового та управлінського обліку
Значимість фінансового управління підприємством знайшла своє відображення в нових підходах до самої організації бухгалтерського обліку в Україні. Велика кількість прибічників має направлення створення плану рахунків за принципово новою структурою, яка забезпечує можливість ведення фінансового та управлінського обліку. Організація фінансового обліку повинна регламентуватись певним державним органом, з метою створення єдиної системи визначення фінансового та майнового стану підприємства, оцінки статей активу та пасиву балансу, фінансових результатів, розрахунків з бюджетом та інших показників, які являють собою інформацію для складання фінансового (бухгалтерського) звіту.
Управлінський бухгалтерський облік повинен забезпечувати синтетичний та аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей, готової продукції, розрахунків, витрат за місцем виникнення, центрам відповідальності, сегментам діяльності, статтям калькуляції та не повинен бути зв’язаним безпосередньо з операціями на рахунках фінансового обліку.
1. Обов’язковість ведення обліку. Ведення фінансового обліку обов’язкове. Повинні бути прикладені значні зусилля для збору даних в потрібній формі та з потрібним ступенем точності незалежно від того, чи вважає адміністрація ці дані корисними. Ведення ж управлінського обліку суцільно залежить від волі керівництва: ніякі сторонні органи чи організації не мають права вказувати що потрібно і чого не треба робити. Оскільки ведення управлінського обліку повністю залежить від волі адміністрації, то немає сенсу в зборі та обробці інформації, цінність якої для управлення нижче вартості її отримання.
2. Ціль ведення обліку. Ціль фінансового обліку - співставлення фінансових документів для користувачів поза організацією. Коли документи складені, ціль вважається досягнутою. Управлінський облік є лише засобом забезпечення планування, власне управління та контролю.
3. Користувачі інформації. Користувачі інформації, яка отримується в результаті ведення фінансового обліку, - в своїй загальній масі – безлика група (за виключенням самої адміністрації організації). Запити більшості зовнішніх користувачів інформації вважаються однаковими. Особи, які користуються даними управлінського обліку, як правило, відомі поіменно. Відповідно відомі їх специфічні запити, на які й буде орієнтована система управлінського обліку.
4. Базисна структура. Фінансовий облік будується на основополагючій рівності: активи = зобов’язання + капітал власника підприємства. В управлінському обліку це три основних види:
а) облік повної собівартості;
б) диференційований облік;
в) облік за центрами відповідальності.
5. Основні положення. Фінансовий облік повинен вестись у відповідності із загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку. Якщо говорить про сьогоднішнє положення в Україні – це "Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності Україні" затверджене Міністерством Фінансів України від 03.04.93 №250, та "Про затвердження об’єму та форм річного бухгалтерського звіту підприємств та Інструкції про порядок їх заповнення" від 09.08.93.
6. Прив’язка у часі. Фінансовий облік відображає фінансову історію організації. Бухгалтерські проводки виконуються вже після звершення відповідної операції. Хоча дані фінансового обліку й беруться до уваги при плануванні, але вони за своєю природою носять "історичний" характер. Управлінський облік включає в свою структуру, нарівні з інформацією "історичного" характеру, оцінки й плани на майбутнє. Ціль фінансового обліку – показати, "як це було", а управлінського – “як це має бути”.
7. Форми вираження інформації. Фінансові документи, які являються кінцевим продуктом фінансового обліку, містять в основному інформацію в грошовому виразі. В управлінському обліку фігурує інформація, як в грошовому, так і в натурально – речовому виразі. В управлінському обліку відображається кількість матеріалу та його вартість тощо.
8. Ступінь точності інформації. Адміністрації підприємства потрібна своєчасна інформація, і тут часто можна піти на певне послаблення вимог до точності на користь швидкості отримання інформації. Таким чином, в управлінському обліку часто використовуються приблизні й приблизні оцінки, мабуть навіть частіше, ніж точні дані. Авжеж, дані фінансового обліку не можуть бути абсолютно точними, але приближення й приблизні оцінки в управлінському обліку використовуються значно частіше, ніж у фінансовому.
9. Періодичність звітності. Повний фінансовий звіт складається підприємством за підсумками року, менш детальні – щоквартально. Деталізовані звіти в управлінському обліку складаються великими організаціями щомісячно; звіти за окремими видами діяльності можуть складатись потижнево, щоденно, а в деяких випадках – негайно.
10. Строки представлення звіту. Оскільки для вивірення даних й перевірки їх зовнішніми аудиторами потрібен час, до якого потрібно добавити деякий термін на друк та розповсюдження фінансових звітів, останні потрапляють до користувачів тільки через кілька тижнів після закінчення звітного періоду.
Звіти ж з управлінського обліку можуть містити інформацію, яка потребує негайних дій. Ці звіти звичайно складаються на протязі кількох днів після закінчення звітного місяця (або на наступний ранок - для щоденних звітів).
11. Об’єкт звітності. В фінансових звітах організація описується як єдине ціле. Для великих компаній, що діють в кількох галузях, є необхідність відображення виручки й доходу по кожній галузі, тобто по великим сегментам цілого підприємства. В управлінському обліку основна увага звертається на порівняно невеликі підрозділи підприємства – по окремих виробах, видам діяльності, по організаційним підрозділам, по центрам відповідальності.