Організація і методика аудиту Основні етапи (стр. 1 из 4)

Приватний вищий навчальний заклад

Харківський інститут економіки ринкових відносин та менеджменту

ФакультетЕкономічний

Кафедра Обліку і аудиту

Контрольна робота

Організація і методика аудиту

Зміст

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ І

1. Основні етапи проведення аудиторської перевірки

2. Тести

3. Задача

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

1. Аудит нарахування амортизації (зносу) основних засобів

2. Тести

3. Задача

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ

1. Предмет та об’єкти фінансової звітності

2. Тести

3. Задача

4. Використана література

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ І

1. Основні етапи проведення аудиторської перевірки

У процесі розвитку аудиторської діяльності відбувається еволюція методики та техніки аудиту, його переорієнтації із виявлення помилок, зловживань, шахрайств на підтвердження законності, об'єктивності фінансової звітності. Викриття шахрайства не є метою аудиторської перевірки і розглядається аудиторською фірмою чи аудитором лише як одна з причин помилок у фінансовій звітності. Аудиту підлягають зони підвищеного ризику, тому при аудиті розглядаються лише помилки, що суттєво впливають на рішення користувачів.

На керівництво аудиторських фірм та незалежних аудиторів, що здійснюють аудиторську перевірку, покладена відповідальність за організацію ефективної системи внутрішнього контролю.

Основні етапи проведення аудиту представлені у наступному вигляді (рис.2.3.; табл. 2.2).

У процесі здійснення кожного етапу аудиторської перевірки необхідно визначити вибіркові дослідження, ретельно спланувати забезпечення виконання всіх процедур з метою можливості написання невірного висновку.

На першому етапі, що передує складанню договору, аудиторська перевірка потребує попереднього ознайомлення з підприємством-клієнтом та зумовлених нею

особливостей. При цьому ознайомлення слід починати з вивчення установчих документів: статуту, протоколів засідань засновників чи акціонерів. З метою чіткого визначення основних напрямків аудиторської перевірки, аудитор проводить бесіди з керівником підприємства. Він повинен ознайомитись з основними показниками звітності, що допоможе встановити масштаби діяльності підприємства-клієнта, її результати за період, що підлягають перевірці. Аудитору необхідно скласти свою власну, незалежну думку про клієнта.

У період ознайомлення з підприємством-клієнтом аудитору потрібно також визначити обсяг господарських операцій та кількість первинних та зведених документів, що підлягають суцільній перевірці. Велике значення має вивчення зв'язків підприємства з постачальниками, покупцями, замовниками, установами, дотримання господарських договорів та своєчасності розрахунків між ними.

На даному етапі аудитор встановлює обсяг аудиторської перевірки та її тривалість.

Визначивши обсяг перевірки, на другому етапі, при складанні договору на здійснення аудиту, розраховується вартість.

Норматив 4 АПУ враховує особливості законодавства, традиції що склались у господарській діяльності та документальному оформленні в Україні.

Послідовність здійснення процедури укладання угоди з аудиту наведена на рис. 2,4.

У міжнародній практиці рекомендується складати окремі, незалежні один від одного договори на кожен вид послуг, що виконуються для конкретного замовника.

Аудиторська практика України застосовує два підходи оформлення договорів:

1) генеральний договір на проведення аудиту та інших послуг, що документується додатками до генерального договору;

2) окремі договори на кожен вид послуг, що виконуються для одного замовника.

Вимоги до змісту договору на проведення аудиту згідно нормативу 4 АПУ зведені у дод. 7.

Третім етапом проведення аудиту є обов'язкове планування, яке забезпечує ефективне виконання робіт та визначає засоби щодо досягнення цілей аудиту.

Завдання аудиту деталізують мету аудиторської перевірки, яка визначає незалежну думку щодо критеріїв достовірності фінансової звітності, а саме:

1) наявність активів та пасивів підприємства на дату бухгалтерського балансу;

2) визначення прав і зобов'язань, зазначених у балансі;

3) оцінку і розподіл - прийоми оцінки, передбачені стандартами обліку та обліковою політикою підприємства, а звітність відображає реальність інформації, що відбувається протягом звітного періоду;

4) повноту відображення інформації;

5) перевірку правильності заповнення форм звітності та їх розкриття за окремими розділами (частинами);

6) наявність необхідних пояснень, визначених чинним законодавством;

7) порівняння різних форм звітності щодо їх відповідності.

Програма аудиторської перевірки є необхідною умовою успішного виконання плану аудиторських робіт.

У ній визначаються завдання, які треба з'ясувати при проведенні аудиту конкретного об'єкту. До цих завдань слід віднести: підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку, процедури перевірки для виконання поставлених завдань, термін проведення аудиту, обсяг перевірки, індекс робочих документів тощо.

Програма повинна бути детальною, використовуватися як інструкція для асистентів та для контролю правильності виконання робіт (табл. 2.3).

Прикладом програми аудиту може бути перевірка кредиторської заборгованості.

Під час призначення персоналу для проведення перевірки треба враховувати: :

• кількісний склад;

• якісний склад;

• терміни і види робіт.

Західні фірми призначають для аудиту групу у складі: партнера менеджера (керівника), старшого аудитора, аудитора, асистента. Кожен з них має своє коло обов'язків:

• партнер - несе загальну відповідальність, вирішує найбільш складні питання, затверджує план-графік, приймає рішення щодо аудиторського висновку;

• менеджер - відповідає за поточні відносини з клієнтом, розробляє робочі документи;

• старший аудитор - здійснює поточну аудиторську перевірку, складає програми, контролює молодших співробітників;

• аудитор - виконує перевірку, асистент аудитора -виконує завдання аудитора. В практиці нашої аудиторської діяльності робоча група складається з основного аудитора (старшого), двох молодших аудиторів, асистентів.

Кількісний склад групи повинен враховувати обсяг робіт та бюджет витрат часу. Витрати часу розраховуються виходячи із кількості днів перевірки, терміну роботи в день та кількості аудиторів, а на етапі планування - уточнюються.

Витрати часу і кількісний склад групи сплануємо наступним чином (табл.2.4)

14 днів • 7 годин • 3 = 294 години.

Цей документ готується на підготовчому етапі і уточнюється на етапі планування і здійснення аудиту.

Для з'ясування більш детального фінансового стану підприємства аудитори повинні проаналізувати бухгалтерський баланс і фінансову звітність, розрахувати фінансові показники, а саме: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієн абсолютної ліквідності та коефіцієнт швидкої ліквідності, а потім зробити відповідні висновки.

Четвертий етап аудиторської перевірки визначає найважливіші ділянки об'єкту, які досліджуються в ході аудиту, що мають важливе значення для формування фінансових результатів.

Спочатку аудитор визначає характер аудиторської перевірки - суцільна чи вибіркова.

Для аудитора бригади визначаються питання, що перевіряються. Асистентам чи молодшим аудиторам доцільно доручати суцільну перевірку касових операцій, авансових звітів та виписок з поточних рахунків. Старшим, досвідченим аудиторам - регістри бухгалтерського та фінансового обліку, звітність, взаємозв'язок облікових даних у регістрах обліку та фінансовій звітності.