Організація і методика аудиту Основні етапи (стр. 3 из 4)

Джерелом їх перевірки служать відомості розрахунків сум амортизації основних засобів.

Нарахування амортизації (зносу) відноситься на витрати, тому аудиторська перевірка правильності розмежування витрат підприємством проводиться аудитором з урахуванням складу чотирьох груп витрат, передбачених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами передбаченими Законом України від від 04.07.02 № 40- IV, набрали чинності з 1.01.03 р.).

До першої групи необхідно відносити витрати, що підлягають амортизації у розмірі 2%, починаючи з 1.01.2004 р.

До другої групи - витрати, що підлягають амортизації у розмірі 10 %, починаючи з 1.01.2004 р.

До третьої групи - витрати, що підлягають амортизації у розмірі 6 %, починаючи з 1.01.2004 р.

До четвертої групи - витрати, що підлягають амортизації у розмірі 15 %, починаючи з 31.01.2003 р.

Аудитору необхідно враховувати, що амортизації підлягають: витрати на придбання основних фондів для владного виробничого використання, на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничихпотреб; для усіх видів ремонту, реконструкцію та модернізацію та інші поліпшення основних засобів.

Витрати підлягають амортизації залежно від виду надання послуг підприємством, наприклад, витрати на придбання, ремонт легкового автотранспорту.

Вище вказані витрати підлягають амортизації лише у тих юридичних осіб - платників податку, основною діяльністю яких є надання платних послуг по перевезенню пасажирів (таксомоторні парки) та надання легкового автотранспорту в оренду громадянам і організаціям.

Аудитор повинен перевірити правильність визначення балансової вартості основних засобів, відображення сум переоцінок. їх балансова вартість по кожній групі на початок звітного періоду визначається як загальна сума балансової вартості всієї групи на початок кварталу, що передує звітному, та суми витрат на придбання основних засобів, їх капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення протягом звітного періоду, що передував звітному, і зменшення на суму основних засобів, виведених з експлуатації у попередньому періоді.

Аудитор повинен перевірити правильність застосування відсотків з амортизації до балансової вартості кожної окремої групи основних засобів (2%, 10%, 6%, 15%). Щоквартальні суми нарахованої амортизації повинні перевірятися аудитором з урахуванням руху основних засобів. Облікові дані про їх надходження та вибуття порівнюють із даними рахунка 10 «Основні засоби» за відповідний період.

Нарахування амортизаційних відрахувань перевіряється аудитором шляхом прямого розрахунку за квартал, у якому за даними Головної книги розмір нарахованої суми амортизації значно більший від інших кварталів. У випадку виявлення помилок у розрахунках сум амортизаційних відрахувань необхідно перевірити й інші квартали та визначити вплив виявлених помилок на собівартість продукції. Визначені суми амортизаційних відрахувань порівнюються з фактичними сумами, наведеними у відомості розрахунку амортизації основних засобів. Достовірність розрахунків амортизаційних відрахувань перевіряється порівнянням їх з даними регістрів синтетичного й аналітичного обліку (журнал № 4, Головна книга) з інвентарними картками, що засвідчує робочий документ аудитора (табл. 7.4).

Дані таблиці 7.4 показують, що на початок звітного кварталу недорахована амортизація в сумі 12 грн., яка свідчить про недостовірність розрахунків амортизаційних відрахувань працівниками бухгалтерії. Аудитор повинен також перевірити розрахунки амортизаційних відрахувань за кожний місяць та за весь звітний рік. Результати перевірки відобразити в робочому документі.

2. Тести

1. Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності в Україні здійснюють:

1 - органи місцевої влади;

2. Принцип конфіденційності інформації означає:

1 - збереження у таємниці всієї без винятку інформації, одержаної у ході аудиту;

3. Згідно з МСА принципи професійної етики аудитора:

3 - обов’язкові для дотримання в усіх випадках проведення аудиту;

4. Фундаментальні принципи аудиторської етики, яких повинні дотримуватися всі аудитори, включають:

3 - чесність, об’єктивність, конфіденційність, професійні норми, професійна поведінка;

5. Термін роботи аудитора з одним клієнтом в цілях збереження незалежності аудитора:

1 - не більше двох років;

3. Задача

Згідно з накладною № 20 від 03.01.2008 р. від комбінату комунальних підприємств була оприбуткована помпа К65/10. У накладній наведено такі дані: ціна — 152 грн., націнка 35% — 55,2 грн., транспортні витрати 15% — 22,8 грн., ПДВ 20% — 46 грн., всього на суму 276 грн.

В обліку були зроблені такі записи: Д-т 201 — К-т 631 — 228 грн.; Д-т 641 — К-т 631 — 46 грн. У прибутковому ордері № 3 від 11.01 зазначена ціна помпи на суму 152 грн.

Розв’язок

У прибутковому ордері № 3 від 11.01 повинна бути зазначена ціна помпи на суму 230 грн.

Повинна бути зроблена така кореспонденція рахунків:

Д-т 112 К-т 631 230 грн.

Д-т 641 К-т 631 46 грн.

Згідно наведених в умові задачі даних помпу К 65/10 необхідно обліковувати на рах. 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ

1. Предмет та об’єкти фінансової звітності

Предметом аудиту фінансової звітності є встановлення відображення у звітності в усіх суттєвих аспектах реального фінансового стану підприємства, взаємозв'язку та несуперечності показників окремих форм звітності, відповідності фінансової звітності вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та П(С)БО; розкриття у звітності підприємства усіх суттєвих аспектів облікової політики.

Об'єктами вивчення є квартальна та (або) річна бухгалтерська звітність, склад та форми якої затверджені чинним законодавством у періоді, який перевіряється, Головна книга, регістри бухгалтерського обліку.

Стан бухгалтерського обліку та звітності характеризується наступними показниками:

1. Форма ведення бухгалтерського обліку.

2. Відповідність бухгалтерського обліку до вимог Порядку подання фінансової звітності, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та нормативних документів Міністерства фінансів України щодо організації бухгалтерського обліку в Україні та інших нормативних документів з питань організації бухгалтерського обліку.

3. Висновок про проведення річної інвентаризації відповідно до вимог Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків, та відображення її результатів.

4. Своєчасність складання бухгалтерської звітності.

До форм річної бухгалтерської звітності належать: форма № 1 "Баланс" (порядок складання регулюється П(С)БО 2), форма № 2 "Звіт про фінансові результати" (П(С)БО 3), форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів" (П(С)БО 4), форма № 4 "Звіт про власний капітал" (П(С)БО 5), форма № 5 Примітки до річної фінансової звітності.

При перевірці звітності слід звернути увагу на заповнення адресної частини форм: повна назва підприємства і вид діяльності відповідно до Статуту (для правильного розподілу доходів по основній та іншій діяльності).

Слід також перевірити правильність заповнення форм звітності, проаналізувавши ділянки з високим аудиторським ризиком, перевірити взаємоув'язку показників по різних формах звітності.

Перевіряючи звітність з точки зору якості її складання слід акцентувати увагу на таких властивостях, як: доречність, значимість, достовірність даних (останнє поняття включає вимоги правдивості, пріоритету змісту над формою, об'єктивності, обережності, доступності для перевірки і порівнянності).

Аудитор повинен звернути увагу на наявність на звітності підпису керівника і головного бухгалтера підприємства та строки її здачі.

При вивченні квартальної і річної звітності слід перевірити дотримання порядку її складання наростаючим підсумком.

Аудиторська фірма при проведенні первинного аудиту повинна отримати достатній обсяг аудиторських підтверджень, щоб впевнитися у наступному:

· початкові і порівняльні показники фінансової звітності, яка перевіряється, не містять суттєвих викривлень;

· кінцеві і порівняльні показники фінансової звітності попереднього звітного періоду відповідним чином перенесені на початок звітного періоду, що перевіряється;

· результати початкових і порівняльних показників фінансової звітності відповідним чином розкриті в поясненнях до фінансової звітності, яка перевіряється;

· облікова політика економічного суб'єкта, який перевіряється, застосовується на постійній основі тощо.

При цьому аудиторська фірма зобов'язана проаналізувати:

· суттєвість початкових і порівняльних показників фінансової звітності;

· величину ризику можливих викривлень фінансової звітності в попередньому звітному періоді;

· облікову політику економічного суб'єкта;

· аудиторський висновок фінансової звітності у разі проведення аудиту звітності господарюючого суб'єкта попередньою аудиторською фірмою (аудитором).

Для виконання вимог, які пред'являються до проведення первинного аудиту початкових і порівняльних показників фінансової звітності, аудитор може використовувати різні процедури.

2. Тести

1. Для формування аудиторського висновку аудитору необхідно: