Однак, рівень рентабельності продажу дуже низький – в минулому році складав 0,19%, а в звітному 0,20% (спостерігається незначне збільшення на 0,01%).
При цьому рентабельність активів достатньо висока – при нормативному значенні >1. в минулому році складала 10,28в.п., а в звітному році 9,94в.п. (нажаль. Спостерігається тенденція до зменшення на -0,34 в.п.).
Зазначене підсилюється й значно високим рівнем рентабельності функціонуючого капіталу – 18,69 та 17,93 в.п. проти нормативу 1; загальна рентабельність підприємства в минулому році 64,95 в.п.. в звітному році 58,61в.п. на тлі низької рентабельності продукції – в минулому році 0,38в.п., в звітному році 0,44 в.п. проти 1 нормативного значення.
За звітний рік валюта Баланса (майно підприємства й, відповідно, джерела його утворення) збільшилася на 2650,0 тис. грн. і становить на кінець періоду 66 145,00тис. грн.
Така зміна обумовлена зростанням обсягу необоротних активів на 2100,0 тис.грн й оборотних активів на 550,0 тис.грн, при чому мали місце й структурні зміни в їхньому складі — зросла на,94% питома вага необоротних активів на тлі ідентичного зменшення питомої ваги оборотних активів.
Збільшення майна підприємства на 2650,0 тис. грн. було забезпечено збільшенням власного капіталу підприємства на 560,0 тис.грн, забезпечення наступних витрат і платежів на 50,0тис.грн, поточних зобов´язань підприємства на 2040,0 тис.грн.
На кінець періоду виробничих запасів стало менше на -350 тис.грн тис.грн й зменшилася їх частка на -0,55%, незавершене виробництво зросла на 600,0 тис.грн, обсяг готової продукції зменшився на -1000,0 тис.грн Зменшення залишків виробничих запасів потребує перевірки на відповідність нормативним обсягам та показників оборотності та тривалості обороту (здійснено далі – й встановлено негативну тенденцію зменшення оборотності на -0,09 обороту й збільшення тривалості обороту на 30,93 дня). Зростання незавершеного виробництва може бути викликано як технологічними змінами й не є негативною тенденцією, так і неритмічністю виробництва, що потребує проведення організаційних заходів з метою подальшого запобігання. Зменшення обсягів готової продукції (за умови цінової та номенклатурної сталості) є позитивним показником покращення реалізації.
За даними Балансу, дебіторська заборгованість за товари, роботи має місце, але на кінець року зменшилася порівняно із початком звітного періоду на -340,0 тис.грн. Однак збільшилася чиста реалізаційна вартість на +270 тис..грн. Резерви сумнівних боргів відсутній, як в минулому, так і в звітному році.
Зменшення коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості, яке має місце на даному підприємстві на +4,75 оборота., означає збільшення продажу в кредит, що є негативним за умов низької ліквідності. Хибність політики дебіторської заборгованості за умов підприємства відображає й зростання середнього строку погашення дебіторської заборгованості на 6,84 дня.
При цьому має місце збільшення середнього періоду погашення кредиторської заборгованості на +0,46 оберти, тобто підприємство за умов низької ліквідності вимушено в прискорюваному темпи оплачування власних боргів, що висвітлює й одну з причин низької ліквідності – зменшення періоду оборотності кредиторської заборгованості на 2,62 дні.
Коефіцієнт співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості позитивно оцінюється у випадках перекриття дебіторською заборгованістю кредиторської заборгованості. Однак, на розглядаємому підприємстві дебіторська заборгованість не перекривається кредиторською заборгованістю на початок звітного року з перебільшенням на 71%, але на кінець звітного року ситуація дещо покращилася -нестача складає 59%. Вважаючи на розкриту негативну тенденцію щодо періодів погашення кредиторської заборгованості, даний показник не є заспокоюючим.
Обсяг кредиторської заборгованості зріс на 375,0 тис.грн (за рахунок зростання інших поточних кредиторських зобов´язнь на 1000 тис.грн, що дещо нівелювалося зменшенням кредиторської заборгованості за товари, роботи і послуги на 625,0 тис.грн). Але дане збільшення не є критичним, оскільки як нами вказувалося при визначенні фінансової незалежності підприємства, на даному підприємству низька вага позичкових коштів в структурі капіталу (28%).
Результати порівняльного аналізу дебіторської і кредиторської заборгованості свідчать, що кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом й інші поточні зобов`язання перевищує дебіторську, тобто відсутньою є сталість відносин за оптимальним для підприємства співвідношенням, так зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги порівняно із кредиторською може бути результатом негативних стосунків з клієнтами; збільшення дебіторської заборгованості з авансів порівняно із кредиторською може бути результатом неплатоспроможності покупців, що вимагає відповідних організаційних заходів.
Склалася негативна тенденція використання оборотних активів, а саме: оборотність оборотних активів у звітному році зменшилася на –0,05 оборота (відповідно підвищилася тривалість обороту на 115,79 днів.) порівняно із минулим роком, у результаті додатково залучено в оборот 8098,3526 тис.грн. (69,94*115,79) оборотних активів.
Як негативну тенденцію слід зазначити те, що за звітний рік явним є нестаток найбільш ліквідних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття найбільш термінових зобов’язань (виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8). Він складає відповідно - 4700,0 та -3875,0 тис.грн.. Дане вказує на негативний рівень поточної ліквідності.
Відносно швидки й повільно реалізовуваних активів слід зауважити, що виходячи із даних табл. 3.9.п.п.7 та 8 має місце перевищення як на початок. Дане вказує на позитивний рівень перспективної ліквідності, але негативну тенденцію до його зниження.
Крім того, має місце нестаток й важкореалізовуваних активів як на початок, так і на кінець періоду для покриття довгострокових зобов’язань - відповідно -15420,0 та -13880, хоч й спостерігається позитивна тенденція до зниження розриву на 26,99%.
Не відповідає нормативним характеристикам показник поточної ліквідності, показник перспективної ліквідності значно перевищує нормативне значення, але має від’ємну тенденцію, що підтверджує зроблені нами вище висновки.
Структура забезпечень та зобов’язань підприємства характеризується узагальнюючим показником абсолютної ліквідності, що відображає плинність поточної ліквідності. На даному підприємстві спостерігається підвищення рівня абсолютної ліквідності до нормативного значення, тобто зниження короткотермінових зобов’язань на тлі підвищення обсягів найбільш ліквідних активів, що є дотепним на тлі зниження показника швидкої ліквідності.
Надлишок власних оборотних засобів; надлишок власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат мають від’ємне значення й тільки надлишок загальної величини основних джерел формування запасів і витрат має позитивне значення й тримірний показник фінансової ситуації виглядає як на початок, так і на кінець звітного періоду як (0, 0, 1), що й відповідає умовам визначення фінансового стану підприємства як нестійкого.
Фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий, що пов'язаний з порушенням плато спроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення довгострокових кредитів і позикових засобів (тобто нестійкість не передкризова). Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, оскільки величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто виконуються такі умови: виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат 18300,0 тис.грн > 12425,0 тис.грн на початок року й 17550 тис.грн > 14 465,0 тис.грн на кінець року).
Враховуючи сказане, ми можемо дійти висновку, що всі недоліки, на які нами вказувалося при розгляді стану, структури й динаміки майна підприємства і джерел його утворення; фінансової незалежності підприємства; платоспроможності підприємства є вкрай негативними, але не кризовими й заходи, що запропоновувалися нами по їх вдосконаленню спрямовані на більше поліпшення відповідних характеристик.
Можливе покращення наступних показників фінансового стану: досягнення рівня загальної ліквідності до 1,06 (при нормі >1), збільшення оборотності активів на 0,15оборота й зменшення тривалості одного оборота активів на 263,24 доби, збільшення оборотності запасів на 0,55 оборота й зменшення терміну одного обороту запасів на 128,79 доби, перекриття нестатка власних оборотних коштів й нестатка джерел формування запасів і витрат на 680 тис.грн.
Тож, можна вказати на наступні резерви поліпшення показників фінансового стану підприємства:
Збільшення до рівня, тис.грн:
| Валовий прибуток | 13643,0 |
| Джерела власних засобів за міносом іммобілізації | 56280,0 |
| Основні засоби та ін. необоротні ативи | 41750,0 |
| Середня вартість ативів | 66695,0 |
| Чиста виручка від реалізації продукції | 35177,0 |
| Чистий прибуток | 9335,9 |
Зменшення до рівня, тис.грн:
| Середня вартість запасів | 13850,0 |
| Собівартість реалізованої продукції | 21534,0 |
4.3 Формування аудиторського висновку за результатами проведення аудиту
Аудиторський висновок складається з дотриманням встановлених норм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству фінансової звітності підприємства-клієнта. Перед складанням аудиторського висновку аудитор остаточно оцінює аргументованість своїх тверджень і доказів.