Для автоматизації на Локомотивному Депо потрібно придбати 4 комп’ютера вартістю 2500 грн. і один сервер вартістю 4300 грн. Загалом підприємство витратить 14300 грн. Після введення в дію комп’ютерів можна скоротити одного бухгалтера чи перевести на неповний робочий день. При цьому економія заробітної плати за рік встановить 7200 грн. (600*12). За два роки автоматизація обліку окупиться.
Створення амортизаційного фонду.
Також ми пропонуємо на Локомотивному Депо створити амортизаційний фонд.
З метою рівномірного розподілу вартості знарядь праці між окремими періодами і більш точного визначення собівартості виготовленої продукції застосовується амортизація.
Відповідно Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 листопада 2001 р. №291, облік амортизації здійснюється на балансовому рахунку 13 “Знос (амортизація) основних засобів”, а також на позабалансовому рахунку 09 “Амортизаційні відрахування”.
Категорію “амортизація” можна розглядати не тільки як забезпечення поступового перенесення вартості, а в набагато ширшому розумінні, а саме, як джерело відтворення засобів праці.
В економічних системах категорію “амортизація” використовують для досягнення різної мети. Можливі щонайменше два варіанти:
а) амортизацію показують як поступове перенесення вартості об’єкта на створюваний продукт;
б) амортизацію враховують як суму накопичених коштів для капітальних інвестицій.
В бухгалтерському обліку в Україні амортизація розглядається лише як поступове перенесення вартості на новостворюваний продукт, тобто використовується перший варіант.
Відображення зносу (амортизації) лише на рахунку 13 і відсутність обліку амортизаційного фонду є недостатнім і не дозволяє контролювати формування і використання коштів на капітальні інвестиції. Необхідність запровадження амортизаційного фонду, обгрунтовується тим, що внаслідок таких рішень в ході реформування бухгалтерського обліку як відмова від використання рахунку “амортизаційний фонд”, нормативно встановленої граничної оцінки об’єктів основних засобів і та ін., якість облікової інформації перестала відповідати потребам аналізу відтворення основних засобів та управління цими процесами.
П.Самуельсон зазначає, що якби не було амортизаційних фондів, звідки бралися би гроші для заміни окремої машини або будівлі? Звичайно устаткування закуповується на кошти від продажів, отримані за допомогою іншого устаткування., яке не потребує негайних затрат для заміни. Продажна ціна продукції, виготовленої на цьому устаткуванні, містить балансові амортизаційні відрахування, і цю суму можна інвестувати у будь-яку сферу діяльності підприємства. Умовно можна вважати, що кожен актив, який не потребує заміни, позичає свої амортизаційні відрахування тим активам, що її потребують.
Є очевидною необхідність відображення у бухгалтерському обліку процесу використання амортизаційного фонду. Тому наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2005 р. №671 “Про внесенням змін до наказу Міністерства фінансів України” від 30 листопада 2001 р. №291, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2005 р. №1254/8575, внесено доповнення до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій та Інструкції про його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 р. №291, зокрема доповнено клас „0” “Позабалансові рахунки” рахунком 09 “Амортизаційні відрахування”. На цьому рахунку на суму нарахованої амортизації збільшується залишок, а на суму використаних амортизаційних відрахувань - зменшується залишок.
Аналітичний облік за рахунком 09 ведеться за напрямками використання амортизації, а саме:
– будівництво об’єктів;
– придбання (виготовлення) основних засобів;
– поліпшення (модернізація, модифікація, добудування, дообладнання, реконструкція тощо) основних засобів;
– придбання (створення) нематеріальних активів;
– інші капітальні роботи;
– погашення позик і позичок, отриманих на капітальні інвестиції.
Необхідністю введення цього рахунку є не тільки реєстрація даних для заповнення розділу XIII “Використання амортизаційних відрахувань”, Приміток до річної фінансової звітності, але і надання інформації про ступінь зносу основних засобів і нематеріальних активів, вказуючи на наявні джерела у підприємства для їх відтворення.
Міністерство фінансів України зрозуміло потребу ведення обліку використання амортизації і для цього передбачило ведення позабалансового обліку. Проте, на нашу думку, більш логічно амортизаційний фонд обліковувати у системі балансових рахунків, а не поза балансом.
Нами пропонується механізм нарахування амортизації із створенням амортизаційного фонду за допомогою рахунків діючого Плану рахунків. Для цього доцільно використати рахунок 42 “Додатковий капітал”, виділивши окремий субрахунок 426 “Амортизаційний фонд”, який буде кореспондувати з рахунком 39 “Витрати майбутніх періодів”. По дебету субрахунку 426 потрібно відображати використання амортизаційного фонду , а по кредиту — його списання.
Кореспонденція рахунків по нарахуванню амортизації зі створенням амортизаційного фонду буде наступною:
– Дебет рахунка 23 “Виробництво” (та інших рахунків) і кредит рахунка 13 - нарахування амортизації основних засобів;
– Дебет рахунка 39 і кредит субрахунку 426 — створення амортизаційного фонду.
По мірі оприбуткування придбаних основних засобів: дебет субрахунку 426 і кредит рахунку 39.
Примітки до річної фінансової звітності включають розділ XIII “Використання амортизаційних відрахувань”. В цьому розділі потрібно показувати за звітний рік суму нарахованої амортизації та її використання по каналах:
– будівництво об’єктів;
– придбання (виготовлення) та поліпшення основних засобів;
– придбання (створення) нематеріальних активів;
– погашення отриманих на капітальні інвестиції позик.
Для складання розділу ХІІІ Приміток до річної фінансової звітності в бухгалтерському обліку є інформація лише про суму нарахованої амортизації за рік (рахунки 83 “Амортизація”, 13 “Знос (амортизація) необоротних активів”). Інформація про використання амортизації по каналах капітальних інвестицій практично відсутня.
Отже, для обліку амортизаційного фонду є необхідність ввести окремий субрахунок 426, по дебету якого відображати використання амортизаційного фонду, а по кредиту — його створення.
Таким чином, впровадження амортизаційного фонду дасть змогу мати інформацію про джерела на поновлення основних засобів, тобто скільки засобів можна використати для капітальних інвестицій за рахунок амортизаційного фонду.
Удосконалення регістрів аналітичного і синтетичного обліку.
Багато проблемних питань виникає щодо нового обліку основних засобів, що пов’язано з введенням в дію з 01.07.2002 р. ПСБО 7 “Основні засоби”, затвердженого МФУ від 27.04.2002 р. № 92.
Насамперед, це пов’язано з повною невідповідністю бухгалтерського обліку вимогам податкового обліку, а також з трудомісткістю виконання деяких вимог стандарту. ПСБО 7 містить вимогу класифікації основних засобів на дев’ять груп. Відсутність класифікатора основних засобів створює певні складності при віднесенні того чи іншого об’єкту до певної групи. У нормативних документах, які прийняті в минулі роки, поняття “Основні засоби (фонди)” визначається по-різному, що пов’язано з використанням в них основних і неосновних ознак. У зв’язку зі стандартизацією бухгалтерського обліку докорінно змінився статус малоцінних необоротних матеріальних активів (далі МНМА), бо частина малоцінних швидкозношуваних предметів (далі МШП) вартістю менше 1000 грн., але зі строком корисного використання більше одного року були переведені до складу основних засобів. Стандарт 7 не містить чітких критеріїв віднесення таких предметів до складу МНМА (підприємства самостійно встановлюють вартісні ознаки “малоцінки”). І тому більшість підприємств встановило вартісну ознаку МНМА у розмірі звичних 1000 грн., а це означає, що колишні МШП увійшли в групу МНМА. А в минулому (МНМА були МШП) вартість таких предметів включалась до складу валових витрат за першою подією. І для податкового обліку МШП не були основними засобами і не підлягали податковій амортизації. Що ж трапилось? В НСБО 9 „Запаси” визначення МШП дано виключно як предмети, які використовує підприємство впродовж не більше одного (або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року), тобто тепер за ознаками, вказаними в Законі про прибуток, МНМА потрапили до категорії основних засобів і в податковому обліку. Якщо це виробничі основні засоби, то вони підлягають позиковій амортизації за нормами Закону про прибуток. А згідно з п. 27 ПСБО 7 амортизація МНМА може нараховуватися у розмірі 50% у першому місяці використання і 50%—у місяці списання з балансу (або у розмірі 100 % у першому місяці використання). У результаті цього для кожного підприємства вартісні межі МНМА будуть різними залежно від розмірів підприємства, обсягів діяльності (а скоріш за все — від поставлених цілей). І, очевидно, при цьому буде братися до уваги принцип суттєвості, який, до речі, у складі принципів у Стандарті 1 “Положення про бухгалтерський облік і фінансову звітність” відсутній.
Але у платника податку є ще один варіант обкладення податком МНМА. Воно заплановано Державною податковою адміністрацією України (далі ДПАУ) у листі від 12.10.2001 року № 2Х6 17/15 1117, в якому сказано, що для податкового обліку МНМА не є основними фондами і не підлягають податковій амортизації. Але, хоча роз’яснення ДПАУ і дані на користь платника податку, тому і стоїть питання: як вести податковий облік— по Закону чи по Листу. Таким чином, поки законодавці не змінять норму підпункту 8.2.1 Закону про прибуток або поки КМУ не затвердить ще раз норму зазначеного підпункту (з Постанови КМУ від 28.02.2002 р. № 419 (17) треба було б перенести пункт 47 скасованого Положення № 250, який містив вичерпний перелік предметів, що відносяться до МШП, і критеріями для цього були визначені такі: термін служби – менше року і вартість— менше 1000 грн.) затрати на придбання (виготовлення) МНМА не будуть відображатися у складі валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1 Закону про прибуток і не перераховуватимуться згідно з пунктом 5.9 цього Закону. На закінчення слід зазначити, що Лист № 286 до законодавчих і нормативних актів (документів) не відноситься, і де гарантія, що через деякий час його не відкличуть. Тому для підприємств-платників податків, які будуть дотримуватися норм закону про прибуток, а не цього Листа, штрафні санкції застосовувавати неможливо.