Цей метод, так само, як процентний і прискорений, має на увазі зменшення амортизації, що нараховується, до кінця терміну експлуатації об'єкта, тобто чим менше залишається років експлуатації об'єкта, тим менше коефіцієнт і сума амортизації.
Виробничий метод:
Це найпростіший і ефективний метод нарахування амортизації. Суть його полягає в тім, що підприємство визначає обсяг продукції, що підприємство планує зробити з використанням конкретного об'єкта ОЗ, і виходячи з цієї суми розраховує розмір амортизації на кожну гривню готової продукції.
Наприклад, очікуваний обсяг готової продукції по верстаті Г-1 складає 2000000 грн., вартість верстата -100000 грн. Таким чином, на 1 гривну готової продукції приходиться знос верстата в сумі 5 копійок, чи 5% (100000:2000000 х 100 = 0,5%).
Щомісячна сума амортизації буде визначатися як множення обсягу готової продукції на коефіцієнт. Наприклад, у травні 2001 року з використанням верстата Г-1 зроблено продукції на 22433 грн., амортизація верстата складе 22433 х 0,5% = 112,17 грн.
Значним недоліком виробничого методу можна вважати необхідність довгострокового планування ціни готової продукції підприємства, що в умовах нестабільної економіки зробити досить складно.
Податковий метод:
Цей метод зрівнює предмети, що мають зовсім різні терміни використання і функціональні можливості, що не приводить до економічно обґрунтованого нарахування амортизації.
Наприклад, комп'ютер і стілець у податковому обліку амортизуються однаково, але хіба можна вважати їх однорідними об'єктами?
Деякі бухгалтери помиляються, розуміючи під податковим методом застосування всіх правил нарахування амортизації, викладених у статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР. Якщо притримуватись такої позиції, Вами будуть порушені вимоги П(С)БО 7, що неприпустимо. Насправді під податковим нарахуванням амортизації варто розуміти використання відповідних коефіцієнтів і поділ основних засобів на групи, і не більш того. Тобто помісячне нарахування амортизації, продаж, реконструкція, поліпшення й інші операції з ОЗ у бухгалтерському обліку повинні проводитися тільки згідно П(С)БО 7.
На Вагонній дільниці, як і на всій залізниці прийнятий один метод амортизації основних засобів – прямолінійний.
Приклад кореспонденції рахунків амортизації основних засобів наведено в таблиці 3.8.1
Таблиця 3.8.1 Відображення в бухгалтерському обліку операцій по нарахуванню амортизації основних засобів
| Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
| Дт | Кт | |
| Нарахування зносу основних засобів, які використовуються у процесі виробництва | 23 “Виробництво” | 131 “Знос основних засобів” |
| Нарахування амортизації основних засобів загальноворобничого призначення | 91 “Загальноворобничі витрати” | 131 “Знос основних засобів” |
| Нарахування амортизації основних засобів, які використовуються адміністрацією підприємства | 92 “Адміністративні витрати” | 131 “Знос основних засобів” |
| Нарахування амортизації основних засобів, що використовуються за операціями, пов’язаними зі збутом продукції (робіт, послуг) | 93 “Витрати на збут” | 131 “Знос основних засобів” |
3.9 Інвентаризація основних засобів
При проведенні інвентаризації основних засобів потрібно пам'ятати:
1) обов'язковій перевірці підлягає наявність не тільки самих об'єктів основних засобів, але і технічної документації на них (наприклад, технічного паспорта, технічних умов експлуатації і т.п.);
2) необхідно перевіряти і власні основні засоби, і ті, котрі прийняті чи здані в оренду, чи на збереження в тимчасове користування;
3) відповідно до пункту 3 Інструкції № 69 інвентаризація будинків, споруджень і інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитися один раз у три роки, а бібліотечних фондів - один раз у п'ять років.
Для того щоб установити фактичну наявність основних засобів, члени інвентаризаційної комісії (далі - комісія) повинні звірити дані бухгалтерського обліку і запису про рух основних засобів, провести огляд об'єктів (групи об'єктів), що підлягають інвентаризації, у натурі за місцем їх перебування чи експлуатації. Комісії також варто визначити ступінь придатності для подальшої експлуатації по прямому призначенню конкретних об'єктів основних засобів.
Для оформлення даних, отриманих у ході інвентаризації основних засобів (будинків, споруджень, передатних пристроїв машин і устаткування, обчислювальної техніки, транспортних засобів і т.д.), можна скористатися формою інвентаризаційного опису, що була затверджена постановою № 241.
Такий опис складається комісією в одному екземплярі окремо по кожному місцю перебування (експлуатації) інвентарних об'єктів основних засобів і кожній особі, відповідальному за їхню схоронність. У цей документ обов'язково треба включити:
- розписку відповідального обличчя про те, що до початку проведення інвентаризації всі прибуткові і видаткові документи на основні засоби, що знаходяться в експлуатації, здані їм у бухгалтерію, а ті основні засоби, що виявилися непридатними до експлуатації, ліквідовані і зняті з обліку;
- назву і коротку характеристику основних засобів, їх заводський і інвентарний номери, балансову вартість, кількість.
Опис обов'язково підписують усі члени комісії. Крім того, відповідальна особа своїм підписом повинний підтвердити правильність даних, що внесені в опис, і відсутність яких-небудь претензій до членів комісії.
На прийняті в оренду основні засоби складається окремий опис: по кожнім конкретному орендодавці з наступним відсиланням йому одного екземпляра опису.
Однак для того щоб уключити до інвентаризаційного списку основні засоби, що передані в оренду, комісія повинна одержати від орендаря екземпляр його інвентаризаційного опису.
Якщо на момент проведення інвентаризації деякі інвентарні об'єкти тимчасово відсутні (наприклад, предмети прокату, що знаходяться в користуванні), то дані про їх заносяться в окремий опис на підставі первинних документів (типових форм № ОЗ-1, № ОЗ-6) і документів, що підтверджують факт тимчасової відсутності зазначених об'єктів (наприклад, договору прокату).
У ході проведення інвентаризації можуть бути виявлені відсутні і/чи зайві (невраховані) основні засоби. У цьому випадку комісія фіксує факти виявлених нестач чи надлишків у протоколі і вимагає від матеріально відповідальної особи письмово пояснити причини їхнього виникнення. Якщо виявлена нестача основних засобів, комісія приймає наступне рішення: установити обличчя, винне в цьому, і відшкодувати нанесений їм збиток. Коли виявлені надлишки, необхідно з'ясувати, за чиїм наказом вони були придбані чи споруджені і за рахунок яких джерел це фінансувалося. Далі надлишки основних засобів варто оприбуткувати на баланс підприємства незалежно від причин, що їх породили. Таке зарахування здійснюється по первісній вартості, а у випадку неможливості її встановлення - по справедливій вартості основних засобів, визначеної на дату виявлення надлишків. Знос визначається експертним шляхом з обліком їхнього технічного стану.
Після належного оформлення інвентаризаційний опис передається в бухгалтерію для складання порівнювальної відомості, у яку вносяться результати інвентаризації з указівкою кількості і суми виявлених нестач і/чи надлишків. Невідповідність даних бухгалтерського обліку фактичній наявності основних засобів повинне бути відображене у виді відповідних бухгалтерських проводок. При виявленні надлишків виконуються наступні проводки (дивись таблицю 3.9.1).
Таблиця 3.9.1 — Відображення в бухгалтерському обліку надлишків основних засобів
| Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
| Дт | Кт | |
| Зараховується на баланс ОЗ по справедливій вартості | 10 “Основні засоби” | 746 “Інші доходи від звичайної діяльності |
| Відображається сума визначеного зносу | 746 “Інші доходи від звичайної діяльності | 131 “Знос основних засобів” |
| Списується на фінансовий результат по порядку закриття суми надлишків | 746 “Інші доходи від звичайної діяльності | 791 “Результат основної діяльності” |
При виявленні нестач, по яких виявлена винувата особа, виконуються наступні проводки (дивись таблицю 3.9.2).
Таблиця 3.9.2 — Відображення в бухгалтерському обліку нестач основних засобів
| Зміст операції | Кореспонденція рахунків | |
| Дт | Кт | |
| 1 | 2 | 3 |
| Відображається сума нарахованого зносу на основний засіб, що відсутній | 131 “Знос основних засобів” | 10 “Основні засоби” |
| Списується залишкова вартість основного засоба | 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” | 10 “Основні засоби” |
| Продовження таблиці 3.9.2 | ||
| 1 | 2 | 3 |
| Відшкодовано збитки винуватою особою | 301 “Каса в національній валюті” | 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” |
3.4 Особливості аудиту основних засобів
У зв'язку з розвитком ринкових відносин в обліку основних засобів відбулися кардинальні зміни. Вони торкнулися нарахування зносу, обліку капітальних вкладень, операцій, зв'язаних з орендою майна, переоцінкою основних засобів, списання витрат на ремонт основних фондів, обліку реалізації основних фондів.
Розглянемо, як проводиться аудиторська перевірка обліку основних засобів. Насамперед, необхідно перевірити, як ведеться аналітичний облік основних засобів. Такий облік організується по окремих об'єктах, кожному з який привласнюється інвентарний номер на весь період його експлуатації. Пооб’єктний облік ведеться в інвентарних чи картках книгах. Аудитору необхідно перевірити, як ведуться картки чи книги, а також правильність присвоєння шифру амортизаційних відрахувань і наявність усіх довідкових даних.