Податковий облік поліпшень основних фондів регламентується Законом про прибуток, відповідно до підпунктів 5.2.10 і 8.7.1 якого платники податків мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, зв'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 чи 3, окремого об'єкта основних фондів групи 1 і підлягають амортизації по нормах, передбаченим для відповідних груп основних фондів.
Для розрахунку витрат на поліпшення основних засобів, що Вагонна дільниця може віднести в звітному періоді на валові витрати, необхідно насамперед розрахувати балансову вартість основних засобів на початок року.
Сукупна балансова вартість основних засобів на початок року являє собою суму балансових вартостей груп 2 і 3, окремих об'єктів групи 1 на початок року, що розраховуються по формулі, приведеної в пп.8.3.2 Закони про прибуток:
Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) – У(а-1) – А(а-1) , де:
Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного року;
Б(а-1) - балансова вартість групи на початок попереднього звітного періоду;
П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному;
У(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;
А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань протягом періоду, що передував звітному.
Необхідно звернути увагу на те, що згідно пп.8.4.1 Закону про прибуток у випадку здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їхнього придбання, з обліком транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без обліку ПДВ - у випадку, коли платник податку на прибуток зареєстрований як платник ПДВ.
Отримана сукупна балансова вартість основних фондів на початок року збільшується на 5%. Розрахована в такий спосіб величина буде граничною сумою, у рамках якої протягом року підприємство може відносити на валові витрати, витрати на поліпшення основних фондів. Тобто якщо на підприємстві, наприклад, були проведені ремонтні роботи в сумі, що дорівнює чи перевищує певне обмеження в I кварталі, то в наступних кварталах до кінця року здійснені витрати на поліпшення не можуть бути віднесені на валові витрати, а будуть збільшувати балансову вартість основних фондів. Причому при віднесенні на валові витрати не має значення, поліпшення яких груп, чи які види поліпшень здійснювалися. Приклад господарських операцій по заміні процесора в комп’ютері наведено в таблиці 3.4.1
Таблиця 3.4.1 — Відображення в бухгалтерському обліку операцій по поліпшенню комп’ютера
| Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | |
| Дт | Кт | ||
| Виконана підрядником заміна процесора | 15 “Капітальні інвестиції” | 631 “Розрахунки з вітчизняними поставниками” | 800 |
| Відображена сума ПДВ | 641 “Розрахунки по податкам” | 631 “Розрахунки з вітчизняними поставниками” | 160 |
| Віднесені на збільшення первісної вартості витрати на заміну процесора | 104 “Машини і обладнання” | 15 “Капітальні інвестиції” | 800 |
3.5 Облік ремонту основних засобів
Бухгалтерський облік витрат на ремонт, модернізацію, реконструкцію та інші поліпшення основних засобів на Вагонній дільниці регламентується П(С)БО 7, відповідно до якого дані витрати поділяються на дві групи:
Група 1. Витрати на поліпшення основних фондів, у результаті здійснення яких економічні вигоди, спочатку очікувані від використання об'єкта, зростають. До таких поліпшень відносяться: модернізація, модифікація, добудування, дообладнування, реконструкція і т.п. Згідно п.14 П(С)БО 7 витрати на проведення таких заходів збільшують первісну вартість основних засобів. Ці витрати Вагонна дільниця враховує на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" з наступним їх віднесенням на рахунок 10 "Основні засоби".
Група 2. Витрати, що здійснюються для підтримки об'єкта в робочому стані й одержання спочатку визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, згідно п.15 П(С)БО 7, відносяться до витрат звітного періоду. Облік їх ведеться згідно П(С)БО 16 "Витрати", затвердженому наказом Мінфіну України від 31 грудня 1999 р. № 318. У бухгалтерському обліку ці витрати враховуються на рахунках обліку витрат, а саме: 23 "Виробництво" - у випадку, якщо ремонтуються основні засоби виробничого призначення; 91 "Загальвиробничі витрати" - при ремонті основних фондів загальвиробничого призначення, тобто таких, котрі беруть участь у керуванні цехами, ділянками, відділеннями, бригадами й іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва; 92 "Адміністративні витрати" - при ремонті основних засобів, що беруть участь у керуванні й обслуговуванні підприємства; 93 "Витрати на збут" - у випадку ремонту основних фондів, зв'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг; 941 "Витрати на дослідження і розробки" - при ремонті основних засобів, що беруть участь у дослідженнях і розробках, здійснюваних підприємством. Приклад господарських операцій по ремонту даху будівлі адміністрації наведено в таблиці 3.5.1
Таблиця 3.5.1 — Відображення в бухгалтерському обліку операцій по ремонту даху будівлі адміністрації
| Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | |
| Дт | Кт | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Придбанні матеріали для ремонту даху будівлі адміністрації | 205 “Будівельні матеріали” | 631 “Розрахунки з вітчизняними поставниками” | 100 |
| Продовження таблиця 3.5.1 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Відображена сума ПДВ | 641 “Розрахунки по податкам” | 631 “Розрахунки з вітчизняними поставниками” | 20 |
| Віднесено на витрати звітного періоду вартість використаних матеріалів | 92 “Адміністративні витрати” | 205 “Будівельні матеріали” | 100 |
3.6 Переоцінка основних засобів
Переоцінка основних засобів - це доведення залишкової вартості основних засобів до справедливої. Згідно П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" справедлива вартість - це сума, по якій можуть бути здійснені обмін чи активу оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. Для основних засобів П(З)БУ 19 конкретизований порядок визначення справедливої вартості (дивись таблицю 3.6.1).
Таблиця 3.6.1 — Порядок визначення справедливої вартості основних засобів
Об'єкт визначення справедливої вартості | Визначення справедливої вартості |
| 1 | 2 |
Земля | Ринкова вартість |
Будинки | Ринкова вартість |
Машини | Ринкова вартість. У випадку відсутності даних про ринкову вартість — відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки |
| Продовження таблиці 3.6.1 | |
| 1 | 2 |
Устаткування | Ринкова вартість. У випадку відсутності даних про ринкову вартість — відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки |
| Інші основні засоби | Відбудовна вартість (сучасна собівартість придбання) за винятком суми зносу на дату оцінки |
У більшості випадків справедлива вартість основних засобів - це їхня ринкова вартість.
Інформацію про ринкову вартість основних засобів на дату переоцінки можна одержати:
- зі зведень заводів-виготовлювачів;
- із прайс-листів посередників;
- з періодичних видань;
безпосередньо на ринку;
в агентствах нерухомості, в експерта-оцінювача;
- зі збірників цін (видаваних, наприклад, Українською автомобільною корпорацією);
- у міському відділі цін.
При великій номенклатурі визначення справедливої вартості кожного об'єкта основних засобів - трудомісткий процес. Крім того, у названих джерелах інформації представлена вартість нових основних засобів; об'єкти, що знаходяться на підприємстві, найчастіше вже зношені, тому визначення їхньої справедливої вартості представляє визначену проблему. У цьому випадку Вагонна дільниця може використовувати методики, застосовувані експертами-оцінювачами.
3.7 Ліквідація основних фондів
Звичайно це рішення приймається через те, що придбане раніше (3, 5 і більш років тому) устаткування сьогодні вже морально чи фізично застаріло і непридатне для подальшої експлуатації. Причому ступінь зношеності таких основних фондів може бути як повний, так і частковий: підприємству все рівно буде дешевше скласти акт про їхню ліквідацію і придбати для роботи нове, сучасне, устаткування, ніж постійно ремонтувати (чи модернізувати) старе. У бухгалтерському обліку дане питання регулюється П(С)БО 7 "Основні засоби", що вступив у силу 1 липня 2000 року. Так, у п.33 даного Стандарту відзначається: об'єкт основних засобів списується з балансу (ліквідується), якщо він не відповідає критеріям визнання активу, тобто якщо цей об'єкт у майбутньому вже не принесе підприємству яких-небудь економічних вигод. "Бухгалтерський" доход, отриманий від ліквідації необоротного активу (у вигляді товарно-матеріальних цінностей, що оприбутковуються), відбивається по кредиту субрахунку 746 "Інші доходи від іншої діяльності", а залишкова вартість об'єкта і витрати понесені при його ліквідації, враховуються по дебету субрахунок; 976 "Списання необоротних активів". При цьому фінансовий результат від ліквідації (вибуття) основного засобу (далі – ОЗ) визначається на субрахунку 793 "Результат іншої звичайної діяльності" як різниця між доходом, отриманим у результаті зазначеного виду вибуття об'єкта необоротного активу (за винятком непрямих податків (у нашому випадку - ПДВ) - там де вони повинні нараховуватися), і залишковою вартістю об'єкта, а також витратами, зв'язаними з його ліквідацією.